УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0609/4-37/12

Стаття 165-2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.,

суддів Широкопояса Ю.В., Михайловського В.І.,

з участю прокурора Гнідого І.А.,

захисника-адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 5 січня 2012 року, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, Останній обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ст.307 ч.3 КК України.

Так, в жовтні 2011 року ОСОБА_2, з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах, вступив в злочинну змову з іншими особами, які, згідно з домовленістю мали збувати їх на території Житомирської області.

В кінці листопада 2011 року ОСОБА_2 організував передачу наркотичних засобів у кількості 95 грам, з м.Сімферополя АР Крим в м.Бердичів Житомирської області поїздом «Сімферополь-Київ» гр.ОСОБА_3, який зберігав їх і фасував меншими партіями в квартирі АДРЕСА_1. На далі ОСОБА_2 з останнім та іншими невстановленими особами наркотичні засоби збували на території Житомирської та Вінницької областей.

29 грудня 2011 року ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст.115 КПК України, а 30 грудня цього ж року термін затримання останнього продовжено до 4 січня 2012 року.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції в своїй ухвалі вказав на те. що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін більш ніж три роки, вживає наркотики, є громадянином Російської Федерації і має прописку в республіці Дагестан, що підтверджується його паспортом. Останній в Україні не має постійного місця проживання, роботи, сім'ї, будь-яких інших стримуючих факторів.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 5 січня 2012 року про обрання його підзахисному ОСОБА_2 запобіжного заходу - тримання під вартою скасувати і обрати останньому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 вказує, що його підзахисний зовсім не володіє українською мовою і погано володіє російською.

В судовому засіданні останній заявляв клопотання про надання йому перекладача на чеченську мову, оскільки він може спілкуватися російською мовою тільки на побутовому рівні.

До того ж, деякі документи, долучені до справи, були оголошені судом українською мовою.

При обранні судом міри запобіжного заходу ОСОБА_2 залишились не з'ясованими: стан здоров'я, матеріальний стан, вид діяльності, постійне або тимчасове місце проживання та інші обставини, що характеризують останнього.

Так само не врахована та обставина, що на батьківщині підзахисного на утриманні останнього знаходяться його дружина і діти.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав апеляцію, доводи прокурора, який вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, відповідно ст.ст.148, 155 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваних, обвинувачених, засуджених з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджання встановленню істини в кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень, а взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за законом за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 3-х років.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом дослідження суду першої інстанції були ті обставини, відповідно до яких закон пов'язує можливість обрати запобіжний захід і прийняти рішення виходячи з мети та підстав застосування запобіжних заходів.

Посилання адвоката ОСОБА_1 на те, що його підзахисний ОСОБА_2 погано володіє російською мовою і не розуміє процесуальної термінології, а тому не знає в чому його звинувачують, не відповідає дійсності.

ОСОБА_2 є громадянином Російської Федерації, про що свідчить його паспорт, навчався в загальноосвітній школі, де вивчали російську мову, протягом тривалого часу проживав і працював в Україні.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, судова колегія вважає, що суд першої інстанції запобіжний захід останньому обрав правильно.

Керуючись ст.ст.365,366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 5 січня 2012 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Судді: