ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
25.10.06 Справа № 8а/42-513
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Марко Р.І.,
Бонк Т.Б.,
при секретарі Скочко Ю.,
з участю представників:
від позивача: з”явився,
відповідача : з”явився,
розглянув апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Бережани
на постанову господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 року, суддя Жук Г.А., в справі № 8а/42-513,
за позовом приватного виробничого агропромислового підприємства «»Світанок», с.Біще Бережанського району
до відповідача Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції (правонаступника Козівської міжрайонної державної податкової інспекції), м. Бережани
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000252332/0 від 31.08.2005 року,
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 року задоволено позов приватного виробничого агропромислового підприємства «»Світанок»та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 31 серпня 2005 року №0000252332/0 в частині нарахування 15813 грн. штрафної санкції з податку на додану вартість за нецільове використання коштів.
Постанова суду мотивована тим, що податковим органом безпідставно застосовано фінансові санкції до позивача за нецільове використання коштів, оскільки не встановлено нецільового використання коштів, а лише неперерахування позивачем на окремий дотаційний рахунок ПДВ в сумі 15813 грн. Покликання податкового органу на ч.2 п.7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, якою передбачено, що не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, суд вважав безпідставним, оскільки зазначена норма була внесена лише Постановою КМУ N254 від 04.03.2004 року, а перевірка позивача проводилась за період 2003-2005 рік, тому зазначена норма не може поширюватись на спірні правовідносини, оскільки не має звороньої дії в часі.
В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що позивачем порушено порядок нарахування та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій за продані переробним підприємствам молоко та м»ясо в живій вазі. Скаржник зазначає, що позивач має відкритий дотаційний рахунок, проте дотація в розмірі 15813 грн. поступила на основний, а не дотаційний рахунок і використана для закупки преміксів, медикаментів та нафтопродуктців, що свідчить про нецільове використання позивачем коштів в порушення п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість" та Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали свої позиції, пояснення дали аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватним виробничим агропромисловим підприємством „Світанок" Бережанською МДПІ складено акт від 29.08.2005 року за №21/23-134/30916351, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 серпня 2005 року за №0000252332/0, яким позивачу згідно з п.10 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу", п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19460,00 грн., в тому числі 17029,00 грн. штрафних санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування 15813,00 грн. за порушення п.7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМ України № 805 від 12.05.1999 року, як штрафної санкції в розмірі 100% від суми коштів використаних за нецільовим призначенням, є предметом спору в даній справі.
Судом першої інстанції встановлено, що ПВАП „Світанок" є сільськогосподарським товаровиробником, який у відповідності до вимог п.11.21, п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість" набув право використовувати спеціальний режим нарахування та сплати сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також, за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, і повинен застосовувати загальний та спеціальний режим обкладення ПДВ, на підставі якого складати та у встановлені терміни подавати до податкового органу окремі податкові декларації щодо зазначеної діяльності.
Приватне виробниче агропромислове підприємство „Світанок" подає до податкового органу три декларації: за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.21 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість"; за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість"; та за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, у тому числі, по операціях з продажу переробним підприємствам молока та м'ясо в живій вазі (загальна декларація).
Судом також встановлено, що документальній перевірці підлягали дані бухгалтерського та податкового обліку ПВАП „Світанок": обсяги продажу згідно даних журналів-ордерів по рахунках 361, підлягали порівнянню з виручкою від реалізації по даним книги обліку продажу продукції. Звірка проводилася в комплексі з перевіркою журналів -ордерів № 1,2,6 і первинних документів - банківських виписок, накладних, виписок з розрахункових рахунків за період з 01.10.2003 року по 30.06.2005 року. Дані книги придбання товарів (робіт, послуг) підлягали звірці з даними відповідних податкових накладних, даним головної книги, журналів -ордерів по рахунку 631.
За результатами перевірки правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період, що перевірявся встановлено, що відповідно до Постанови КМ України №271 від 26.02.1999 року „Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини" нецільового використанні коштів не виявлено. Одночасно зазначено, що відповідно до Постанови КМ України № 805 від 12.05.1999 року „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" підприємством порушено порядок нарахування та використання коштів спрямованих для виплати дотацій за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, а саме: підприємством відкрито дотаційний рахунок в установі банку № 260455397802, однак, кошти дотацій в сумі 15813,00 грн. на цей дотаційний рахунок не перераховувалися.
Вказане порушення та порушення позивачем ст.ст.4,7 Закону України „Про податок на додану вартість", відповідно до яких останній повинен був перерахувати суми, які використовувалися у вигляді дотацій із обов'язковим проходженням даних сум через спеціальний рахунок, стали підставою для нарахування позивачу штрафної санкції в розмірі 100% від суми коштів використаних за нецільовим призначенням, тобто в сумі 15813,00 грн., які оскаржуються позивачем.
Проте, цей висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодаства.
Судом встановлено, що основними видами діяльності приватного виробничого агропромислового підприємства „Світанок", с. Біще, Бережанського району, Тернопільської області є виробництво продукції рослинництва, тваринництва, торговельна діяльність та надання послуг по оранці. Для здійснення своєї діяльності підприємство закуповує премікси міндобрива, медикаменті, ПММ.
