АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Заїкіна А.П., Федорової А.Є.
при секретарі – Куницькому І.О.
за участі представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2, представника позивача Семенової К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про внесення змін до кредитного договору, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року Банк звернувся із позовом до відповідачів, уточнивши який зазначив, що 26 квітня 2005 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 2476-08 ОФП(10606716000), за яким останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США строком до 26 квітня 2012 року. У цей же день сторонами був укладений договір за яким відповідач ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.
26 квітня 2005 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір №2476 поруки на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за укладеним ним кредитним договором.
03 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11135757000, за яким останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США строком до 03 квітня 2018 року. У цей же день сторонами був укладений договір за яким відповідач ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 03 квітня 2007 року.
Відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов’язань за кредитним договором і гроші не повернув.
Тому, позивач просив стягнути на свою користь:
- із відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 солідарно 76374,43 грн. заборгованості за кредитним договором від 26 квітня 2005 року № 2476-08 ОФП(10606716000), 1700 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
- із відповідача ОСОБА_1 379296.91 грн. заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2007 року № 11135757000.(а.с. 1-53)
Відповідач ОСОБА_1 не заперечуючи фактичних обставин справи, заявив зустрічний позов. Посилаючись на вимоги ст. 6, п. 6 ст. 16, ст. 652 ЦК України, п. 22 ст. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів”, зазначав про зміну курсу долара США до гривні, як валюти кредитування, що на його думку свідчить про зміну обставин за яких він би не укладав кредитний договір на таких умовах. Просив змінити кредитний договір № 2476-08ОФП від 26 квітня 2005 року, а саме, речення «Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту(додається), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну достроково відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.8, 5.10, 7.4, ч.2 п.9.2 цього договору», замінити реченням такого змісту «Позичальник зобов’язується повертати суму кредиту та сплачувати нараховані проценти у розмірі 1499,85 грн. щомісяця починаючи з дати набрання законної сили рішенням суду про внесення змін до даного Договору. Банк здійснює щомісячне зарахування погашення суми кредиту із розрахунку 1 долар США = 5.05 грн. на дату укладення Договору становить 1499.85 грн., що еквівалентно 297 доларам США. Останній платіж становить 1762.45 грн., що еквівалентно 349 доларам США», та просив стягнути із відповідача судові витрати.(а.с. 68-87)
Представник Банку заперечував проти зустрічного позову.(а.с. 97-101)
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2011 року первісні позовні вимоги задоволені, стягнуто на користь Банку солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 76374.43 грн. заборгованості за кредитним договором від 26 квітня 2005 року, з яких 59499.24 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8105.11 грн. заборгованість за відсотками, 2149.26 грн. пені, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Банку 379296.91 грн. заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2007 року, з яких 338589, 34 грн. заборгованість за тілом кредиту, 37676.43 грн. заборгованість за відсотками, 3031.14 грн. заборгованість за пенею. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовлено у повному обсязі. (а.с. 110-112)
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати і постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Банку та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначив, що суд не звернув уваги на відсутність вимог Банку про розірвання кредитного договору як підставу дострокового стягнення кредитної заборгованості та відсутність доказів отримання боржником повідомлення про дострокове погашення заборгованості, неправильно витлумачив ст. 652 ЦК України, помилково відмовив у задоволенні зустрічного позову. (а.с. 114-119)
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підтримав скаргу і просив її задовольнити, представник позивача Семенова К.О. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи були повідомлені належним чином про що у справі є докази, у т.ч. в порядку, передбаченому ч.ч. 3, 5 і ч. 6 ст. 76 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи, оголошення перерви не заявляли.(а.с. 125, 135-139)
Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 26 квітня 2005 року між Банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір № 2476-08 ОФП(10606716000), за яким останній отримав кредит у розмірі 25 000 доларів США зі сплатою 14% річних строком до 26 квітня 2012 року. У цей же день сторонами був укладений договір за яким відповідач ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором.
26 квітня 2005 року між Банком та ОСОБА_4 був укладений договір № 2476 поруки на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за укладеним ним кредитним договором.
03 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11135757000, за яким останній отримав кредит у розмірі 50 000 доларів США зі сплатою 13% річних строком до 03 квітня 2018 року. У цей же день сторонами був укладений договір за яким відповідач ОСОБА_1 передав позивачу в іпотеку АДРЕСА_1 з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 03 квітня 2007 року.
Цих обставин, підписання договорів, заявки на видачу готівки і отримання у кредит коштів сторони не заперечували.(а.с. 15-43)
Відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов’язань за кредитним договором і гроші не повернув.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до вимог ст.ст. 546, 575 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися іпотекою.
Надані ОСОБА_1 та його представником докази і заперечення проти заявленого позову, посилання на погіршення матеріального становища, неможливість повернути отримані у кредит кошти не можуть бути визнані підставою для звільнення відповідача ОСОБА_1 від обов’язків за укладеними ним кредитними договорами від 26 квітня 2005 року та від 03 квітня 2007 року.
Обов’язок боржника ОСОБА_1 сплатити 76374.43 грн. заборгованості за кредитним договором від 26 квітня 2005 року, з яких 59499.24 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8105.11 грн. заборгованість за відсотками, 2149.26 грн. пені, та обов’язок ОСОБА_1 сплатити на користь Банку 379296.91 грн. заборгованості за кредитним договором від 03 квітня 2007 року, з яких 338589, 34 грн. заборгованість за тілом кредиту, 37676.43 грн. заборгованість за відсотками, 3031.14 грн. заборгованість за пенею, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду, передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.4, 4.1- 4.6, 7.1, 7.3, 11.1 укладеного Банком і ОСОБА_1 26 квітня 2005 року кредитного договору № 2476-08 ОФП(10606716000) та п. 1.1-1.6, 4.1-4.6, 5.3, 5.5-5.8, 8.1-8.6, 12.1-12.2 укладеного Банком і ОСОБА_1 03 квітня 2007 року кредитного договору № 11135757000, п. 1.1-1.5, 2.2-2.3 укладеного між Банком та ОСОБА_4 договором поруки від 26 квітня 2005 року договором поруки № 2476.(а.с. 15-43)
Наведені районним судом розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення відповідачем умов договору із 03 лютого 2009 року до 13 січня 2011 року, і сплату коштів відповідачем на виконання договору і часткове погашення заборгованості. (а.с. 26-27, 33-38)
Банк направляв ОСОБА_1 повідомлення про дострокове повернення кредиту. (а.с. 45)
Доказів погашення існуючої за вищевказаним кредитним договором заборгованості або її зменшення порівняно із розрахунками, наданими позивачем, на час розгляду справи судом апелянт та представник не надали, не встановлено таких і в судовому засіданні.
З такими умовами за кредитними договорами та договором поруки сторони погодились під час їх укладення, про що свідчать їх підписи. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обов’язок ОСОБА_1 повернути отримані у кредит кошти та солідарну відповідальність поручителя ОСОБА_4 за укладеним нею 26 квітня 2005 року договором поруки № 2476 на забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за укладеним ним кредитним договором від 26 квітня 2005 року.
Колегія суддів перевірила і відхилила доводи ОСОБА_1 як такі, що суперечать наявним у справі доказам. Визначення сторонами кредитного договору грошової суми у доларах США і надання такого кредиту банком відповідачу, не суперечить чинному законодавству і відповідає змісту ст. 1054 ЦК України. Коливання курсу долара США відносно гривні протягом дії укладеного договору, як в бік збільшення так і зменшення не є істотною обставиною і підставою для зміни укладеного договору із визначенням обов’язку боржника повертати кредитні кошти у гривнях, як про це просив ОСОБА_1, не впливає на висновок щодо обов’язку відповідача ОСОБА_1 повернути отримані ним за договором кошти, сплатити проценти та пеню за користування ними. За таких обставин, колегія суддів відхилила посилання представника ОСОБА_1 на ст. 6, п. 6 ст. 16, ст. 652 ЦК України, як підставу задоволення зустрічного позову.
Між сторонами виникли правовідносини із договору кредиту, що мають бути врегульовані за нормами ст.ст. 1054-1057 ЦК України, тому посилання відповідача на п. 22 ст. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів” є помилковими.
Висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи і зібраним доказам, яким дана належна оцінка, а тому є законним і обґрунтованим.
Висновок районного суду щодо стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.
Інші доводи скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області: Б.Б.Левенець
А.П.Заїкін
А.Є.Федорова