Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" жовтня 2006 р. Справа № АС-54/172-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді , ,
при секретарі Борова О.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Мірошниченко М.Л.
позивача - Шебаніц Н.М. (дов. № 06-34/191 від 17.02.2006 р.)
відповідача - Приходько А.С. (дов. б/н від 10.07.2006 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків) (вх. № 2880 Х/3) на постанову господарського суду Харківської області від 17.07.06 р. по справі № АС-54/172-06
за позовом Прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Харків)
до Закритого акціонерного товариства "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" (смт. Шевченкове, Харківська область)
про стягнення 12 958,10 грн., -
встановила:
У травні 2006 року Прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" (смт. Шевченкове, Харківська область) про стягнення 12 598,10 грн. штрафних санкцій за нестворені у 2005 році робочі місця для працевлаштування інвалідів.
Постановою господарського суду Харківської області від 17 липня 2006 року по справі № АС-54/172-06 (суддя Хачатрян В.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Прокурор Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з даною постановою не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу Прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши прокурора та представника Фонду соціального захисту інвалідів Мірошниченко М.Л. і Шебаніц Н.М., які підтримали апеляційну скаргу, представника ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" Приходько А.С., яка просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану постанову, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ, в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин (далі –Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Як зазначають прокурор та позивач, ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" відповідно до поданої державної звітності ”Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” (форма №10-ПІ поштова-річна) за 2005 рік повинен був створити у вказаному році 4 робочих місця для працевлаштування інвалідів (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 105 осіб). Фактично, відповідач, згідно поданого звіту, створив у 2005 році 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів.
Згідно зі статтею 20 Закону підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Із матеріалів справи вбачається, що середньорічна заробітна плата у відповідача у 2005 році складала 6 299,00 грн. на одного працюючого. За нестворені робочі місця, на думку прокурора та позивача, відповідач повинен був сплатити до 15 квітня поточного року штрафні санкції в сумі 12 598,10 грн. (п. 4 Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767). Станом на 11.05.2006 р. відповідачем вищезазначені кошти не сплачені, і таким чином заборгованість відповідача складає 12 598,10 грн.
Однак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно визнав позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству та матеріалам справи.
Так, як свідчать матеріали справи, у звіті підприємства про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік сказано, що ним розраховано 4 інваліда, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів”. Крім цього, обов’язок по працевлаштуванню інвалідів закріплений за державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів, що передбачено “Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314).
Проте, вказані вище органи не виконали своїх передбачених діючим законодавством обов’язків по працевлаштуванню інвалідів. Слід зазначити, що нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що на підприємство покладено обов’язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов’язок їх працевлаштування.
При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що визначеними органами інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, так само як і не було безпосереднього звернення інвалідів до ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" для працевлаштування.
Слід зазначити, що діюче законодавство не зобов’язує підприємства самостійно займатися працевлаштуванням інвалідів. За таких обставин, покладати на підприємство відповідальність у вигляді штрафних санкцій за неналежне виконання своїх обов’язків спеціально уповноваженими органами є неправомірним і суперечить як загальним принципам права, так і ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Як свідчать матеріали справи, що ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" подавало до Шевченківського районного центру зайнятості протягом 2005 року щомісячні звіти, із яких вбачається наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потреба в працівниках, однак на підприємство державною службою зайнятості не направлялось осіб для працевлаштування.
Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. А відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач не надав доказів того, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування, а також доказів безпосереднього звернення інвалідів до ЗАТ "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" з метою працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення у справі, господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи документам, тому дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 195, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Шевченківський комбінат хлібопродуктів" (смт. Шевченкове, Харківська область) залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 17 липня 2006 року по справі № АС-54/172-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя