дата документу :
Копія
Справа №2-1005/645/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Величка В.П.,
при секретарі судового засідання – Гамзі Т.О.,
з участю представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” про захист прав споживачів, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
06 лютого 2012 року позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом обґрунтовуючи який, зазначали, що ними були придбані авіаквитки на рейс Відповідача VV 0131 за маршрутом Київ - Нью-Йорк та рейс VV 0132 за маршрутом Нью-Йорк –Київ.
Виліт рейсу VV 0131 за маршрутом Київ - Нью-Йорк в зазначений день та час, а саме 24 грудня 2009 року не відбувся, через численні відкладення рейсу, а також по тій причині, що від працівників авіакомпанії позивачі жодної інформації з приводу точного часу та дати відльоту не отримали, тому змушені були самостійно придбати три електронні квитки на рейс до Нью-Йорка.
У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримує, на їх задоволені наполягає.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, не визнає їх повністю, просить відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09 жовтня 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, придбали через агентство ТОВ «СелекТур»електронні авіаквитки №ЕТКТ 8703660269417, №ЕТКТ 8703660269418, №ЕТКТ 8703660269419 на рейс „Авіакомпанії „Аеросвіт” VV 0131 за маршрутом Київ - Нью-Йорк та рейс VV 0132 за маршрутом Нью-Йорк –Київ, вартість кожного з яких становила 6677 грн., а загальна вартість - 20031 грн., що підтверджується ордером різних зборів №1033720, виданим 09 жовтня 2009 року ТОВ СелекТур»(а.с.8-14).
Метою їх поїздки була зустріч з родичами, які проживають у Нью-Йорку та проведення з ними Різдвяних свят.
Виліт рейсу VV 0131 за маршрутом Київ - Нью-Йорк повинен був відбутися 24 грудня 2009 року о 13.35 год. за місцевим часом. Придбавши квиток, між Відповідачем та позивачами, згідно статті 910 Цивільного кодексу України, було укладено відповідний договір перевезення пасажира та багажу, згідно якого кожен з позивачів виконав свої зобов’язання по оплаті квитка, а Відповідач зобов’язаний був доставити позивачів та їх багаж у пункт призначення, згідно маршруту та в строки, про що зазначалось у придбаних авіаквитках.
Однак, 24 грудня 2009 року позивачів було повідомлено співробітником Відповідача, що запланований на 13.35 год. 24 грудня 2009 року рейс VV 0131 відкладається до 01.55 год. за місцевим часом на 25 грудня 2009 року. Приїхавши 24 грудня 2009 року до аеропорту Бориспіль близько 24.00 год., позивачі здали багаж, пройшли реєстрацію на рейс, паспортний контроль та контроль безпеки, після чого з незначною затримкою у часі почалась посадка у літак. Після завершення посадки, просидівши в літаку близько години, літак почав рухатись до злітної смуги і раптово зупинився.
З пояснень представника позивачів в судовому засіданні, вбачається, що в салоні літака відчувалась нестача кисню для нормального дихання. Просидівши у літаку ще біля сорока хвилин всіх пасажирів висадили з літака та направили до терміналу аеропорту «Бориспіль»до закінчення проведення перевірки та усунення несправностей літака.
Близько 06.00 години ранку позивачам повідомили, що літак полетить о 08.00 год. Близько 08.00 год. повідомили, що відправка рейсу відкладається ще на годину - до 09.00 год. Через деякий час позивачам знову повідомили, що виліт рейсу відбудеться о 11.30 год. Однак, посадка на рейс так і не була об’явлена.
В результаті перенесення авіарейсу позивачі були змушені самотужки шукати можливість дістатися місця призначення, тому самостійно придбали три електронних квитки № ЕТКТ 0573829090296, №ЕТКТ 0573829090308, №ЕТКТ НОМЕР_1 авіаперевізника Аіr Frаnсе на рейс о 12.30 год. 25 грудня 2009 року за маршрутом Київ - Париж - Нью-Йорк - Париж - Київ, вартість кожного з яких становила 13314 грн. 90 коп., а загальна вартість склала 39944 грн. 70 коп.
Про придбані авіаквитки на рейс авіаперевізника Аіr Frаnсе позивачі повідомили представника авіакомпанії «Аеросвіт», з метою перевантаження їх багажу на літак авіакомпанії Аіr Frаnсе. При проходженні реєстрації на рейс авіакомпанії Аіr Frаnсе позивачі обміняли свої багажні талони авіакомпанії «Аеросвіт»на багажні талони авіакомпанії Аіr Frаnсе №КL 123624, №КL 123625, №КL 123626.
