АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження: №22-ц-2090-1940-12
Справа №- 2-71-12р. Головуючий 1 інст. Вовк Л.В.
Категорія – договірні Доповідач –Ларенок В.І.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 березня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого судді : Ларенка В.І.
суддів –Колтунової А.І.., Міненкової Н.О.
при секретарі –Галушка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» - про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, третя особа –Відділ Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області ,-
в с т а н о в и л а
5 грудня 2011 року позивач ОСОБА_1. звернулась у суд з позовом про визнання договору оренди недійсним та повернення земельної ділянки.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є власником земельної ділянки площею 7,2230 га, розташованої на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області.
У 2005 році уклала з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Нива»договір оренди земельної ділянки строком на 5 років. Після підписання договору оренди їй не було надано примірника договору. Орендна плата за весь час користування земельною ділянкою не переглядалась. У вересні 2011 року вона звернулась до СТОВ «Нива»з вимогою про передачу земельної ділянки для особистого обробітку, однак отримала відмову, оскільки договір укладений на 25 років, зареєстрований у Краснокутському відділі Харківської регіональної філії Центру ДЗК і зупинити реєстрацію вказаного договору неможливо.
Позивач просила визнати договір оренди земельної ділянки недійсним, оскільки при його укладанні вона поставила підпис лише на останній сторінці , де вже була печатка орендаря та підпис директора підприємства. Договір не був прошитий та скріплений печаткою, примирника договору вона не отримувала. Крім того, вона вважала, що договір укладається на 5 років, а не на 25, як було виявлено в подальшому, в договорі також містять не неузгоджені з нею положення договору оренди земельної ділянки, що обмежують її права власника земельної ділянки.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що договір оренди укладався з позивачкою особисто та нею був підписаний строком на 25 років, він був укладений з позивачкою у відповідності з діючим законодавством і належним чином зареєстрований.
Представник Головного управління Держкомзему надав письмові заперечення проти позову, зазначивши, що відповідно до договору оренди землі від 16 червня 2005 року, який зберігається у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, такий договір укладено на 25 років. Вказаний договір підписаний керівником СТОВ «Нива»та ОСОБА_1.. Будь яких доказів, що свідчать про підроблення підпису ОСОБА_1. відсутні. Крім того, із заявою про державну реєстрацію вказаного договору оренди землі до державного реєстратора зверталася особисто ОСОБА_1.. Підстав для визнання недійсним договір оренди земельної ділянки немає.
Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 24 січня 2012 року в позові ОСОБА_1. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач ОСОБА_1. у апеляційній скарзі просить його скасувати та задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження, що після підписання договору оренди, в нього р вносились зміни.
Судова колегія вважає, що висновки суду є законними та обґрунтованими, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 7,2230 га, розташованої на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області.
Копією договору оренди від 16 червня 2005 року підтверджується факт, що ОСОБА_1. надала цю земельну ділянку в оренду СТОВ «Нива»строком на 25 років (а.с.12-14).
З відповіді Головного управління Держкомзему у Харківської області від 04.01.2012 року вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 16 червня 2005 року, який зберігається у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, такий договір укладено на 25 років. Вказаний договір підписаний керівником СТОВ «Нива»та ОСОБА_1.. Із заявою про державну реєстрацію вказаного договору оренди землі до державного реєстратора зверталася особисто ОСОБА_1..
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив, що договір оренди землі укладався з позивачкою терміном на 25 років. Договір підписувався особисто позивачкою, яка була ознайомлена з умовами договору. Він який працює в СТОВ «Нива»головним бухгалтером, був присутній при підписанні договору.
Аналогічні поясненна надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_3.
На момент укладання договору сторони досягли згоди про розмір орендної плати, про що не заперечувала сама ОСОБА_1. в судовому засіданні.
Якіх небудь доказів, яки б свідчили про те, що договір оренди був укладений строком не на 25 років, а на 5 років, позивач не надала ні суду першої ні апеляційної інстанції.
Не надала доказів ОСОБА_1. також про те, що у договорі містяться не погоджені з нею виправлення тексту договору, а також інші неузгоджені з нею положення договору, що обмежують її права власника земельної ділянки.
Згідно з п.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному , об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд першої інстанції ухвалив рішення без порушення норм матеріального і процесуального закону.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення немає.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду суду першої інстанції, та їм надана відповідна оцінка. Висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,315,317,319 ЦПК України судова колегія,
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 24 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя –
Судді -
- Номер: 2/2510/71/2012
- Опис: про стягнення аліментів на повнолітнього сина
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-71/2012
- Суд: Корюківський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Ларенок В. І.
- Результати справи: заяву задоволено повністю
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.02.2012
- Дата етапу: 05.03.2012