АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Черевко П.М.
Суворова В.О.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м.Одеси на рішення Київського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2007р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що він на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 2006р. є співвласником 1\23 частки нежитлових будівель та споруд загальною площею 1848,9кв.м., які знаходяться на території культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2007р. позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 699кв.м. для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходяться на зазначеній земельній ділянці, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, межі якої проходять по осі 6 довжиною 24,73м, по осі 8 довжиною 25,24м, по осі Ж-1 довжиною 28,09м, по осі Е-1 довжиною 27,88м.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір 1647рн.
26 січня 2011р. заступника прокурора Київського району м.Одеси звернувся в суд із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення посилаючись на те, що строк пропущений з поважних причин.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 25 квітня 2011р. заяву задоволено, поновлений строк на подачу апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу на праві власності, разом із іншими особами, належить 1\23 частина нежитлової будівлі загальною площею 1848,9кв.м., яка знаходяться на території культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1 Виходячи з наведеного, він вважав, що має право власності на частину земельної ділянки, а саме площею 699кв.м., яка призначення для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «ІНФОРМАЦІЯ_1». Оскільки ОСОБА_2 є власником 1\23 частини нежитлової споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд вважав, що він має право на передачу у власність земельної ділянки.
Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Відповідно до ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.309ЦПК України, рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі договору купівлі-продажу від 1 червня 2006р. (а.с.13,14) ОСОБА_2 разом з іншими особами придбали в рівних частках нежитлові споруди, що знаходяться на території культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім’ї «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 17 жовтня 2006р. (а.с.6-12) визначний порядок користування земельною ділянкою, та позивачу виділена у користування земельна ділянка площею 699кв.м., межі якої визначені цим рішенням.
За правилами ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи, набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Між тим, рішення про передачу у користування або у власність спірної земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності , не приймалось. ОСОБА_2 земельна ділянка не передавалась.
Статтею 118 ЗК України чітко визначений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Оскільки ОСОБА_2 не дотриманий порядок, визначений статтею 118 ЗК України для отримання земельної ділянки, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку.
Питання щодо передачі у власність або користування земельних ділянок, перебуває у компетенції органу державної влади або органу місцевого самоврядування, в межах їх повноважень.
Вирішуючи спір по суті, та передаючи земельну ділянку у власність позивачу, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав у суду, для визнання за ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову у позові, оскільки позивачем не дотриманий порядок отримання у власність земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309,316,319 ЦПК України, судова колегія,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м.Одеси - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2007р. – скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Суворов
П.М. Черевко