Прилетівши 26 грудня 2009 року у аеропорт Нью-Йорка позивачам повідомили, що їх багаж до літака авіакомпанії Аіr Frаnсе не був завантажений. Відповідач організував його доставку в Нью-Йорк лише через п’ять днів, тобто 31 грудня 2009 року.
14 січня 2010 року позивачами була направлена авіакомпанії «Аеросвіт»претензія з вимогою про відшкодування збитків у розмірі різниці між вартістю авіабілетів на рейс Відповідача та вартістю авіабілетів на рейс авіакомпанії Аіr Fгаnсе, яка становить 6637 грн. 90 коп. по кожному авіаквитку окремо, а загалом за трьома авіаквитками - 19913 грн. 70 коп. та компенсацію завданої моральної шкоди.
У відповіді від 29 березня 2010 року № 8.14-673/0234 авіакомпанія «Аеросвіт» повідомила про відмову в задоволенні претензії, з тих підстав, що ТОВ «Селек Тур»повернуло позивачам вартість авіаквитків № ЕТКТ 8703660269417, № ЕТКТ 8703660269418, № ЕТКТ 5703660269419.
Відповідно до ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Відповідно до ст.910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд (ч.1). Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Згідно п.7 ч.1 ст.911 ЦК України пасажир має право отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом.
Згідно ст.919 ЦК України перевізник зобов’язаний доставити пасажира до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), а в разі відсутності таких у розумний строк.
Згідно ст.920 ЦК України у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що сторонами договору перевезення є пасажир та перевізник, між якими виникають права і обов’язки з приводу укладеного договору перевезення, в тому числі відповідальність у разі порушення зобов’язань за договором перевезення несуть сторони договору, а не інші особи (ст.920 ЦК України).
В даному спорі сторонами договору перевезення, між якими виникли права і обов’язки згідно ст.910 ЦК України, є позивачі як пасажири та «Авіакомпанія «Аеросвіт»як перевізник, що підтверджується виданими позивачу квитками на повітряне перевезення.
Враховуючи, що стороною договору перевезення є відповідач «Авіакомпанія «Аеросвіт», суд вважає, що відповідальність за завдану позивачу шкоду, пов’язану із невиконанням договору, несе авіакомпанія.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема і обов’язок відшкодування збитків.
Відповідно до п.22.1.1 Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187 та зареєстрованих у МЮ України 13.06.2007 р. за № 706/12580 (діяли на час виникнення спору), відповідальність перевізника при перевезеннях пасажира і багажу, обмежена нормами, що встановлені у цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду (прибутки).
Відповідно до п 22.3. Правил перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі затримки у перевезенні пасажира і багажу.
З урахуванням вказаних приписів закону суд стягує з перевізника «Авіакомпанія «Аеросвіт»на користь позивачів завдані їм прямі матеріальні збитки у вигляді різниці між вартістю придбаних авіаквитків авіакомпанії „Аеросвіт” та вартістю авіаквитків авіакомпанії «Air France»
Суд не може погодитись з вимогами позивачів в частині відшкодування моральної шкоди з таких міркувань.
До правовідносин, що виникають при будь-якому міжнародному перевезенні людей, багажу чи вантажу, в тому числі й щодо відшкодування шкоди, застосовуються положення Конвенції для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, підписаної у Варшаві 12 жовтня 1929 року, зі змінами, внесеними Гаазьким Протоколом, підписаним у Гаазі 28 вересня 1955 року (далі - Варшавська конвенція).
Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14 березня 2006 року № 187, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 червня 2006 року за № 706/12580, затверджено Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу. Ці Правила розроблені з урахуванням положень Варшавської конвенції та Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("General Conditions of Carriage (passenger and baggage)", IATA).
Однак, ні Варшавська Конвенція 1929 року, ні Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, ні Повітряний Кодекс України не передбачають відшкодування моральної шкоди повітряним перевізником.
Статті 4, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», на які посилається позивач не регулює спірних відносин щодо відшкодування моральної шкоди при повітряних перевезеннях пасажирів і багажу.
Отже, за пред’явленим позовом, у позивачів немає жодних підстав вимагати відшкодування з відповідача моральної шкоди.
На підставі Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, Варшавської Конвенції 1929 року ст.ст. 610, 611, 908, 910, 911, 919, 920 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” на користь кожного з позивачів матеріальні збитки у розмірі різниці між вартістю придбаних авіаквитків авіакомпанії „Аеросвіт” та вартістю авіаквитків авіакомпанії «Air France» в сумі 6637 грн. 90 коп.
Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Авіакомпанія „Аеросвіт” у рівних частинах на користь кожного з позивачів судові витрати по справі, що складаються з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.04.2012р.
Суддя Бориспільського міськрайонного суду
Київської області (підпис) ОСОБА_6
Згідно оригіналу:
Суддя В.П. Величко