АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-392/12Головуючий у 1-й інстанції  Герчаківська О.Я.

Категорія -57Доповідач - Гірський Б.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гірського Б.О.

суддів -  Бахметової  В. Х., Ткач  О. І.,

при секретарі - Майка  Р.Ю.

                                                   з участю - сторін, їх представників

          розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення  коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

          Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25.01.2012 року позов задоволено частково.

          “Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 1000 (одна тисяча) дол. США, що еквівалентно 7989 (сім тисяч дев”яносто вісім) грн. 80 (вісімдесят) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

          Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2  188 (сто вісімдесят  вісім) грн. 20 (двадцять) коп. судового збору”.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

          З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2011 року між ОСОБА_1, як продавцем та ОСОБА_2, як покупцем був укладений правочин, згідно умов якого покупець ОСОБА_2 передала продавцю ОСОБА_1 кошти в сумі 1000 доларів США, в рахунок подальшого укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки  площею 0,2033 га в селі В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

          Самого договору купівлі-продажу земельної ділянки, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було.

          Позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 в її користь сплачених коштів в подвійному розмірі, що становлять суму 2000 доларів США, посилаючись на те, що угода купівлі-продажу не відбулася з вини відповідачки і остання відмовляється в добровільному порядку повернути їй кошти.

          Відповідачка ОСОБА_1 заперечуючи підставність пред’явленого ОСОБА_2 позову посилалася на те, що одержана нею сума 1000 доларів США є завдатком і не підлягає поверненню позивачці, оскільки з вини останньої не була укладена угода купівлі-продажу земельної ділянки.

          Частиною 1 ст. 570 ЦК визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

          Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

          Отже, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови і який укладено з дотриманням обов’язкової для таких правочинів нотаріальної форми.

          Таким чином, виходячи з аналізу доводів, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, обставин, які встановлено в процесі судового розгляду справи в контексті норм зобов’язального права цивільного кодексу України, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню лише в частині стягнення в її користь з ОСОБА_1 суми переданих останній коштів, які є авансовим платежем і виконують функцію попередньої оплати та підлягають поверненню в тому розмірі, в якому надавались, у зв’язку з не укладенням між ними договору купівлі-продажу земельної ділянки.

          Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції дана вірна правова оцінка представленим сторонами доказам та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.    

          Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Б.О. Гірський