Судове рішення #22080745

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2             2011 р.

Провадження №22-ц2090\120/2012                                                                                    Головуючий

 Категорія: договірні .                                                                                               1 інстанції  Бабкова Т.В.

                                                                                                                                     доповідач Ларенок

                                                                                Ухвала

                         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           11 січня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого:                                     судді Ларенка В.І.

суддів :                                     Міненкової Н.О., Колтунової А.І.

при секретарі:                                     Галушко Т.С.  

    

           розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського  районного суду м. Харкова від 6 липня 2011 року  по  справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,  

                                                            в с т а н о в и л а:

16.03.2010 року  позивач Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Харківської філії, в подальшому назву було змінено на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», звернувся у суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 26 123 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування  позовних вимог позивач  посилався на те, що 22.08.2006 року  між ним та ОСОБА_4  був укладений договір страхування  належного їй автомобіля марки «Деу Ланос»державний номерний знак НОМЕР_3.

10.02.2007 року  в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Деу Ланос» під керуванням ОСОБА_3 по довіреності  та автомобілем  «Опель Астра»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2.

В  результаті автомобіль марки «Деу Ланос»державний номерний знак НОМЕР_3 зазнав механічні пошкодження.

Виконуючи договірні зобов’язання перед страхувальником ОСОБА_4, позивач у липні 2007 року сплатив страхове відшкодування у сумі 21 794 грн. та 4 329,13 грн.

Постановою судді від 16.05.2007 року винним в дорожньої транспортної пригоді визнаний відповідач ОСОБА_2

Посилаючись на ст.ст. 993,  1191 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь  26 123 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди , 261,23 грн. витрат на сплату судового збору та 120 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи.

            Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував. Його представник посилався на те, що розмір страхового відшкодування є завищеним та не відповідає дійсному розміру затрат на відшкодування пошкодженого автомобілю. Крім того позовні вимоги страхової компанії заявлені із закінченням строку позовної давності.

             Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 6 липня 2011  року позов задоволений. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача 26 123 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування страхової суми, 261 грн. 23 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі  відповідач ОСОБА_2 просить скасувати  рішення суду та ухвалити нове рішення, якім відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропуском  трилітнього строку подачі позовної заяви. Вважає, що строк позовної давності сплинув , тому як дорожньо транспортна пригода збулася 10.02.2007 року, про що позивачу стало відоме 12.02.2007 року, однак з позовною заявою позивач звернувся 16.03.2010 року, тобто після того, як сплинув трирічний строк позовної давності.  

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційній скарги  та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона   не підлягає   задоволенню з таких підстав:

Як вбачається з матеріалів справи,  10.02.2007 року  в м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Деу Ланос»під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем  «Опель Астра»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2.

В  результаті автомобіль марки «Деу Ланос»державний номерний знак НОМЕР_3 зазнав механічні пошкодження.

Виконуючи договірні зобов’язання перед страхувальником ОСОБА_4 позивач у липні 2007 року сплатив страхове відшкодування у сумі 21 794 грн. та 4 329,13 грн.

Постановою судді від 16.05.2007 року винним в дорожньої транспортної пригоді визнаний відповідач ОСОБА_2

Згідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за дані збитки.

            Таким чином, приймаючи до уваги що позивач виплатив страхове відшкодування 13.07.2007 року, що підтверджується платіжним дорученням на а.с.11-13, то право вимоги витрат переходить до особи, яка відповідальна за завдані збитки з цього часу.

            Статтею 257 ЦК України строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлений тривалістю у три роки.

             Позивач звернувся у суд з вказаним позовом 16.03.2010 року, тобто в трирічний строк після виплати страхового відшкодування.

            А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем не порушений строк звернення до суду з позовом.

            Всім обставинам та наданим доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та й правильно прийняв рішення.

            Інші доводи викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду не спростовують.

У зв’язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, 314,  317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

           апеляційну скаргу    ОСОБА_2 -  відхилити.

          Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від  6 липня 2011 року залишити без змін.

          Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

               Головуючий:

               Судді:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація