ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.10.2006 року Справа № 1/252
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача Коваль М.П., юрисконсульт, довіреність
№79 від 12.07.2006;
Сичкова В.В., юрисконсульт, довіреність
№54 від 16.05.2006;
від відповідача ОСОБА_1, СПД;
ОСОБА_2, представник за
довіреністю НОМЕР_1;
від третьої особи повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа
ОСОБА_1,
м. Стаханов Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 04.08.2006
по справі № 1/252 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
”Атлант”, м. Стаханов Луганської області
до відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа
ОСОБА_1,
м. Стаханов Луганської області
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа
ОСОБА_3,
м. Стаханов Луганської області
про стягнення 3704 грн. 19 коп.
ВСТАНОВИВ:
Третя особа в судове засідання не з'явилась, але належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення від 29.09.2006, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника третьої особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлант”, м. Стаханов Луганської області, позивач у справі, звернувся з позовною заявою до господарського суду Луганської області про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, відповідач у справі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Стаханов Луганської області, 3504 грн. 19 коп. шкоди, завданої автомобілю марки AUDI S8 4/2 QUATTRO, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу та який було пошкоджено через дорожньо - транспорту пригоду (далі - ДТП), що сталася 13.11.2004 у м. Стаханові з вини відповідача, витрат по проведенню експертизи у сумі 200 грн. 00 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у справі №1/252 позов задоволено повністю.
Крім того, стягнуто з відповідача на користь кооперативу „Правовед”, м. Стаханов Луганської області, 100 грн. 00 коп. - витрати за виклик спеціаліста.
В обґрунтування рішення місцевий господарський суд зазначив, що вина відповідача у завданні шкоди позивачу підтверджена матеріалами справи, у тому числі постановою ВДАІ Стаханівського МВ УМВС від 15.11.2004 про відмову у порушенні кримінальної справи. Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції посилається на вимоги статей 1166, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.08.2006 НОМЕР_3, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у даній справі скасувати повністю, в задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник зазначив, що акт від 23.03.2005 НОМЕР_4 автотоварознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість автомобіля та розмір шкоди, є лише висновком спеціаліста і при відсутності згоди сторін щодо розміру збитків, визначених даним актом, не є доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми:
- матеріального права, а саме: ст.ст.4,6,7,9,15 Закону України від 25.02.1994 №4038-XII „Про судову експертизу”; Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мінюст України від 08.10.1998 №53/3 (у редакції наказу Мінюст України від 30.12.2004 №144/5), затвердженої Мінюст України 03.11.1998 за №705/3145; Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів, затвердженого наказом Мінюст України від 01.10.1999 №60/5 та зареєстрованого в Мінюст України 08.10.1999 за №689/3982;
- процесуального права, а саме: ст.ст.32, 34, 41 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлант”, м.Стаханов Луганської області, відзивом від 21.09.2006 б/н з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, від 18.08.2006 на рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2006 по справі №1/252 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя - головуючий, Бойченко К.І., Семендяєва І.В. - судді.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представників позивача та відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.11.2004 о 17 год. 10 хв. у м. Стаханові Луганської області сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки AUDI S8 4/2 QUATTRO, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, отримав пошкодження через наїзд автомобілем марки ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_5.
Постановою ВДАІ Стахановського МВ УМВС від 15.11.2004 про відмову у порушенні кримінальної справи, встановлено, що водій відповідача, керуючи автомобілем марки ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5, рухаючись заднім ходом біля ринку "Сєвєрний", виїжджаючи на пр. 50 років Жовтня, не упевнився у безпеці маневру, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль AUDI державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу (а.с.77).
Отже, з наявних матеріалів у справі, водій ОСОБА_5 внаслідок порушення Правил дорожнього руху скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу про адміністративні правопорушення, через що були спричинені механічні пошкодження автомобілю позивача (а.с.78-85).
Автомобіль марки AUDI S8 4/2 QUATTRO, державний номер НОМЕР_2 знаходиться у власності позивача відповідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6 (а.с.18), що підтверджується довідкою Стахановського МРЄВ УДАІ УМВС України в Луганській області (а.с.23).
Водій ОСОБА_4 керував автомобілем марки AUDI S8 4/2 QUATTRO, державний номер НОМЕР_2 на підставі довіреності НОМЕР_7 (а.с.24).
Автомобіль марки ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 знаходиться у власності ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_8 (а.с.43).
ОСОБА_3, яка залучена судом першої інстанції у якості третій особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується довідкою виконкому Стаханівської міської ради НОМЕР_9(а.с.53) та довідкою державного реєстратора Стаханівської міської ради (а.с.95-98).
Відповідач володіє вантажним автомобілем марки ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 на підставі довіреності третьої особи від 20.10.2003 НОМЕР_10 з правом керувати автомобілем, продавати, знімати його з обліку (а.с.44).
Даний автомобіль використовувався відповідачем в його підприємницькій діяльності (з пояснень відповідача в судовому засіданні 26.10.2006; свідоцтво про державну реєстрацію Суб'єкта підприємницької діяльності - а.с.46).
Під час ДТП автомобілем марки ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_5 керував водій ОСОБА_5, що перебував у трудових правовідносинах із відповідачем та виконував його доручення - прямував до м. Луганська за товаром (із пояснень відповідача в судовому засіданні 26.10.2006, а також а.с.45, 58, 86).
Розмір шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту в сумі 3504 грн. 19 коп., який завдано автомобілю AUDI S8 4/2 QUATTRO державний номер НОМЕР_2, та 200 грн. 00 коп. вартості автотоварознавчої експертизи підтверджено актом дослідження спеціаліста автотовароведа НОМЕР_4, квитанцією НОМЕР_11 про сплату кооперативу "Правовед" 200 грн. (а.с.9-15)
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України).
Фізична особа відшкодовує шкоду заподіяну її працівником при виконанні ним своїх трудових обов'язків (ст.1172 Цивільного кодексу України).
Володар транспортного засобу повинен також відшкодувати шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, яким він володіє (п.2 ст.1187 Цивільного кодексу України).
Шкода, заподіяна внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних засадах, а саме: - шкода заподіяна особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.п.1 п.1 ст.1188 Цивільного кодексу України).
Скаржник не заперечує своєї вини у скоєні ДТП, але не згоден із розміром шкоди заподіяної ним.
Відповідач оскаржуючи рішення, зазначає в апеляційній скарзі та в запереченнях на відгук (від 26.10.2006), що висновки експерта за актом від 23.03.2005 НОМЕР_4 автотоварознавчої експертизи безпідставно в основу оскаржуваного рішення, оскільки він не є доказом в розумінні ст.32 Господарського процесуального кодексу України, тому що вказаний акт є лише висновком спеціаліста.
Судова колегія не погоджується із даними висновками.
Дійсно, акт 23.03.2005 НОМЕР_4 є висновком спеціаліста, що має спеціальні знання, який був залучений до справи та давав пояснення суду (а.с.88,102,105,106).
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів. При оцінці наданих доказів суд враховує інститут допустимості засобів доказування.
Згідно п.1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом міністерства Юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 №144/5) реєстрація в Міністерстві юстиції України 19.01.2005 за №61/10341 (далі - Інструкція №53/5), за дорученням правоохоронних органів (у тому числі для вирішення питання про порушення адміністративної чи кримінальної справи), посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників, осіб, які самостійно захищають свої інтереси, а також інших юридичних та фізичних осіб можуть виконуватися експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмових висновках спеціалістів, а також можуть надаватися у вигляді рецензій згідно з чинним законодавством України.
Підставою проведення експертного дослідження є письмова заява замовника (п.1.7 Інструкції №53/5).
Дослідження спеціаліста авто товарознавця автомобіля марки AUDI S8 4/2 QUATTRO, державний номер НОМЕР_2 здійснено на підставі заяви володаря автомобіля про проведення експертної оцінки автомобіля з метою встановлення ринкової вартості автомобіля і матеріальної шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що дослідження здійснено спеціалістом автотоварознавцем кооперативу „Правовєд”, що має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта, з правом проведення авто товарознавчих експертиз за спеціальністю - визначення вартості автомототранспорту, вартості спричиненої шкоди володільцю транспортного засобу; свідоцтво №46 від 29.06.1999, стаж роботи вісім років.
Кооперативу „Правовєд” має сертифікат Фонду державного майна України суб'єкта господарювання, в компетенцію якого входить проведення судових авто товарознавчих експертиз (а.с.9).
Отже, дослідження здійснено відповідно до вимог пунктів 1.6-1.9 Інструкції №53/5, Закону України „Про судову експертизу” з урахуванням особливостей визначених Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
Щодо проведення судової експертизи, то судова колегія враховує наступне.
Ухвалою господарського суду від 15.08.2005 (а.с.60) було призначено судову автотоварознавчу експертизу по вартості матеріальної шкоди, спричиненої позивачу.
Повідомленням від 04.10.2005 НОМЕР_12 експерт Луганського відділення Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз Шевцов В.А. повідомив суд про неможливість надати висновок з поставленого судом питання у зв'язку із тим, що предмет дослідження автомобіль видозмінено (а.с.66).
Скаржник не погоджуючись із висновками спеціаліста автотоварознавця Драган М.І., але і не наполягає на проведенні судової експертизи, оскільки за його клопотанням про її призначення від 15.08.2005 Луганським відділенням Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 02.06.2006 (а.с.88) викликав в судове засідання експерта Драгана М.І. за клопотанням відповідача для дачі пояснень щодо проведеного дослідження пошкодженого автомобілю.
Спеціаліст - автотоваровед Драган М.І. прийняв участь в судовому засіданні 04.08.2006 (а.с.102).
У засіданні суду зазначеним спеціалістом було подане клопотання про стягнення з відповідача 100 грн. вартості виклику у судове засідання експерта у відповідності до поданого розрахунку.
Відповідач в цьому судовому засіданні виводи експерта не спростував, запитань йому не надавав.
Отже, судова колегія вважає, що зазначений вище висновок експерта є актом спеціаліста з області спеціальних знань, тому висновок експерта може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами по справі.
Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у справі №1/252 залишається без змін, як таке, що відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області, від 18.08.2006 НОМЕР_13 на рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у справі №1/252 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 04.08.2006 у справі №1/252 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 1/252
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Медуниця О.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.06.2017
- Дата етапу: 21.08.2017
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 1/252
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Медуниця О.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.12.2017
- Дата етапу: 02.01.2018
- Номер:
- Опис: Про спонукання вчинити певні дії
- Тип справи: Видача дублікату наказу (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 1/252
- Суд: Господарський суд Донецької області
- Суддя: Медуниця О.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 09.02.2018
- Дата етапу: 19.02.2018