Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/292-06 суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Шутенко І.А.
23 жовтня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
при секретарі – Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача –Соколова Т.П. за довіреністю №01-62юр/1203 від 20.02.2006р. та Завдов’єва І.Г. за довіреністю №01-62юр/6850 від 18.11.2005р.,
відповідача –Назарова Н.П. за довіреністю №9859/10/10-026 від 19.10.2006р. та Короткова Н.М. за довіреністю №5694/10/10-026 від 07.07.2006р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3450Х/2) АК „Харківобленерго” та апеляційну скаргу (вх. № 3451Х/2) СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по справі №АС-13/292-06
за позовом Акціонерної компанії „Харківобленерго”, м. Харків,
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові,
про визнання нечинними або скасування повідомлень-рішень, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000120813/0 від 28.03.2006р., яким збільшено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на 635,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн., та №0000120813/1 від 03.05.2006р.
Постановою господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. (повний текст постанови складено 18.08.2006р.) по справі №АС-13/292-06 позов задоволено частково. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №0000120813/1 від 03.05.2006р. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь АК „Харківобленерго” 3,40 грн. судового збору.
Позивач з постановою господарського суду Харківської області від 14.08.2006 р. по справі №АС-13/292-06 в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою повністю задовольнити позов, посилаючись на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ні 3% річних, ні суми індексу інфляції не можна розцінювати як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), оскільки вони є мірою відповідальності, а отже, відповідач неправомірно дійшов висновку про порушення позивачем п.4.1.1 ст. 4, п.1.3.1 ст. 1, п.п.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94 в результаті заниження обсягу продажу на суми нараховані споживачам електричної енергії відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання ними грошових зобов'язань індексу інфляції та трьох відсотків річних.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких постанову господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по справі №АС-13/292-06 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, вважає законною та обґрунтованою, просить в цій частині залишити її без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
Також, відповідач, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, з постановою господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по справі №АС-13/292-06 в частині задоволення позовних вимог не погоджується, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою повністю відмовити у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що при визнанні нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.05.2006р. № 0000120813/1 судом першої інстанції не враховані положення Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлені) платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДНА України від 21.06.2001 р. № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758, відповідно до ч.2 п.п.(б) п.5.3 якого, з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при ньому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 для першої. 2 для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких постанову господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по справі №АС-13/292-06 в частині задоволення позовних вимог, вважає законною та обґрунтованою, просить в цій частині залишити її без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача, АК „Харківобленерго” підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові, не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час апеляційного провадження було встановлено, що з 10.02.2006р. по 10.03.2006р. фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові була здійснена перевірка АК „Харківобленерго” з питання дотримання податкового та валютного законодавства за 2005 рік. Матеріали перевірки викладені в Акті перевірки №351/43-010/00131954 від 16.03.2006р. В акті перевірки записано, що перевіряючими було виявлено, що підприємство „визначало доходи від індексу інфляції та 3% річних, нарахованих на прострочену суму по електроенергії по касовому методу (по отриманню сплати). Нараховані та сплачені величини індексу інфляції та 3% річних відображалися в особових рахунках споживачів, актах звірок зі споживачами, справках реалізації щомісячно." Також перевіряючими вказано, що протягом 2005 року, згідно щомісячних Довідок про реалізацію електроенергії споживачам підприємством, споживачам електроенергії розрахований індекс інфляції в сумі 404463,06 грн. та 3% річних в сумі 116564,84 грн. При цьому фактично були сплачені кошти в сумах 342416,77 грн. та 88646,91 грн. відповідно.
Аналізуючи проведені позивачем нарахування, перевіряючими зроблений висновок про порушення платником вимог п. 4.11 ст. 4, п. 1.31 ст. 1, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", які пов'язані з тим, що підприємство включило до валового доходу суми індексу інфляції та 3% річних не по даті нарахування на суму боргу по електричній енергії, а по даті сплати, чим був занижений валовий доход за 2005 р. на суму 2540,1 грн., а податкові зобов'язання –на 635,0 грн.
На підставі акту перевірки №351/43-010/00131954 від 16.03.2006р. начальник СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові В.О. Швадченко виніс податкове повідомлення-рішення №0000120813/0 від 28.03.2006р., яким збільшено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на 635,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00грн.
Податкове повідомлення-рішення №0000120813/0 від 28.03.2006р. було оскаржено позивачем до СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові в порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання. Начальником СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові було винесене рішення за результатами розгляду первинної скарги АК „Харківобленерго” №3567/10/43-015 від 26.04.2006р., яким в задоволенні скарги відмовлено. 04.05.2006р. позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення №0000120813/1 від 03.05.2006р., винесене з метою доведення нових граничних строків сплати.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано зроблено висновок про те, «що в акті перевірки висновки про наявність порушення зроблені тільки у зв’язку з розбіжностями платника податку та органу ДПС щодо визначення першої події для віднесення до валового доходу сум, отриманих підприємством від споживачів електричної енергії як нарахувань індексу інфляції та 3% річних” та відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним та скасування податкового повідомлення –рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000120813/0 від 28.03.2006р.
