АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження №22-ц 2090\274\2012 Гол.1 інстанції –Колодяжна І.М.
Справа № 2012 року доповідач –Ларенок В.І.
Категорія : право власності.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді - Ларенка В.І.
–суддів: - Міненкової Н.О., Колтунової А.І.
при секретарі: - Галушко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності, витребування майна та стягнення суми ,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року позивач ОСОБА_5 звернувся у суд з позовом до відповідача ОСОБА_6 про визнання за ним право власності на телефонний апарат SAMSUNG № 350, серійний номер с НОМЕР_1 в порядку спадкування, витребування вказаного телефонного апарату з ОСОБА_6, стягнення з ОСОБА_6 отримані прибутки від незаконного користування телефонним апаратом в період з 29.05.2008 року по 30.12.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 29.05.2008 року помер його син ОСОБА_7, який працював у відповідача у ветеринарному шпиталі по АДРЕСА_1. На робочому місці померлого залишився його телефонний апарат, який було підключено компанією «Велтон»до системи зв’язку «СДМА». На його вимогу відповідач добровільно відмовився передати телефонний апарат, продовжував використовувати його в своїй підприємницької діяльності, за що отримував прибуток. Таким чином, позивач вважає, що третина отриманих ОСОБА_6 прибутків за період з 29.05.2008 року по 31.12.2008 року повинна бути стягнута на його користь. На початку грудня 2008 року позивач звернувся до нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва на спадщину. Нотаріус видав довідку про те, що він та його дружина ОСОБА_8 є спадкоємцями майна ОСОБА_7
Відповідач ОСОБА_6 згодний передати телефонний апарат позивачу. Пояснив, що після того, як в грудні 2008 року номер було заблоковано, телефонний апарат знаходився у шпиталі без використанні. Крім того, доходи, які одержував ОСОБА_6 були отримані не від використання телефонного апарату, а від надання ветеринарних послуг.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2011 року позовні вимоги задоволені частково. Суд зобов’язав ОСОБА_6 повернути ОСОБА_5 телефонний апарат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати , посилаючись на порушення судом першої інстанції матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення частині отриманих прибутків від використання телефонного апарату, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено що відповідач отримував прибутки від використання телефонного апарату.
Судова колегія вважає, що дані висновки суду є правильними, оскільки вони зроблені відповідно до зібраним доказам, вимогам ст.ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст. 16 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2008 року помер ОСОБА_7 –син позивача ОСОБА_5, , який працював у відповідача у ветеринарному шпиталі по АДРЕСА_1. На робочому місці померлого залишився його телефонний апарат SAMSUNG № 350, серійний номер с НОМЕР_1, який було підключено компанією «Велтон»до системи зв’язку «СДМА».
З копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, копії свідоцтва платника єдиного податку ОСОБА_7, копії трудових договорів, укладених ОСОБА_6 з працівниками, вбачається, що ОСОБА_6 є фізичною особою-підприємцем ветеринарної лікарні по наданню ветеринарних послуг і кошти, яки він отримував були спрямовані на оренду приміщення, оплату праці найманих працівників та інші господарські витрати. Доходи, які отримував ОСОБА_6 були не від використання телефонного апарату, а від надання ветеринарних послуг.
А тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення частині доходів у зв’язку з використанням телефонного апарату, який належав померлому ОСОБА_7
Всім цім обставинам, доказам суд надав належну оцінку та й прийняв правильне та законне рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Що ж стосується рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності на телефонний апарат у порядку спадкування, то воно прийнято помилково. Суд не звернув уваги на те, що на робочому місті померлого ОСОБА_7 залишився телефонний апарат, який належав ОСОБА_7 З рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 9 лютого 2010 року вбачається, що суд встановив факт приналежності вказаного телефонного апарату померлому ОСОБА_7 (а.с.18). Це справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної і моральної шкоди у зв’язку зі смертю ОСОБА_7 А згідно до ст. 61 ЦПК України обставини, що встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
А тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив, що позивач не надав доказів приналежності телефонного апарату ОСОБА_7
У зв’язку з неповним з’ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, згідно до ч.1 ст. 309 ЦПК України це є підставою для зміни рішення в цій частині і ухвалення нового рішення.
Згідно до ст. 1261 ЦК України батьки спадкодавця мають першу чергу спадкування за законом.
Як вбачається з листа Першої державної нотаріальної контори м. Харкова(а.с.45), позивач ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_8 прийняли спадщину після смерті свого сина ОСОБА_7. Тобто встановлено, що після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняв і позивач ОСОБА_5 і його дружина ОСОБА_8, однак з позовом про визнання права власності на телефонний апарат звернувся лише ОСОБА_5. А тому за ним необхідно визнати право на спадщину не на весь телефонний апарат, а тільки на 1\2 частину телефонного апарату. Інша 1\2 частина, на яку прийняла спадщину ОСОБА_8 остається відкритою.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду не спростовують.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ОСОБА_5 апеляційним судом задоволені частково, з відповідача ОСОБА_6 необхідно стягнути на користь позивача 141 грн. судових витрат, згідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_5 –задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 1 листопада 2011 року змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання права власності на телефонний апарат в порядку спадкування.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на телефонний апарат задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частину телефонного апарату SAMSUNG № 350, серійний номер с НОМЕР_1 в порядку спадкування, після смерті сина ОСОБА_7.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 141 грн. судових витрат.
В інший частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: