Справа №2-20 Головуючий у суді у 1 інстанції - Черкашина

Номер провадження 22-ц/1890/536/12 Суддя-доповідач - Попруга

Категорія - 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Попруги С. В.,

суддів -  Ільченко  О. Ю.,  Смирнової  Т. В.,

з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 січня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Комунальне підприємство «Білопільський Житловик», про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої залиттям квартири,

                                                       ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищезгаданим позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: КП «Білопільський Житловик» та просили стягнути з відповідачів: 829 грн. майнової шкоди, завданої залиттям квартири; 500 грн. витрат на будівельно-технічне дослідження; 4 000 грн. моральної шкоди.

Свої вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтували тим, що їм на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. В цьому ж будинку, поверхом вище знаходиться квартира № 46, яка належить на праві приватної власності відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4  

Відповідачі неодноразово затоплювали їхню квартиру. У зв‘язку з цим, 04 та 25 жовтня 2011 року представниками КП «Білопільський Житловик» були складені акти, про те, що ванна кімната квартири № 42 постійно підтоплюється із сусідньої квартири № 46 поверхом вище, належної відповідачам. Причиною підтоплень є протікання труби у ванній кімнаті квартири ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У результаті безвідповідального ставлення відповідачів до внутрішньоквартирної мережі водопостачання, що призвело до вищезгаданих наслідків, їм завдано майнову та моральну шкоду.

Рішенням Білопільського районного суду від 20 січня 2012 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 829 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням майна внаслідок залиття квартири; стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 300 грн.; стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в дольовому порядку судовий збір по 222, 90 грн. з кожного на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаючись на неповне з‘ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру грошових сум на відшкодування майнової та моральної шкоди, а також судових витрат.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично доводять, що присуджені на їх користь грошові суми є недостатніми для відшкодування завданої їм залиттям квартири майнової та моральної шкоди. Розмір понесених ними судових витрат є більшим, ніж стягнуто на їх користь.    

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2  – адвокат ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з‘явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалюючи рішення суд першої інстанції фактично виходив з того, що позивачам на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Названа квартира розташована на другому поверсі п‘ятиповерхового будинку і складається з однієї житлової кімнати площею 15,9 м.кв., кухні площею 6,1 м.кв., сумісного санвузлу площею 2,4 м.кв. та коридору 4,9 м.кв.

Актами обстеження цієї квартири представниками КП «Білопільський Житловик» від 04 та 25 жовтня 2011 року встановлено систематичне підтоплення ванної кімнати у квартирі АДРЕСА_1 в цьому ж будинку. Причиною залиття квартири є протікання труби у ванній кімнаті квартири відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не вживають ніяких заходів щодо усунення протікання труби.

Висновком № 37 експертного будівельно-технічного дослідження від 18 листопада 2011 року підтверджується, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно виконати для усунення наслідків залиття суміщеного санвузлу квартири позивачів на момент обстеження становить 829 грн.

Відповідачі зобов‘язані відшкодувати позивачам майнову шкоду заподіяну з їх вини.

Ураховуючи психологічні переживання позивачів, те що вони були змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя, затопленням квартири був порушений їх звичайний побут, вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з кожного відповідача на користь позивачів по 150 грн.

Під час розгляду справи позивачами сплачено 1 938, 20 грн. судових витрат: 188,20 грн. судового збору, 1 250 грн. за надання правової допомоги, 500 грн. витрат за проведення будівельно-технічного дослідження. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили позов про стягнення 829 грн. майнової шкоди та 4 000 грн. моральної шкоди, їм присуджено 1 129 грн. з яких: 829 грн. на відшкодування майнової шкоди та 300 грн. моральної шкоди, тобто їм повинно бути повернено 445, 80 грн. (23%) судових витрат – по 222,90 грн. кожному із позивачів. У стягненні решти суми витрат слід відмовити.

Проте, повністю погодитись з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вищезгаданих положень закону.

Так, відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) виключено; 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; 4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Ураховуючи такі вимоги закону, колегія суддів вважає, що сплачені позивачами 500 грн. за експертно будівельно-технічне дослідження є збитками, а саме витратами, які позивачі мусили зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином загальна сума майнової шкоди складає 829 + 500 = 1 329 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не повно врахував вимоги розумності та справедливості дещо занизивши розмір моральної шкоди, який на думку колегії судді становить 450 грн. та підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів відповідно до ст. 1190 ЦК України.

За таких обставин, рішення Білопільського районного суду від 20 січня 2012 року підлягає зміні в частині  визначення розмірів грошових сум на відшкодування майнової та моральної шкоди, а також розміру судових витрат, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, а з відповідачів підлягає стягненню солідарно на користь позивачів майнова шкода в розмірі 1 329 грн. та моральна шкода в розмірі 450 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позов у частині вимоги про відшкодування майнової шкоди задоволено повністю щодо немайнової вимоги – частково.

Позивачами понесені та документально підтверджені судові витрати: судовий збір при зверненні з позовом 188,20 грн., при поданні апеляційної скарги 161 грн., на правову допомогу у суді першої інстанції 1 250 грн. (складання позовної заяви, інші дії з правової допомоги, участь адвоката в судових засіданнях 2 год. 37 хв.), за складання апеляційної скарги 350 грн., всього 1 949,20 грн., тому з відповідачів підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог по 624,60 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України колегія суддів,

                                                          ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Змінити рішення Білопільського районного суду Сумської області від 20 січня 2012 року в частині визначення розмірів грошових сум на відшкодування майнової та моральної шкоди, а також розміру судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 1 329 грн. та моральну шкоду в розмірі 450 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 624, 60 грн. з кожного на повернення судових витрат на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Головуючий -

Судді -