справа № 1-341/08
В И Р О К
Ім'ям України
29 травня 2008 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
у складі :
головуючого-судді : Холіна В.В.
при секретарі : Богданової Н.І.
за участю прокурора : Сліпачук С.М.
адвоката : ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрациту кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м. Антрациті Луганської області, громадянина України, неодруженого, з середньо-технічною освітою, який не працює, раніше не судимого, що проживає за адресою: Луганська область, АДРЕСА_1,
за ст.296 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 06 березня 2008 року, приблизно о 12 годині 45 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, з метою зустрічі зі своїми знайомими, прийшов на територію Державного професійно-технічного навчального закладу «Антрацитівський професійний ліцей», розташованому по вул. Урожайна,1 м. Антрацит-4, де в цей час проводилися заняття. Побачивши підсудного ОСОБА_2. на території ДПТНЗ «Антрацитівського професійного ліцею» під час занять, майстер-викладач виробничого навчання ОСОБА_3, що виконував обов'язки чергового по ліцею, став просити підсудного ОСОБА_2. покинути територію ліцею і не заважати проведенню занять. Почувши прохання ОСОБА_3 не заважати проведенню занять і не заходити в приміщення учбового корпусу, у підсудного ОСОБА_2. виник злочинний намір, направлений на здійснення хуліганських дій в учбовому корпусі ДПТНЗ «Антрацитівського професійного ліцею». Вчинивши свій злочинний намір, діючи умисне, з хуліганських спонукань, нехтуючи загальноприйнятими нормами поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, і порядок проведення занять з мотивів явної неповаги до суспільства, підсудний ОСОБА_2, ігноруючи прохання ОСОБА_3 покинути учбовий корпус і не заважати проведенню занять, став виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3, намагався проникнути у приміщення учбового корпусу ліцею під час проведення занять. В цей час до учбового корпусу ліцею підійшла директор ліцею ОСОБА_4, яка також вимагала від підсудного ОСОБА_2. покинути територію ліцею і не зривати учбовий процес. Підсудний ОСОБА_2 на вимоги директора ліцею ОСОБА_4. і майстра-викладача виробничого навчання ОСОБА_3 не реагував. Продовжуючи свій злочинний намір, знову став намагатися проникнути в приміщення учбового корпусу через вхідні двері, при цьому голосно виражався нецензурною лайкою. З метою недопущення проникнення підсудного ОСОБА_2. в приміщення учбового корпусу, учні даного ліцею ОСОБА_5. і ОСОБА_6. стали зсередини утримувати вхідні двері учбового корпусу ліцею.
Приблизно о 13 годині, учениця ліцею ОСОБА_7. після закінчення занять стала виходити з приміщення учбового корпусу. Вона попросила ОСОБА_5. і ОСОБА_6, які утримували зсередини вхідні двері, випустити її з приміщення ліцею і вийшла на поріг учбового корпусу. Побачивши ОСОБА_7. підсудний ОСОБА_2, продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, став безпричинно виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_7. ОСОБА_3, з метою припинення хуліганських дій підсудного ОСОБА_2., узяв останнього за руку і вивів його з приміщення учбового корпусу ліцею за межі території ліцею. Підсудний ОСОБА_2 вийшовши за межі території ліцею на вул. Урожайну м. Антрацит-4, продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки і нормами моралі, демонстративно проявляючи безсоромність і явну неповагу по відношенню до громадян, що спостерігають за ним, розстебнув свої брюки і оголивши свій статевий орган, став демонструвати його впродовж 5 хвилин майстру-викладачу виробничого навчання ОСОБА_3, при цьому голосно виражався нецензурною лайкою і висловлював погрози фізичної розправи над ним.
