ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"25" жовтня 2007 р. |
Справа № 9а/138-3552 |
15-30 год.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль,46000
до Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації вул. Грушевського, 8, м.Тернопіль,46000
за участю представників сторін
позивача: Мартинович С.Б., довіреність у справі
відповідача- Чопик В.Б., довіреність у справі
роз'яснивши учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України,
встановив:
Позивач ,Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області , м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідача , Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації , м. Тернопіль, у якому просить стягнути з Відповідача у дохід державного бюджету 9123,00 грн. з тих підстав, що Відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів , виділених на інформатизацію та комп'ютеризацію , забезпечення загальноосвітніх , професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасним технічними засобами навчання з природничо-математичних дисциплін за 2004-2006р. та 1 -квартал 2007 р., безпідставно , у порушення п. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , умов Договорів поставки від 14.09.2006 р. та від 31.08.200 6 р. , що укладені між Відповідачем та АТЗТ „Квазар- Мікро-Техно” , та договору поставки від 20.09.2006 р. , укладеного ним же з ТОВ „БМС Трейдінг”, перераховані бюджетні кошти у розмірі 9123 грн. за роботи та послуги , які не виконувалися, та на гарантійне обслуговування , хоча таке обслуговування мало бути безкоштовним протягом усього гарантійного строку.
У такий спосіб, вважає Позивач, державі завдано збитки на суму 9123 грн. , які Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації , не зважаючи на пред'явлену за результатами перевірки законну письмову вимогу першого заступника начальника управління КРУ забезпечити відшкодування безпідставно перерахованих коштів ТОВ „БМС Трейдінг” та АТЗТ „Квазар-Мікро-Техно” та перерахувати до державного бюджету , не виконало.
Обґрунтовуючи позов , Позивач спирається на ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, ст. ст. 193 та 224 Господарського кодексу України .
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи , що за його наполяганням частину коштів , перерахованих платіжним дорученням до АТЗТ „Квазар- Мікро-Техно” у сумі 4350 грн. , повернуто останнім на рахунок ГУДК м. Тернополя 17.09.2007 р., і згодом, 19.09.2007 р., Відповідачем відшкодовано до державного бюджету .
Дослідивши письмові докази, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що для задоволення позову підстави відсутні, з огляду на наступне.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби, як це визначено у ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Визначене законом головне завдання контрольно-ревізійної служби обумовлює і права цієї установи, які встановлені Конституцією та законами України, у тому числі , законом „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, зокрема, його статтею 10.
Позивачем у ході проведеної ним з 20.03.2007 р. по 13.04.2007 р. ревізії діяльності Відповідача за період з 01.012006 р. по 01.032007 р. встановлено факт оплати Відповідачем грошових коштів контрагентам останнього за цивільно-правовими договорами - АТЗТ „Квазар- Мікро-Техно” та ТОВ „БМС Трейдінг” - на загальну суму 9123,00 грн. ,які , на думку Позивача, є сплаченими Відповідачем цим товариствам без встановлених законом підстав.
Встановивши цей факт, 15.06.2007 р. Позивач в особі першого заступника начальника управління направив письмову вимогу, у якій зажадав від керівника управління освіти і науки Тернопільської ОДА забезпечити відшкодування безпідставно перерахованих коштів ТОВ „БМС Трейдінг” за безкоштовне гарантійне обслуговування на суму 4773 грн. та АТЗТ „Квазар- Мікро-Техно” за невиконані роботи по введенню в експлуатацію обладнання на суму 4350 грн. , та перерахувати їх в дохід державного бюджету; а про вжиті заходи і виконання цих обов'язкових вимог до 13.07.2007 р. надіслати інформацію.
Як вважає Позивач , звернення до суду із позовом про стягнення з Відповідача у дохід державного бюджету 9123,00 грн. є наслідком невиконання останнім законних вимог посадової особи КРУ.
Між тим, такі доводи Позивача суд розглядає як неспроможні, адже невиконання письмових вимог ( вказівок) керівника КРУ не змінює ані характеру зобов'язань між учасниками цивільно-правових відносин , ані особи кредитора у цих зобов'язаннях - Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації .
Натомість, Позивач вимагає за рахунок підконтрольної установи (Відповідача) і кредитора у цивільно-правовому зобов'язанні , сплатити до державного бюджету грошові кошти, отримані ТОВ „БМС Трейдінг” та АТЗТ „Квазар- Мікро-Техно” ,як сторонами у цивільно-правових зобов'язаннях на виконання умов договору ,при тому , що ці договори , в силу приписів ст. 204 ЦК України, є правомірними , адже їх недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнані судом недійсними.
Таким чином, Позивач неправомірно покладає на Відповідача нічим не передбачену відповідальність , види та характер якої ,як зазначено у п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України , визначаються виключно законами , за отримання його контрагентами грошових коштів на підставі правомірних договорів.
Обґрунтування з боку Позивача матеріальних вимог посиланням на ст. 224 Господарського Кодексу України є недоречним , оскільки , по-перше, визначення господарського зобов'язання та підстави виникнення цих зобов'язань визначені ст. т. 172 та 174 ГК України , по-друге , у статті 224 ГК України вміщено загальне правило щодо зобов'язань , які виникають внаслідок заподіяння збитків у сфері господарювання між учасниками господарських відносин , і по-третє, згідно з ч. ч.1 та 3 ст. 8 ГК України держава , органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання , а господарська компетенція органів державної влади реалізується від імені відповідної державної установи.
Разом з тим, Позивачем не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 167 , ч. 1 ст. 170 та ч. 1 ст. 174 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин і набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, і за своїми зобов'язаннями відповідає своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення .
При таких обставинах справи, підстави для задоволення позову відсутні..
У судовому засіданні 25.10.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено , що повний текст постанови буде виготовлено і оголошено о 12-40 год. 31.10.2007 р.
Враховуючи викладене , керуючись п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, ст. ст. 22 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 4, 6, 7, 18, 71, ст. 94, 162, 163 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Відмовити у задоволенні позову Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, м. Тернопіль, до відповідача Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації , м. Тернопіль, про стягнення у дохід державного бюджету 9123,00 грн.
На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя