ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
15.05.08р. |
|
Справа № А38/76-08 |
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 с. Могилів Дніпропетровської області
до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції у смт. Царичанка Дніпропетровської області
про визнання неправомірними дій, скасування акту перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,ОСОБА_2, дов. від 31.03.08 р.
Від відповідача: Цвілий В.І., дов. № 27 від 02.03.07 р., Яковлєв В.В., дов. № 8 від 03.03.08 р., Влащенко В.І., дов. № 10 від 08.01.08 р.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов приватного підприємця ОСОБА_1 ( далі -позивач, ПП ОСОБА_1) до Царичанської міжрайонної державної податкової інспекції у смт. Царичанка Дніпропетровської області ( відповідач, МДПІ ) про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача та недійсним рішення Південної МДПІ у м.Кривому Розі про застосування штрафних санкцій від 30.10.06р. №0402352306 та Рішення РУ ДААК ДПА України у Дніпропетровській області №040235 від 16.10.06р.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій податківців, які встановили, що працівником кіоску ПП ОСОБА_1 проведено розрахункову операцію без застосування РРО, невидачу розрахункового документу, здійснення торгівельної діяльності без придбання торгового патенту, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без отримання ліцензії. На думку позивача застосування штрафної санкції є неправомірним, та підлягає скасуванню, оскільки Позивач не здійснює торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, продавець ОСОБА_3, яка була присутня в кіоску на момент проведення перевірки, продала власну горілку та власні сигарети.
Крім того, на думку позивача, податківці не мали права проводити перевірку з огляду на ненадання посвідчень на проведення перевірки, а також в зв'язку з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства.
31.03.2008 року Позивачем до суду надано уточнену позовну заяву, в якій позовні вимоги викладені як: „визнати недійсними рішення Царичанської МДПІ Дніпропетровської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 881/23 від 20.11.2007 року, 882/23-2771304526 від 20.11.2007 року, 883/23 від 20.11.2007 року”. Окрім того, в судовому засіданні Позивач усно заявила, що залишає первісну вимогу стосовно визнання недійсним акту № 000495 від 17.11.2007 року.
13.05.2008 року Позивачем надано доповнення до уточненої позовної заяви, в якому ПП ОСОБА_1 викладає правове обґрунтування позовних вимог.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач повинен був провести розрахункову операцію з оплати товару з використанням реєстратора розрахункових операцій. Крім того, відповідач вказує на порушення Позивачем Закону України „Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, а саме на торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.
Відповідач також зазначає про правомірність проведення перевірки у відповідності до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” № 509-XII, яким встановлено право органам державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари ( послуги ) у встановленому законом порядку та Закону України № 265 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Перевірку проведено у відповідності до затвердженого плану-графіку проведення перевірок.
В результаті перевірки встановлені порушення п.п. 1,13 ст. 3 та ст. 15 Закону України № 1776 -ІІІ в зв'язку з чим застосовано штрафні санкції.
В судовому засіданні 15.05.2008 року допитано в якості свідка Позивача ОСОБА_3.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до ст. 160 КАСУ.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
17.11.2007 року працівниками Царичанської МДПІ проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у кіоску, в якому здійснює підприємницьку діяльність ПП ОСОБА_1
За результатами перевірки складено акт від 17.11.2007 року № 000495. Перевіркою встановлено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без придбання відповідних ліцензій, а також не проведення розрахункової операції через РРО, невидача розрахункового документа, чим порушено пп. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та ст. 15 Закону України від 19.12.95р. №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”.
За дані порушення до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у відповідності до п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України № 265/95-ВР та абз. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України № 481/95.
За результатом розглядом акту перевірки Царичанської МДПІ прийняті рішення від 20.11.2007 року № 882/23-2771304526, від 20.11.2007 року № 883/23, від 20.11.2007 року № 881/23 про застосування до ПП ОСОБА_1 фінансових санкцій на загальну суму 4981, 66 грн., в тому числі за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без придбання відповідної ліцензії на підставі абз.5 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР в сумі 3400,00 грн., за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами в сумі 2,66 грн. та за не проведення розрахункової операції через РРО, невидачу розрахункового документа в розмірі 1759, 00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом та просить скасувати вищезазначені рішення та визнати недійсним акт перевірки.
Суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (надалі -Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи.
У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні»
Відповідно до ст.16 Закону №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Так Відповідачем в обґрунтування своєї позиції надано направлення № 331 від 16.11.2007 року та № 330 від 16.11.2007 року на проведення перевірки та відповідний план-графік.
У відповідності до вищезазначеного, податкові органи мали право проводити перевірку позивача, згідно з затвердженим керівництвом податкових органів планом графіком проведення перевірок.
Аргументи позивача, щодо порушення «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом №327 Державної податкової адміністрації України від 10.08.05р. наведені ним на підтвердження позову спростовуються тим, що даний порядок застосовується для проведення перевірок щодо порушення вимог податкового законодавства, відповідальність за які передбачена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.
Щодо фактів порушення позивачем вимог законодавства, то суд зазначає наступне.
Законом №481/95-ВР визначено правові засади здійснення ліцензованого виду господарської діяльності та встановлено відповідальність за порушення встановлених законодавством умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Ч.2 ст.17 передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень
роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень.
Актом перевірки зафіксовано порушення, які підтвердились в ході розгляду справи. Саме свідок Позивача ОСОБА_3в судовому засіданні не заперечувала факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів працівникам податкової.
Оскільки на момент здійснення перевірки ОСОБА_3 згідно трудового договору № 2007Н0200001 від 02.11.2007 року працювала в кіоску ПП ОСОБА_1 продавцем, то Позивач несе відповідальність за дії свого працівника.
Відповідно до п.1 статті 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Згідно ст.2 Закону місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до п.4.6 розділу 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р. та зареєстрованого в Мінюсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298 (далі - Порядок) суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити ...друкування Х-звітів, та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, провести підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу.
Згідно п.4.4 розділу 4 Порядку реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватись покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції.
Відповідно до ст.25 Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Штрафні (фінансові) санкції, застосовані відповідачем до позивача, нараховані в результаті застосування пункту 1 ст. 17 Закону України № 265 де передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання.
Оскільки позивачем ані в матеріалах справи ані в судовому засіданні не заперечується сам факт продажу підакцизних товарів продавцем без відповідної ліцензії, докази що надані відповідачем в матеріали справи підтверджують факт порушення, а основними аргументами позивача є лише порушення податковим органом порядку проведення та оформлення перевірок, суд відмовляє позивачу в задоволенні позову, з урахуванням вищевикладеного.
Суд не приймає посилання позивача стосовно реалізації продавцем ОСОБА_3 власного товару як належний та доведений доказ , оскільки ні в первинному позові, ні в поясненнях продавця наданих після проведення перевірки дані аргументи не були зазначені. Виходячи з матеріалів справи та судового розгляду , зазначене є сумнівним та не доведеним стороною.
Крім того, матеріали справи містять постанову Царичанського районного суду від 27.12.07 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 по ст. 155 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Факт реалізації товару без застосування реєстратора розрахункових операцій встановлений районним судом і не доводиться при розгляді даної справи.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позицію позивача недостатньо переконливою, а наявні в справі матеріали такими, що підтверджують обґрунтованість висновків відповідача.
Щодо вимоги Позивача стосовно визнання недійсним акту перевірки № 000495 від 17.11.2007 року, суд зазначає наступне.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт перевірки № 000495 від 17.11.2007 року сам по собі не є рішенням, не тягне за собою ніяких правових наслідків, а тому не може бути визнаний протиправним в розумінні вимог КАС України.
Керуючись ст.ст. 71,158-163 КАС України, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження в частині визнання недійсним акту перевірки за № 000495 від 17.11.2007 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська
Постанова підписана в повному обсязі 23.05.07р.