АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Провадження: №22-ц-2090-2562-2012 р. Гол.1 інстанції –Труханович В.В.
Справа № 2-437-2012р. доповідач –Ларенок В.І.
Категорія : заробітна плата.
Ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 квітня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді Ларенка В.І.
–суддів: Міненкової Н.О., Колтунової А.І.,
при секретарі: Галушко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченко»про стягнення заборгованості по заробітної платі, компенсації, відшкодування моральної шкоди ,-
ВСТАНОВИЛА:
19.01.2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітної платі в загальної сумі 26 238 грн., компенсації за весь час затримки заробітної плати в сумі 2 621 грн. 36 коп., моральної шкоди в сумі 6 000 грн., за надання юридичної допомоги в сумі 100 грн., за розрахунок компенсації 100 грн., а всього 35 059 грн. 36 коп..
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що тривалий час перебуває в трудових відносинах з відповідачем, з 2008 року нерегулярно став отримувати заробітну плату, у зв’язку з чим утворилася вказана заборгованість. Несвоєчасна виплата відповідачем заробітної плати спричинила йому моральні страждання, у зв’язку з чим він і вимушений був звернутися до суду з даним позовом.
В ході судового розгляду позивачем були уточнені позовні вимоги в частині розміру стягнення заборгованості, відповідно до яких він просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітної платі за період часу березень –грудень 2010 року в сумі 10 731 грн., лютий –листопад 2011 року в сумі 14 055 грн., посилаючись на те, що заборгованість по заробітної платі за період 2008-2009 роки йому виплачена у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення боргу по заробітної платі за період жовтень, листопад 2011 року в сумі 3 374 грн., у задоволенішої іншої частині позову просив відмовити. Свої заперечення обґрунтовував тим, що на ім’я позивача видавалися посвідчення КТС, які передані для виконання до Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції, про стягнення заборгованості по заробітної платі за період 2008, 2009, 2010 років, січень-вересень 2011 року. Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, представник відповідача також вважає необхідним відмовити, у зв’язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП ХПЗ ім.. Т.Г. Шевченко, якою запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким заборонено нарахування фінансових санкцій за невиконання грошових зобов’язань. Крім того позовна вимога про стягнення 100 грн. за надання юридичної допомоги не підлягає задоволенню, у зв’язку з недоведеністю. Позовна вимога в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, на думку відповідача суперечить ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»від 19.10.2000 року. Тому що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Щодо вимог про відшкодування аудиторських послуг, не підлягає задоволенню у зв’язку з відсутністю правових підстав.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2012 року позов задоволений частково: стягнуто з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім.. Т.Г. Шевченко»на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітної платі за період жовтень, листопад 2011 року у сумі 3 374 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.
В апеляційний скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітної платі за 2010-2011 роки, стягнути моральну шкоду, компенсації за весь час затримки заробітної плати, за надання юридичної допомоги в сумі 100 грн., за розрахунок компенсації 100 грн.
Наводить ті ж обставини, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітної платі за період жовтень, листопад 2011 року у сумі 3 374 грн. та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітної платі за період з 2008 року по грудень 2010 року, за лютий –вересень 2011 року, компенсації за весь час затримки заробітної плати в сумі 2 621 грн. 36 коп., моральної шкоди в сумі 6 000 грн., за надання юридичної допомоги в сумі 100 грн., за розрахунок компенсації 100 грн., - суд першої інстанції виходив з того, що існує заборгованість по заробітної платі лише за період жовтень, листопад 2011 року в сумі 3 374 грн., а стосовно заборгованості за інший період часу були виписані посвідчення комісії по трудовим спорах ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка , яке знаходяться на виконанні у ВДВС Жовтневого району ХМУЮ. Компенсація за час затримки заробітної плати провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Щодо вимог про відшкодування аудиторських послуг, то вони не підлягають задоволенню у зв’язку з відсутністю правових підстав.
Судова колегія погоджується з рішенням суду в цій частині, тому, як воно постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться в трудових відношеннях з відповідачем. Загальна сума заборгованості по заробітної платі з серпня 2008 року по листопад 2011 року складає 26 238 грн. (а.с. 3 ). 14.07.2009 року та 09.12.2011 року комісія по трудових спорах видала позивачу посвідчення про стягнення з відповідача на користь позивача заробітну плату за серпень 2008 року по вересень 2011 року та ці посвідчення знаходяться на виконання у відділі державної виконавчої служби. Ці обставині підтверджуються листом відповідача, копією посвідчення (а.с.14-16) та визнав сам позивач в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції. Заборгованість по заробітної плати залишилась за жовтень, листопад 2011 року у розмірі 3 374 грн. (а.с. 3). Тільки цю суму й стягнув суд з відповідача. Таке рішення суду є законним та обґрунтованим.
Посилання апелянта на те, що у даному випадку суд зобов’язаний був стягнути всю заборгованість по заробітної платі за період з 2008 року, є безпідставним.
Згідно до ст. 230 КЗпП України Посвідчення КТС має силу виконавчого листа.
Оскільки ОСОБА_2 вже видавались виконавчі документи про стягнення заборгованості за період серпень 2008 року –вересень 2011 року, ця заборгованість вдруге стягненню не підлягає.
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні цих вимог, у зв’язку з тим, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченко, якою запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким заборонено нарахування фінансових санкцій за невиконання грошових зобов’язань. У зв’язку зі сформованими фінансовими труднощами відповідач практично у даному випадку не мав можливості виплачувати заробітну плату.
Крім того суд правильно відмовив в задоволенні позову про стягнення 100 грн. за надання юридичної допомоги, у зв’язку з недоведеністю. Ксерокопія квитанції про сплату ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 300 грн. до ЮК Жовтневого району на а.с.4 не може бути підставою вважати, що позивачем було сплачено 100 грн. за складання позовної заяви саме по даній справі.
Позовна вимога в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати також правильно залишена без задоволення, тому що згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»від 19.10.2000 року виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Щодо вимог про відшкодування аудиторських послуг, то суд також правильно відмовив в задоволенні позову, тому що для цього були відсутні правові підстави.
Таким чином суд обґрунтовано ухвалив рішення в частині відмови в задоволенні позову в цій частині.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду першої інстанції вони не спростовують.
Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: