АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2011 року. м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Левенця Б.Б.
суддів – Заїкіна А.П., Федорової А.Є.
при секретарі – Куницькому І.О.
за участю апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, треті особи ЖБК «Київський – 27», ОСББ «Аметист», ОСББ «Гармонія» про стягнення матеріальних збитків, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2003 року ОСОБА_4 звернулася із позовом, уточнивши який зазначила, що у 1995 році була виключена із членів ЖБК «Київський-27», заявляла вимоги про повернення пайового внеску та 15 березня 2000 року Центральний суд м. Одеси постановив рішення про стягнення на її користь із ЖБК «Київський-27» 22374 грн. пайового внеску. На виконання цього рішення державним виконавцем було звернуто стягнення на належні кооперативу квартири, проте, відповідачі під час виконання судового рішення та продажу квартир з торгів, занизили їх вартість відповідно кв. № 3 на 17238 грн. та кв. № 86 на 27268 грн., внаслідок чого квартири були продані на аукціоні за зниженої ціни, а позивачка не отримала належних їй грошей. Тому, позивачка просила стягнути на свою користь із відповідачів 22374 грн. збитків.(т. 1 а.с. 14-26, 65)
У квітні 2003 року ОСОБА_3, звернувся із таким же позовом, уточнивши який зазначив, що у 1995 році був виключений із членів ЖБК «Київський-27», заявляв вимоги про повернення пайового внеску та 15 березня 2000 року Центральний суд м. Одеси постановив рішення про стягнення на користь позивача із ЖБК «Київський-27» 23316 грн. пайового внеску. Відповідачі, діючи як експерти під час виконання цього судового рішення та продажу квартир з торгів, занизили їх вартість відповідно кв. № 3 на 17238 грн. та кв. № 86 на 27268 грн., внаслідок чого квартири були продані на аукціоні за зниженої ціни, а позивач не отримав належних йому грошей. Тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів 23316 грн. збитків.(т. 1 а.с. 2-13, 43-64 , 241-242, 250-251, 343 )
Відповідач ОСОБА_6 проти позову заперечував.(т. 1 а.с. 35-40, 73-79)
Справа розглядалась судами неодноразово.(т. 1 а.с. 88-91, 150-151)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено, стягнуто із відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 солідарно на користь позивача ОСОБА_3 23316 грн. матеріальної шкоди та на користь позивача ОСОБА_4 22374 грн. та на користь держави 377 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.(т. 1 а.с. 383-387)
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2010 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.(т. 1 а.с. 419-420)
В апеляційній скарзі, апелянт посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову в позові. Обґрунтовуючи скаргу зазначив, що висновок суду про солідарну відповідальність відповідачів є помилковим, суд необґрунтовано поклав матеріальну відповідальність на ОСОБА_1.(т. 3 а.с. 1-9).
Інші особи рішення районного суду не оскаржували, а тому, згідно до вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевірила законність судового рішення в межах доводів скарги ОСОБА_1
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2011 року апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на оскарження рішення.(т. 3 а.с. 31-33)
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_2 підтримали доводи скарги і просили її задовольнити.
ОСОБА_3 діючи у власних інтересах та як представник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги і просив її відхилити.(т. 3 а.с. 83)
Інші особи до суду не прибули, про причини неявки не повідомили про час та місце розгляду справи були сповіщені встановленим порядком про що у справі є докази. Голова ОСББ «Аметист» просив розглядати справу без його участі про що подав письмову заяву. (т. 3 а.с. 86, 92) Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, пояснення прибувших учасників апеляційного розгляду, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен окремо, були членами ЖБК «Київський-27», сплачували кошти на будівництво багатоквартирного будинку, проте, у 1995 році припинили членство у кооперативі, згодом звернулись до останнього із вимогами про повернення пайових внесків: ОСОБА_3 – 18052 грн., ОСОБА_4 – 17190 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Одеси від 15 березня 2000 року, із ЖБК «Київський-27» на користь ОСОБА_3 стягнуто 18052 грн. пайових внесків, 5000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди та судові витрати: 184 грн. на проведення експертизи, 80 грн. державного мита, стягнуто із ЖБК «Київський-27» на користь держави 902.60 грн. судових витрат, в іншій частині позову ОСОБА_3 – відмовлено.(т.1 а.с. 12)
Рішенням Центрального районного суду м. Одеси від 15 березня 2000 року, із ЖБК «Київський-27» на користь ОСОБА_4 стягнуто 17190 грн. пайових внесків, 5000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди та судові витрати - 184 грн. на проведення експертизи, стягнуто із ЖБК «Київський-27» на користь держави 859.50 грн. судових витрат, в іншій частині позову ОСОБА_4 – відмовлено.(т.1 а.с. 12, 68)
Вказані рішення набрали законної сили та були звернуті до виконання державною виконавчою службою за заявами стягувачів.
