Справа №  2-35/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

28 березня 2012 року                                                                              м.  Коломия

У складі головуючого судді  Обідняк  В.Д.

За участі секретаря   Ковальчук  Г.  М.

представників            ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

     Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломиї справу за позовом  ПП "Солекс" до  ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Орган опіки та піклування: виконавчий комітет Коломийської міської ради про виселення без надання іншого житла, стягнення моральної шкоди,

                                                                           ВСТАНОВИВ:

       ПП "Солекс" звернулось до суду з даним позовом, який підтримали в судовому засіданні представники ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та пояснили, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 29.10.2009 року ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України та вказаним вироком ОСОБА_5 зобов'язано відшкодувати ПП "Солекс" матеріальну шкоду в розмірі 66 000 грн.

          Оскільки ОСОБА_5 в добровільному порядку не сплачувала матеріальну шкоду, то 11.03.2009 року МВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження з метою виконання вироку в примусовому порядку.

            В ході примусового виконання було описано та накладено арешт на квартиру № 26, яка розміщена в будинку № 183 по вул. Мазепи в м. Коломия, яка належала відповідачці на праві власності. Реалізувати належну боржнику квартиру ПП "Солекс" не вдалося через відсутність покупців, тому було запропоновано набути право власності на дане житло в рахунок погашення боргу ОСОБА_5

               Факт, що ПП "Солекс" є власником квартири АДРЕСА_1 підтверджується свідоцтвом про придбання майна від 28.12.2009 року, виданого приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 5819.

          ПП "Солекс" неодноразово зверталось до відповідачки з пропозицією добровільно звільнити квартиру, так зокрема у лютому 2010 року їй надіслано листа-вимогу про звільнення спірного житла та знятись із реєстрації за даною адресою до 19.02.2010 року, проте дана вимога не виконана. 02.03.2010 року приватним нотаріусом було передано відповідачці усне попередження від ПП "Солекс " про вимогу звільнити спірне житло. Однак, на дані вимоги відповідачка також не відреагувала і продовжує жити в даній квартирі прописавши чоловіка ОСОБА_6та неповнолітню доньку ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають у спірній квартирі. Також ОСОБА_5 не відшкодувала завдану матеріальну шкоду ПП "Солекс" в розмірі 66 000 грн., а тому своєю бездіяльністю завдала підприємству моральну шкоду.

                  Просить суд виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх неповнолітню доньку ОСОБА_8 із належної ПП "Солекс" на праві власності квартири та зобов'язати знятись із реєстрації, а також відшкодувати завдану моральну шкоду, яку оцінюють в розмірі 10 000 грн.

            Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та пояснили зокрема ОСОБА_5А, що спірна квартира належала їй на підставі договору дарування, але ПП "Солекс " в 2009 році після набрання вироку законної сили відносно її засудження і стягнення з неї на користь ПП"Солекс" 66000 грн матеріальної шкоди, незаконно набув право власності на дану квартиру, оскільки державним виконавцев не враховано прав їх неповнолітньої дитини на житло при винесенні постанови про передачу майна  стягувачеві,а саме її винесено без отримання згоди органу опіки та піклування. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

     Відповідач ОСОБА_6підтвердив пояснення ОСОБА_5 і доповнив, що на законних підставах проживає у спірній квартирі і просить суд в позові відмовити.

          Представник органу опіки та піклування покладається у вирішенні справи на рішення суду .

          Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

       Згідно із ст. 319 ч. 1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається   своїм майном на власний розсуд.

       Відповідно до ст. 116 ч. 3 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють  без надання їм іншого жилого приміщення.

         Судом встановлено, що вироком Коломийського міськрайонного суду від 29.10.2007 року ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні злочину передбачено ст. 191 ч. 4 КК України та зобов'язано сплатити 66 000 грн. матеріальної шкоди на користь позивача. ОСОБА_5 від сплати матеріальної шкоди ухилялась, в зв'язку із чим 11.03.2009 року МВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження в порядку примусового виконання вироку суду. В ході примусового виконання описано та накладено арешт на її майно, а саме квартиру АДРЕСА_2. Постановою державного виконавця про передачу майна стягувачеві, ПП "Солекс" набуло право власності на дану квартиру.     

     Відповідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України право власності ПП "Солекс" на дану квартиру не потребує доказування, оскільки, обставини,  встановлені  судовим  рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16 листопада 2011 року у цивільній  справі за  позовом ОСОБА_5 до ПП "Солекс" про придбання майна недійсним і поновлення права власності на квартиру, що набрало законної сили,  не доказуються при розгляді  інших  справ,  у  яких  беруть участь   ті  самі  особи  або  особа,  щодо  якої  встановлено  ці обставини.

         Крім того, судом встановлено, що ПП "Солекс"  через нотаріуса Коломийського міського нотаріального округу неодноразово надсилало ОСОБА_5 листи-вимоги в яких вона повідомлялась про необхідність звільнення спірного житла, на яке їй давались встановлені законом терміни, однак відповідачка ігнорувала попередження та продовжує проживати разом із своїм чоловіком ОСОБА_6 та неповнолітньою донькою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 у неналежному їй житлі.

      Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.

        Однак, позивач в особі ПП"Солекс"  маючи у власності спірну квартиру, яка необхідна їм для законного користування та розпорядження, не має можливості  нею розпоряджатись через незаконне проживання відповідачів, які у встановлені законом строки попереджені про звільнення займаного житла.

          Відповідно до ст.1167 ЦК України  моральна шкода завдана фізичній  або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,за наявності її вини.

           Відносно заявлених позивачем вимог щодо стягнення моральної шкоди то в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано жодних доказів, які б давали суду підстави вважати, що у відповідачів є наявність вини на відшкодування ПП"Солекс" моральної шкоди в сумі 10 000 грн.   

                Встановлене судом підтверджується копією свідоцтва про придбання майна на квартиру № 26 від 28.12.2009 року, копією технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3, копією листа, актом опису та арешту майна, постановою старшого державного виконавця МВ ДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції, довідкою ДВС, рішенням Коломийського міськрайонного суду від 16.11.2011 року у справі про визнання свідоцтва про придбання майна недійсним і поновлення права власності на квартиру, ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.01.2012 року якою рішення Коломийського міськрайонного суду залишено в силі та іншими перевіреними в суді доказами.

               Отже суд прийшов до переконання, що відповідачів разом із їх неповнолітньою донькою слід виселити із незаконно зайнятого ними житла без надання іншого житла.

На підставі ст. 319 ЦК України, ст. 116 ЖК України та керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України,-  

В И Р І Ш И В:

  позов задовольнити частково.

       виселити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6 та їх неповнолітню доньку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1  з квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житла.

     Зобов'язати ОСОБА_5А, ОСОБА_6 та їхню неповнолітню доньку ОСОБА_8 знятись із реєстрації в даній квартирі, а в решті позову відмовити.

       На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через  Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області? , протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у  судовому  засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.     

Суддя:ОбіднякВ. Д.