Хуліганські дії підсудного ОСОБА_2. тривали впродовж 1,5 години, після чого сестра підсудного ОСОБА_8, що проходила повз території ліцею, побачивши ОСОБА_2. в такому стані, спільно з бабусею ОСОБА_9. відвели його додому.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою провину у скоєнні вищезгаданого злочину визнав повністю і щиро розкаявшись, пояснив про обставини скоєного, вказавши, що дійсно 06 березня 2008 року, приблизно о 10 годин ранку, він пішов в магазин, щоб купити собі горілки. У магазині він купив одну пляшку горілки ємкістю 0,5 літра. Після цього він пішов на територію, яка розташована поряд з ліцеєм, де знаходяться токарні майстерні і бокси з тракторами. Там він один випив цю пляшку горілки. Після цього він пішов в ліцей, який розташований по вул. Урожайна м. Антрацит-4. Коли він зайшов на територію ліцею йому зробив зауваження майстер цього ліцею ОСОБА_3 про те, що він в нетверезому стані і просив щоб він покинув територію ліцею. Потім ОСОБА_3 вивів його за територію ліцею. ОСОБА_2 постояв якийсь час і знову зайшов на територію ліцею, де у нього відбувся конфлікт з ОСОБА_3, який саме він не пам'ятає. Що відбувалося далі, він нічого не пам'ятає, оскільки був сильно п'яний. У скоєному щиро розкаюється.
Окрім повного визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується:
- свідченнями потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив в ході досудового слідства, що він працює у ДПТНЗ «Антрацитівський професійний ліцей» майстром-викладачем виробничого навчання з 2000 року. 06 березня 2008 року він був черговим майстром по ліцею. Приблизно о 12 годині 45 хвилин, через вікно побачив невідому молоду людину, що наближалася до будівлі. Він вийшовши з будівлі корпусу і побачив, що ця молода людина знаходитися у сильному ступені сп'яніння. Цією людиною був підсудний ОСОБА_2 Підсудний хотів пройти в будівлю ліцею, проте він йому це зробити не давав, стоячи на крильці ліцею. Підсудний ОСОБА_2 весь цей час виражався в його адресу нецензурною лайкою. Кілька разів відходив від нього, потім знову намагався зайти у будівлю ліцею. Потім з'явився директор ліцею ОСОБА_4. і попросила його покинути територію ліцею, проте ОСОБА_2 це зробити відмовився. Після цього до ОСОБА_2. підішли дівчина і немолода жінка, які його забрали і відвели. Хуліганські дії продовжувалися приблизно півтори години. Позов не заявляє. Свідчення оголошені і досліджені в судовому засіданні (а.с.37);
- висновком акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №250 від 07 травня 2008 року, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання в даний час не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, коли знаходився в стані гострої алкогольної інтоксикації неускладненої, ОСОБА_2 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними в даний час і не був позбавлений такій на період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. По своєму психічному стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.62-63).
Інші докази у справі, які повністю узгоджуються між собою і достовірність яких ніким з учасників процесу не оспорюється, з відома учасників процесу відповідно до ст.299 КПК України не досліджувалися.
Заслухавши підсудного, оцінивши досліджені судом докази, суд вважає, що даний злочин скоїв підсудний ОСОБА_2 і кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він скоїв грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, такою, що виразилася в тривалому і наполегливо безперервному порушенні громадського порядку, що супроводжується винятковим цинізмом, що виразився у явній безсоромності і демонстрації своїх статевих органів, з мотивів явної неповаги до суспільства (хуліганство).
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, особу підсудного, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного ОСОБА_2., суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2., є скоєння злочину особою, що знаходиться в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням обставини і характеру скоєного злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії невеликого ступеня тяжкості, особи підсудного, який вперше скоїв злочин, позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає можливим його виправлення без відбування покарання у вигляді обмеження волі - із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням за правилами ст. 75 КК України, з покладанням на нього обов'язків згідно зі ст. 76 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судових витрат у справі немає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження свободи, а відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнити з випробуванням строком на один рік, якщо він протягом випробувального терміну не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2. наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. до набрання вироком чинності залишити без зміни - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений учасниками процесу до Луганського апеляційного суду через Антрацитівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Вирок надрукований у нарадчій кімнаті.
Суддя : В.В.Холін