Справа № 1-111/11Головуючий у 1-й інстанції  Федорончук В.Б.

Категорія -  ч.2 ст.125 КК України Доповідач - Крукевич М.Н.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Крукевича М.Н.

Суддів -   Коструби  Г.  І.,  Галіян  Л.  Є.,  

з участю захисника - ОСОБА_1     

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Бучацького районного суду від 17 січня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, підприємця, раніше не судимого,-

засуджено:

–          за ч.2 ст.125 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

          На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України на нього обов'язків:

–          не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

–          повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

–          періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

          Стягнуто в користь потерпілого ОСОБА_3 124грн. 80коп. матеріальної шкоди та 3000грн. моральної шкоди.

          Відповідно до вироку ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 06 березня 2010 року, приблизно о 14год. 30хв., біля вхідних воріт господарства, що належать ОСОБА_3, яке знаходиться в АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин умисно наніс удари ногами та руками в різні частини тіла ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, синців і садна правої половини лобної ділянки та носа, синця та садна в ділянці перенісся, синців обох повік правого та верхньої повіки лівого ока, синця правого стегна, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

          В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити, за відсутністю в його діях складу злочину, за який його засуджено, посилаючись на те, що він умисно тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 не наносив. Суд не в повній мірі проаналізував покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є близькими родичами ОСОБА_3 і свідчили неправдиво, а також не допитав свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які дійсно бачили подію, чим допустив неповноту судового слідства. Не враховано того, що попереднім вироком Бучацького районного суду від 11 липня 2011 року по цій же самій події встановлено, що він не наносив умисно тілесні ушкодження ОСОБА_3, а оборонявся. Також не взято до уваги той факт, що після конфлікту з ним у ОСОБА_8 на обличчі не було видимих пошкоджень і висновком судово-медичної експертизи в категоричній формі не вказано, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 отримав 06.03.2010 року. Клопотання його про необхідність проведення додаткової судово-медичної експертизи суд не мотивовано відхилив.

          Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника –адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію, розглянувши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений розглянутими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, зокрема частково показаннями самого засудженого ОСОБА_2 під час судового засідання, в яких він не заперечував той факт, що дійсно 06 березня 2010 року приблизно о 14год.30хв. біля господарства ОСОБА_3, з яким він перебуває в неприязних відносинах, відбувся конфлікт під час якого останній наносив йому удари, а він йому ударів не наносив.

          Винуватість ОСОБА_2 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я потерпілому ОСОБА_3 підтверджується детально дослідженими в судовому засіданні слідуючими доказами.

          Показаннями потерпілого ОСОБА_3, з яких вбачається, що дійсно 06 березня 2010 року приблизно о 14год. 30хв. ОСОБА_2, з яким він перебуває в неприязних відносинах, зайшов на територію його господарства, підійшов до нього і  наніс йому головою удар в обличчя, та удари руками і ногами в різні ділянки тіла. Він захищаючись наніс ОСОБА_2 удари у відповідь, конфлікт припинився внаслідок втручання його дружини ОСОБА_9 та сусідки ОСОБА_4

          Той факт, що ОСОБА_2 зайшов на територію господарства ОСОБА_3 і перший наніс йому удар головою в обличчя і між ними виникла бійка, під час якої вони наносили один одному удари руками і ногами у різні частини тіла, підтверджений в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4 та висновком судово-медичної експертизи, з якого видно, що ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, синців і садна правої половини лобної ділянки та носа, синця та садна в ділянці перенісся, синців обох повік правого та верхньої повіки лівого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Утворення зазначених в ОСОБА_3 тілесних ушкоджень в термін 06 березня 2010 року та за обставин, вказаних ним у протоколі допиту підозрюваного від 06.01.2011 року, не виключається.

           Показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з яких видно, що 06.03.2010 року, приблизно о 14год. 45хв., вони біля житлового будинку ОСОБА_3, бачили, як на землі лежали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і шарпали один одного за верхній одяг. Було видно, що на обличчі   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була кров. ОСОБА_2 йдучи з місця події, кричав в сторону ОСОБА_3: “Ти маєш щастя, що я п'яний, а то я би тобі дав”.

          Показаннями свідка ОСОБА_9, яка ствердила, що 06 березня 2010 року, коли вона перебувала в приміщенні кухні свого житлового будинку, а її чоловік ОСОБА_3 у дворі обрізав виноград, до неї зателефонувала її сусідка ОСОБА_4 та повідомила, що в неї на подвір'ї бійка. Вибігши на подвір'я, побачила, що між її чоловіком та ОСОБА_2 відбувається конфлікт. Вона з ОСОБА_4 розтягнули ОСОБА_3 і ОСОБА_2 В результаті цього конфлікту її чоловік отримав тілесні ушкодження.

          Показаннями свідка ОСОБА_12, який підтвердив у судовому засіданні, що 06 березня 2010 року, приблизно о 14год. 30хв. коли він проїжджав власним автомобілем біля житлового будинку ОСОБА_3 то бачив, як ОСОБА_2 кинув на землю сумки, які ніс в руках, відкрив хвіртку і зайшов на територію господарства ОСОБА_3

          Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_2 на те, що він не наносив умисно тілесні ушкодження ОСОБА_3, а оборонявся, окрім вищенаведених показань свідків, спростовуються його ж показаннями, які він давав в ході судового розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст.122 КК України і, які викладені у вироку Бучацького районного суду від 11 липня 2011 року, що набрав законної сили, де зазначено, що під час конфлікту він наносив удари ОСОБА_3

          Суд першої інстанції вірно поклав в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_3 свідків ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, оскільки їх покази про обставини спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_3 послідовні, однакові і узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

          Також вироком Бучацького районного суду від 11 липня 2011 року, який досліджувався судом, спростовуються посилання ОСОБА_2 про те, що нібито у попередньому судовому засіданні було встановлено той факт, що він не наносив умисно тілесні ушкодження ОСОБА_3, а оборонявся. Навпаки з нього вбачається, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 під час бійки між собою наносили один одному удари.

          З показань свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зазначених у цьому ж вироку слідує, що вони бачили як ОСОБА_3 і ОСОБА_2 лежали на землі та наносили один одному удари в різні частини тіла. В них обох були розбиті обличчя і у кожного йшла кров з носа. Цими показаннями спростовуються також апеляційні доводи ОСОБА_2 про неповноту судового слідства, так як в судовому засіданні вони не були допитані з поважних причин –їхнє перебування за кордоном на заробітках.

          Суд першої інстанції вірно відхилив клопотання засудженого про проведення додаткової судово-медичної експертизи, оскільки в матеріалах справи є висновок судово-медичної експертизи, який належно обґрунтований і сумнівів його достовірність не викликає.

          Покарання ОСОБА_2 суд призначив відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, його особи та конкретних обставин справи.

          Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

          Вирок Бучацького районного суду від 17 січня 2012 року, щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію без задоволення.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області М.Н. Крукевич