Крім того, за наявними у матеріалах справи доказами, рішення Центрального районного суду м. Одеси про повернення пайових внесків та відшкодування моральної шкоди були постановлені за позовами гр.гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, та були звернуті до виконання, у т.ч. шляхом накладенням арешту та продажем із торгів належних ЖБК «Київський-27» кв. № 3 в буд. 81/5 та АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 49-64)
Під час виконавчого провадження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 провадили експертну оцінку вищевказаних квартир, після реалізації цих квартир з торгів, частково була погашена заборгованість ЖБК «Київський-27» перед гр.гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та не отримані кошти ОСОБА_9, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 53-64)
За Постановою Центрального районного суду м. Одеси від 02 серпня 2002 року ОСОБА_6 був обвинувачений у недобросовісному відношенні до службових обов’язків, ч. 2 ст. 367 КК України, та звільнений від кримінальної відповідальності на підставі заяви ОСОБА_6 та акту про амністію.(т. 1 а.с. 5)
За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2004 року ОСОБА_5, був визнаний винним у недобросовісному відношенні до службових обов’язків, що спричинило заниження реальної вартості АДРЕСА_2 на 17 328 грн., тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 167 КК України(в редакції Закону від 1960 року) та звільнений від відбуття покарання на підставі акту про амністію.(т. 1 а.с.57-64)
Вищевказані постанову від 02 серпня 2002 року та вирок від 26 лютого 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оскаржували.
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується актовим записом.(т. 1 а.с. 281-282)
Спадкоємцем ОСОБА_6 є ОСОБА_1, остання ухвалою суду від 22 червня 2009 року притягнута до участі у справі в якості відповідача. (т. 1 а.с. 339, 345)
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, правовідносини, які виникли між сторонами, мають бути врегульовані за положеннями ЦК України в редакції Закону від 1963 року, в частині вимог до ОСОБА_1 за нормами чинного ЦК України.
За вимог ст. 440 ЦК України( в редакції Закону від 1963 року), яка кореспондує ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, особа звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 440-1 ЦК України(1963р.), моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Такі ж положення містяться і в ч. 1 ст. 1167 ЦК України.
Згідно до вимог ст. 451 ЦК України(1963 р.), положення якої знайшли підтвердження в ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"(із змінами) особи вважаються такими, що спільно завдали шкоди, якщо вони завдали неподільну шкоду взаємопов'язаним сукупними діями або діями з єдністю наміру.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовані посиланням на невиконання ЖБК «Київський-27» договірних зобов’язань щодо повернення грошей сплачених позивачами кооперативу і витрачених останнім на будівництво житлового будинку АДРЕСА_3.(т. 1 а.с. 14-26, 65, т. 1 а.с. 2-13, 43-64 , 241-242, 250-251, 343)
Квартири АДРЕСА_2 належали ЖБК «Київський-27», позивачі не мали прав на них.(т. 1 а.с. 49-64)
За наявними у матеріалах справи доказами, на час розгляду справи судом, відсутні відомості про припинення реєстрації ЖБК «Київський-27».(т.1 а.с. 230, 246-247, т.3 а.с. 8)
На ці обставини звертала увагу колегія суддів апеляційного суду Одеської області в ухвалі від 27 вересня 2005 року.(т. 1 а.с. 150-151)
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відносно ОСОБА_6 вирок у кримінальній справі не був постановлений, а постанова про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акту про амністію не містить висновків щодо цивільно-правових наслідків його дій стосовно прав та охоронюваних законом інтересів позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Зниження оціночної вартості квартир протиправними діями ОСОБА_6 та визнання ним своєї вини за життя, свідчить про порушення охоронюваних законом прав та інтересів власника цих квартир - ЖБК «Київський-27», який не отримав коштів від їх реалізації у належному розмірі та не повернув позивачам сплачені ними пайові внески.
При цьому, до суду не надано доказів наявності причинного зв’язку між діями ОСОБА_6 та негативними наслідками про які зазначали позивачі, не встановлено таких і судом апеляційної інстанції. Сторони не заперечували факту недостатності коштів на погашення заборгованості від реалізації цих квартир, навіть і якщо ціна цих квартир не була заниженою.
Необґрунтованим є і висновок районного суду про солідарний обов’язок ОСОБА_1, яка є спадкоємцем померлого ОСОБА_6 відшкодувати шкоду позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Вказане не звільняє ЖБК «Київський-27», а у випадку ліквідації - його правонаступника від виконання зобов’язань щодо повернення грошей позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за набравшими законної сили рішеннями Центрального районного суду м. Одеси від 15 березня 2000 року, а позивачі не позбавлені можливості вимагати стягнення присуджених ним грошей в примусовому порядку. (т. 3 а.с. 102-109)
Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та обставини справи в їх сукупності, межі оскарження судового рішення ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення районного суду в частині грошового стягнення з ОСОБА_1 із постановленням нового рішення про відмову у позові в цій частині.
Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 листопада 2009 року скасувати в частині стягнення із ОСОБА_1 солідарно на користь позивача ОСОБА_3 23316 грн. матеріальної шкоди та на користь позивача ОСОБА_4 22374 грн. та на користь держави 377 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків – відмовити.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду Одеської області : Б.Б.Левенець
А.П.Заїкін
А.Є.Федорова