І в судовому засіданні, і в акті, і в запереченнях на позовну заяву відповідач стверджував, що «питання оподаткування цих сум залежить від їх правової природи. Відповідач вважає, що вказані суми є компенсацією вартості товару, тобто, частиною боргу.»(стор. 2 заперечень на позовну заяву, шостий абзац). Також відповідач виходив з положень статті 536 Цивільного кодексу України якою встановлено порядок розрахунків (оплати) за користування позиченими грошовими коштами, наполягаючи на тому, що 3% річних не є мірою відповідальності. Саме про це свідчить його відповідь на заперечення до акту документальної перевірки від 23.03.2006 року № 2772/10/43-015, (сторінка друга, абзац другий), яка також додавалась до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач і в позові, і при адміністративному оскарженні повідомлення-рішення виходив з того, що він протягом 2005 року нарахував споживачам суми індексу інфляції та 3% річних, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що стаття 625 ЦК України "Відповідальність за порушення грошового зобов'язання", яка віднесена до глави 51 "Правові наслідки порушення виконання зобов'язань", передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вказаною нормою не передбачене збільшення ціни продукції або її вартості у зв'язку з несвоєчасною її оплатою.
Стосовно 3% річних та індексу інфляції колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду встановлено, що типовий договір на постачання електроенергії, розроблений на підставі Закону України "Про електроенергетику", "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів", "Правил користування електричною енергією" та інших чинних нормативно-правових актів України, який використовується при укладенні договорів зі споживачами електроенергії відносить сплату 3% річних та індексу інфляції до розділу "Відповідальність сторін". Саме такі умови узгоджуються сторонами при укладенні договорів на постачання електроенергії та підтверджують обов'язок сторін дотримуватися їх при виконанні договору.
Позивач, укладаючи договори на постачання електроенергії, визначав вартість електроенергії за державними регульованими цінами і тарифами, встановленими у відповідності до ст. ст. 8, 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про ціни та ціноутворення", зміна цін і тарифів здійснюється лише в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють їх, і здійснюється це у зв'язку із зміною умов виробництва та реалізації продукції та не залежить від господарської діяльності підприємства (в даному випадку своєчасність оплати електроенергії споживачами не має значення для зміни її вартості). Тому нарахований АК "Харківобленерго" індекс інфляції, як відповідальність споживача за несвоєчасну оплату електроенергії не змінює вартість самої електроенергії ні при її реалізації, ні при купівлі її на ОРЕ України.
Однією із суттєвих умов договору є його ціна. Вона і фіксується сторонами в укладеному договорі. У відповідності зі ст. 632 ЦК України змінити її можливо лише в ситуаціях та на умовах, встановлених договором чи діючим законодавством. Вказані суми річних та індексу інфляції надходять до позивача від споживача лише у випадку порушення останнім своїх грошових зобов'язань і лише на нашу вимогу, а не у зв'язку з фактом поставки електроенергії по договору. Тобто це фактично є відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору, а не компенсацією вартості товару (послуг).
Отже, колегія суддів зазначає, що ні 3% річних, ні суми індексу інфляції не можна розцінювати як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг).
Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що згідно матеріалів справи, позивачем відповідно до абзацу восьмому підпункту 4.1.6. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94 до складу валових доходів включалися суми штрафів та/або неустойок або пені, фактично отриманих або згідно рішенню сторін договору, або згідно рішенню відповідних державних органів, суду. Отже, позивачем не було допущено порушення п. 4.1.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94, оскільки індекс інфляції та 3% річних за своєю правовою природою є мірою відповідальності, і їх не можна розцінювати як компенсацію вартості товарів (робіт послуг).
Матеріали справи свідчать що, відносячи ці суми до валового доходу, позивач керувався загальною нормою, встановленою підпунктом 11.3.1 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та відображав збільшення валового доходу на суму неустойки на дату зарахування коштів на банківський рахунок платника податків, тобто фактично отриманих або згідно рішенню сторін договору, або згідно рішенню відповідних державних органів, суду, що нами і зроблено.
Тому, колегія суддів вважає, що судом необґрунтовано зроблено висновок проте, що «у платника не було законного права використовувати касовий метод», бо позивач його і не використовував, а керувався виключно нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94.
Виходячи з вищевикладеного, повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000120813/0 від 28.03.2006р., яким збільшено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на 635,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00грн., прийнято відповідачем неправомірно.
Стосовно задоволення позову в частині визнання нечинним та скасування податкового повідомлення –рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000120813/1 від 03.05.2006р. колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000120813/0 від 28.03.2006р. і направив до відповідача первинну скаргу від 07.04.06 р. Рішенням від 26.04.06 р. про результати розгляду скарги вона залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін. Але відповідачем з урахуванням результатів розгляду первинної скарги було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 0000120813/1 від 03.05.2006 р. з сумами визначених податкових зобов'язань по податку на прибуток та застосованих фінансових санкцій, що і в оскарженому.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлені підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення (повідомлення-рішення) в разі проведення процедури апеляційного узгодження податкових зобов'язань. Положення цього Закону не передбачають прийняття нового податкового повідомлення-рішення якщо скарга платника була залишена без задоволення і за результатами розгляду скарги не проведене донарахування податкових зобов'язань та/або фінансових санкцій.
За таких обставин оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000120813/1 від 03.05.2006р. прийняте всупереч положенням чинного законодавства, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Отже, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000120813/1 від 03.05.2006р.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Акціонерної компанії „Харківобленерго” задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по адміністративній справі № АС-13/292-06 в частині відмови у позові скасувати та прийняти нову.
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Харкові №0000120813/0 від 28.03.2006р.
В іншій частині постанову господарського суду Харківської області від 14.08.2006р. по адміністративній справі № АС-13/292-06 залишити без змін.
Стягнути з Державного бюджету Україна на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго” (61003, м. Харків, вул. Кооперативна,12, п/р №260053011272 в Першій філії АКБ „Базис”, МФО 351599, код ЄДРПОУ 00131954) 3,40 грн. державного мита за подання позовної заяви та 1,70 грн. держмита за подання апеляційної скарги.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді