Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                                                                Справа №3/84

                               Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді-доповідача  Бабакової Л.М., судді Шутенко І.А.

                                      при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Кендюшенко А.О. –дов. № 10-19/17-Д/49 від 02.06.2006р.     

відповідача –Бондар С.О. –дов. б/н від 19.07.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ВАТ "Сумиобленерго", м. Суми, (вх. № 2584С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2006р. по справі № 3/84

за позовом ВАТ "Сумиобленерго", м. Суми

до Казенний завод "Зірка", м. Шостка      

про стягнення 3003697,94 грн.

встановила:

03.03.2004 р. ВАТ "Сумиобленерго" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до казенного заводу "Зірка" про стягнення заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії понад договірну величину в розмірі 2669762,61 грн., 21358,36 грн. - 3% річних за період з 01.04.2001 р., 1422,71 грн. пені за період з 26.12.2003 р. по 25.01.2004 р., 3883,59 грн. збитків від інфляції за період з 07.10.2002 р. по 25.12.2003 р., 307270,67 грн. заборгованості за споживання електричної енергії понад договірну величину потужності, яка виникла за період з 25.10.2001 р. по 07.10.2003 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.10.2004 р. позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1913323,49 грн. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину, 1422,71 грн. пені, 21358,36 грн. 3% річних, 3883,59 грн. індексу інфляції, витрат по держмиту в сумі 1133,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79,00 грн. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2005 р. зазначене рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2005 р. касаційну скаргу казенного заводу "Зірка" було задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 14.10.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2005 р. скасовано, справу направлено для розгляду суду першої інстанції.

При повторному розгляді справи рішенням господарського суду Сумської області від 20.12.2005 р. (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов було задоволено частково. Стягнуто з Казенного заводу "Зірка" на користь ВАТ "Сумиобленерго" 1422,71 грн. пені, 21358,36 грн. - 3% річних, 3883,59 грн. індексу інфляції та боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 1913323,49 грн. Стягнуто також витрати по держмиту в розмірі 1315,46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,3 грн. В іншій частині в позові відмовлено. Рішення прийнято з посиланням на те, що передбачені ч.ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкції за своєю природою не є штрафними. Передбачена Законом вимога по сплаті споживачем п'ятикратної вартості електроенергії (потужності), спожитої понад договірну величину, не є засобом забезпечення зобов'язань, не є неустойкою, а можливість стягнення не обмежується строком позовної давності. Згідно наданих позивачем доказів підтверджується факт встановлення і доведення позивачем відповідачеві ліміту споживання на нульовому рівні в зв'язку з несвоєчасними та неповними розрахунками за спожиту електроенергію на лютий, березень, квітень, травень, червень та липень 2001 р., в зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 1913323,49 грн. боргу були задоволені.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2006р. апеляційну скаргу Шосткінського казенного заводу "Зірка" було залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2005р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2006р. касаційну скаргу Шосткінського казенного заводу "Зірка" було задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 20.12.2005р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2006р. було скасовано. Справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

При новому розгляді позивач своєю заявою змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 21358,36 грн.,  які виникли за період з 01.04.01р. по 25.01.04р, 1422,71 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, яка виникла за період з 26.12.03р. по 25.01.04р., 3883,59 грн. інфляційних збитків за період з 07.10.02р. по 25.12.03р., 2459762,61 грн. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину за період з 27.02.01р. по 25.10.02р., 307270,67 грн. боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину потужності, який виник у жовтні, листопаді 2001 року та травні, жовтні 2002 року, посилаючись на те, що в процесі судового розгляду  відповідачем частина боргу за перевищення ліміту споживання в сумі 210000,00 грн. сплачена.

Рішенням господарського суду Сумської області від 08.06.2006р. (суддя Лущик М.С.) позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1422,71 грн. пені, 21358,36 грн. –3% річних, 3883,59 грн. індексу інфляції, боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 268330,88 грн., витрат по держмиту в сумі 166,96 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 11,59 грн. Провадження по справі на суму 210000,00 грн. було припинено. В іншій частині позову було відмовлено.

Позивач, ВАТ "Сумиобленерго", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2006 р. скасувати в частині стягнення боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 268330,88 грн. і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ "Сумиобленерго" в частині стягнення боргу за споживання електричної енергії понад договірну величину в сумі 1913323,49 грн. задовольнити.

Відповідач, Казенний завод "Зірка", у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, посилаючись на пропуск позивачем позовної давності.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих  сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.1998р. між ДАЕК "Сумиобленерго" в особі Шосткінського ПЕМ та Шосткінським заводом "Зірка" було укладено договір № 27а на користування електричною енергією.

Відповідно до п.1.1 предметом цього договору є зобов'язання електропостачальної організації постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору та зобов'язання споживача своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.

Відповідно до цього Договору, при виконанні його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися користуватися Правилами користування електричною енергією.

Обов'язки сторін по договору встановлено в пункті 2, відповідно до п.п.2.1. якого встановлено електропостачальної організації відпускати електроенергію як різновид промисловою продукції споживачу в межах 18665,7 тис. кВА (кВт) приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, які як виходить зі змісту договору, оформлюються додатком № 1.

Згідно п.2.2. Договору позивач зобов'язався доводити споживачу (відповідачу) договірні величини споживання електричної потужності в години максимального навантаження енергосистеми електропередавальної організації за місяцями кварталу письмовим повідомленням не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу (місяця).

Споживач (відповідач) з свого боку зобов'язався сплачувати за використану електричну енергію та потужність, здійснювати уточнення в електропостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік не пізніше 30.12.1998 поточного року. У випадку неуточнення договірних величин до зазначеного строку електропостачальна організація має право самостійно встановлювати договірні величини постачання електричної енергії та потужності або припинити подачу електроенергії споживачу.

Пунктом 16 даного Договору було передбачено, що цей Договір укладається на строк до 31.12.1999 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд.

20.08.2002 р. між сторонами було укладено договір № 396 на постачання електричної енергії, згідно умов якого позивач зобов'язався постачати електричну енергію за встановленими обсягами, а відповідач - своєчасно сплачувати за використану електричну енергію за встановленими тарифами у термін та у відповідності з чинним законодавством.

П. 10 додатку № 5 до вказаного договору передбачено, що за підсумками розрахункового періоду гранична величина споживання електричної енергії коригується енергопостачальною організацією до рівня фактично сплаченої за цей період величини споживання, про що письмово повідомляється споживачу.

Позивач вважає, що відповідач спожив у лютому-серпні 2001 р. (строк дії договору № 27а) та у жовтні 2002 р. (строк дії договору № 396) електричну енергію понад встановлені граничні (договірні) величини споживання.

Відповідно з п.16 Порядку постачання електроенергії споживачам, затв. постановою КМ України від 09.04.02 № 475, споживачі у разі перевищення, встановлених як договірні, граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з абз. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” у вигляді п’ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини електроенергії.

Ці ж умови викладені і в даному договорі сторін (а.с.14, т.1).

Споживання електроенергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Закони, які відповідно до п. 22 ст. 92 Конституції України визначали б кримінальну чи адміністративну відповідальність щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, відсутні.

Матеріалами справи понад гранична величина споживання електричної енергії і п’ятикратний розмір відповідальності, дійсний на момент порушення, в сумі 1913323,49 грн. підтверджені.

Проте п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” встановлена така відповідальність в формі сплати п’ятикратної вартості різниці між обсягами фактично спожитої і договірної величини електроенергії яка, з урахуванням викладеного, по своїй правовій природі може бути лише цивільно-правовою формою відповідальності за порушення договірних зобов’язань.

Дана відповідальність є санкціями, що підтверджується п. 7 Закону України від 22.06.2000р. № 1821-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" і тим, що позивач не сплачував зі стягуваних сум податки в бюджет.

Так як ці санкції за своєю природою є штрафними в розумінні вимог ст. 179 ЦК УРСР 1963 р. і на них поширюється скорочений строк позовної давності згідно ст. 72 ЦК УРСР.

Позивачем був заявлений позов про стягнення заборгованості за перевищення ліміту споживання електричної енергії понад договірну величину.

Відповідачем вищевказане правопорушення було здійснено в період дії ЦК УРСР (ред.1963р.), що зумовлювало застосування до спірних правовідносин при розгляді позову ст. 75 цього Кодексу, тобто обов’язкове застосування позовної давності судом незалежно від заяви сторін.

В п.6 Прикінцевих та перехідних положень зазначається, що  правила ЦК України (ред. 2003р.) про позовну давність застосовуються до позовів, строк  пред’явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплинув до набрання чинності цим Кодексом.

Позивач звернувся з позовом 27.02.04р., а строк пред’явлення встановлений законодавством сплинув у жовтні 2002р., тому слід застосувати правила ЦК України 1963р.

Так як строк позовної давності сплинув, то в задоволенні позову в частині стягнення боргу за споживання електричної енергії понад договірної величини в сумі 1913323,49 грн. слід відмовити.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи частково.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2006р. підлягає скасуванню частково.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

                                                       постановила:

Апеляційну скаргу позивача, ВАТ "Сумиобленерго", задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 08.06.2006р. по справі № 3/84 скасувати в частині стягнення боргу за споживання електричної енергії понад договірної величини в сумі 268330,88 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

       

        Головуючий суддя                                                                Карбань І.С.

             

                               Судді                                                           Бабакова Л.М.

      

                                                                                                                                                    Шутенко І.А.