Згідно п.11.21 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість" до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України, в даному випадку Постановою КМУ №805 від 12.05.1999 року. Дію пункту 11.21 статті 11 Закону продовжено до 01.01.2005 року згідно із Законом N1976-2003-п від 28.11.2003р.; до 01.01.2006 року згідно із Законом N УІ484227-04 ( 03-39-09/5269 ) від 23.12.2004р.; до 01.01.2007 року згідно із Законом N 4983 ( у4983486-05 ) від 18.10.2005 р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999 року затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, який встановлює механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2005 р. переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Згідно п.п.3,5 Порядку переробні підприємства щомісяця складають попередній розрахунок надходження і використання податку на додану вартість, нарахованого на обсяги реалізації молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів.
Відповідно до цього розрахунку кожне переробне підприємство визначає суму податку на додану вартість, яка надійде на підприємство під час здійснення реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, а також, суму податку на додану вартість, що буде нарахована (перерахована) постачальникам товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва зазначеної продукції, та розмір дотацій товаровиробникам за продане молоко і м'ясо в живій вазі на гривню вартості цієї продукції.
Підприємства перераховують суми податку на додану вартість, нараховані на обсяги реалізованої ними готової продукції (молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів), на відкриті для них в обслуговуючих установах банків окремі рахунки у міру фактичного надходження цих коштів.
Пунктом 7 Порядку визначено обов'язок переробних підприємств щомісяця складати розрахунок нарахування сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продаж ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі за фактичними даними про обсяги закупленого молока та м'яса і надходження на окремий рахунок сум податку на додану вартість. На підставі цього розрахунку переробні підприємства проводять остаточне перерахування платіжними дорученнями сум дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за здані молоко та м'ясо в живій вазі. Постановою КМ України N 254 від 04.03.2004 року пункт 7 доповнено абзацом, яким передбачено, що не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням.
Як вбачається з акту перевірки (стор.11 акту) податковим органом встановлено, що підприємством не порушено порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками-платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМ України № 271 від 26.02.1999 року та нецільового використання коштів не виявлено. В акті лише зазначено про неперерахування позивачем на окремий дотаційний рахунок ПДВ в сумі 15813,00 грн., що і стало підставою застосування до позивача відповідальності, визначеної ч.2 п.7 Порядку.
Проте, податковим органом не враховано, що п.7 Порядку доповнено частиною 2 лише Постановою КМУ N254 від 04.03.2004 року, а перевіряємий період охоплює 2003-2005 рік. Таким чином, не визначивши в якому саме періоді акумулювалися та використовувалися дані кошти (про що в акті не зазначено), податковим органом безпідставно застосовано дану норму до спірних правовідносин, оскільки вони склалися до набрання нею чинності, а у відповідності до вимог чинного законодавства України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії, крім випадків прямо зазначених у законі, що в даному випадку відсутнє.
У відповідності до п.15 вищезазначеного Порядку сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну і продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість ведеться на окремому аналітичному рахунку "З податку на додану вартість з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах" до рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом" і відображається за дебетом рахунка 46 "Реалізація" і кредитом рахунка 68 "Розрахунки з бюджетом", аналітичний рахунок "З податку на додану вартість з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах".
На підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість і з реалізованих ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період. Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість і з реалізованої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, отриманим від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.
Кошти, перераховані сільськогосподарськими підприємствами на окремий рахунок, використовуються ними на підтримку власного виробництва продукції тваринництва та птахівництва. У разі нецільового використання цих коштів вони стягуються до Державного бюджету відповідно до законодавства.
З аналізу наведеної норми суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідальність в спірному випадку встановлюється за нецільове використання коштів з окремого рахунку, що в даній справі не встановлено. Податковим органом не доведено нецільового використання позивачем коштів, отриманих від сільськогосподарських підприємств. Наявні в матеріалах справи копії накладних, реєстр документів на закупівлю біокормів, ветмедикаментів та племінних свиней для розвитку свинарства, за період з жовтня 2003 року по червень 2005 року, а також, платіжні доручення підтверджують використання позивчем коштів виключно на потреби власного виробництва, тобто, за цільовим призначенням, а саме для закупівлі преміксів на суму 12738,00 грн., медикаментів на суму 500,00 грн., нафтопродуктів на суму 2575,00грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Бережанської МДПІ від 31 серпня 2005 року №0000252332/0 в частині нарахування 15813 грн. штрафної санкції з податку на додану вартість підлягає визнанню нечинним, про що правильного висновку дійшов сд першої інстанції.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування постанови місцевого суду є безпідставними.
Постанова місцевого суду прийнята у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,
ухвалив:
постанову господарського суду Тернопільської області від 20.04.2006 року в справі за номером 8а/42-513 залишити без змін, а апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції –без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М. Бойко
Судді: Р.І.Марко
Т.Б.Бонк