Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Ухвала
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-13/397-06 Суддя –Водолажська Н.С.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя –Шутенко І.А.
01 листопада 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Карбань І.С.
При секретарі – Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача – не прибув,
відповідача – Малахова Ю.А. за довіреністю №80/10/10-025 від 11.01.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 3545Х/2) ДПІ у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2006 р. по справі № АС-13/397-06
за позовом Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, м. Харків,
до ДПІ у Київському районі м. Харкова,
про скасування рішення, -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та уточненнями до нього, в якому просила скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 3 від 06.07.06 р. про відмову у включенні Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної адвокатури до реєстру неприбуткових організацій (установ) та зобов’язати ДПІ Київського району м. Харкова внести Харківську обласну кваліфікаційно-дисциплінарної комісію адвокатури (код 22642124) до реєстру неприбуткових організацій (установ) з 07.06.2006р.
Постановою господарського суду Харківської області від 22.08.2006р. по справі № АС-13/397-06 позов задоволено, рішення скасовано. Зобов’язано ДПІ Київського району м. Харкова внести в Харківську обласну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (код 22642124) до реєстру неприбуткових організацій (установ) з 07.06.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 3,40 грн. судового збору.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, з постановою господарського суду Харківської області від 22.08.2006 р. по справі № АС-13/397-06 не погоджується, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в якій просив скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою у позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме абз. „а”, „г” п.п. 7.11.1. п. 7.11. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. №283/97-ВР.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідно до абз. „г” п. 7.11.1 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до неприбуткових установ та організацій відносяться інші, ніж визначені у абз. „б” цього підпункту юридичні особи, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів. Від оподаткування звільняються доходи таких неприбуткових організацій, отримані, зокрема, у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів, дотацій або субсидій, отримані з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувач згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Як вказує апелянт, в абз. „б” п. 7.11.1 ст. 7 до неприбуткових установ та організацій відносяться благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та місцевими осередками, створеними згідно із Закону України „Про об’єднання громадян”, науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами, внесених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідникам, музеям-заповідникам.
На думку апелянта, Харківська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є комунальною організацією (установою, закладом) з ОПФ 430 і не є благодійним фондом і благодійною організацією, громадською організацією, створеною з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, творчої спілкою та політичною партією, громадською організацією інвалідів та місцевими осередками, науково-дослідною установою та вищим навчальним закладом, внесеної до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, заповідником, музеєм-заповідником або іншою громадською організацією, а отже на неї не розповсюджуються положення наведеної норми.
Також, на думку апелянта, на позивача не розповсюджуються приписи абз. „а” п. 7.11.1 ст. 7 Закону, оскільки комісія не є органом державної влади України, органом місцевого самоврядування (код 0003), та створеною ними установою або організацією, яка утримується за рахунок відповідних бюджетів, оскільки фінансування Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснюється за рахунок внесків осіб, які звертаються до неї з заявою про допущення до кваліфікаційних іспитів.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2006р. по справі №АС-13/397-06 вважає законною та обґрунтованою, просить залишити вищевказану постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Під час апеляційного провадження встановлено, що Харківська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була сформована згідно рішення №37-IV від 28.03.2006р. сесії Харківської обласної Ради про формування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Колегія суддів зазначає, що Харківська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури сформована та діє на підставі Закону України „Про адвокатуру”, Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Наказом Президента України від 05.05.1993р. №155/93, рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Згідно п. 3 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі Положення), основним завданням (основною діяльністю) кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі і Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, є встановлення рівня професійних знань осіб, які претендують на отримання свідоцтва про адвокатську діяльність та розгляд питань дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Вичерпний перелік повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури закріплені в п.п. 13-1, 14 та 15-1 Положень. Відповідно до такого переліку, Харківська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури не має повноважень здійснювати підприємницьку діяльність.
Так, відповідно до ст.ст. 3, 42 ГК України, підприємництвом є господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних та соціальних результатів з метою отримання прибутку.
Відповідно до п. 5 Положень, організаційне забезпечення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює Харківська обласна рада.
Як вбачається з матеріалів справи, та згідно п. 3.5 Положення про Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де вказано, що грошові кошти, необхідні для організаційного забезпечення діяльності комісії акумулюються на розрахунковому рахунку комісії, єдиним джерелом фінансування, в цілях організаційно-технічного забезпечення діяльності Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, є внески осіб, які звертаються до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури с заявою про допуск до кваліфікаційних екзаменів з метою отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Положеннями Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №1-послуги, місячна „Звіт про обсяги реалізованих послуг” встановлено, що послугами вважається діяльність суб’єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників - особисті, колективні, громадські. Вони є результатом різнорідної діяльності, що здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), і, як правило, ведуть до зміни стану одиниць, які споживають ці послуги. Специфіка послуг як продукції полягає в тому, що послуги не накопичуються (за винятком окремих видів), не транспортуються, не існують окремо від виробників, тобто вони споживаються, в основному, в момент їх надання.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що допуск до іспитів не є послугою, дані внески не є оплатою послуг в розумінні вищенаведених визначень.
Також відповідачем при прийнятті оскарженого рішення не було взято до уваги те, що в п. 7.11.1 „г” ст. 7 Закону вказано, що ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є іншими, ніж визначені у абзаці „б” цього підпункту юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів. При цьому від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці „г” п. 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.
Колегія суддів також зазначає, що діяльність, яку здійснює Харківська обласна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, не може відноситися до підприємницької діяльності і її метою не є тримання прибутку, отже суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що у відповідача не було належних підстав для прийняття оскарженого рішення про відмову у внесенні позивача до реєстру неприбуткових організацій.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржена постанова прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та у відповідності до фактичних обставин справи, у зв'язку з чим немає підстав для її скасування.
За таких обставин, постанову господарського суду Харківського області від 22.08.2006 р. по справі № АС-13/397-06 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 22.08.2006р. по адміністративній справі № АС-13/397-06 залишити без змін.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя
Судді