АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Артеменко І.А.
Суворова В.О.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 жовтня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Білгород-Дністровськоої міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради про вселення,-
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008р. ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Білгород-Дністровськоої міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням у зв’язку з відсутністю в ньому понад шість місяців без поважних причин.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що з ОСОБА_2 перебувала у шлюбі, який 17 березня 1998р. було розірвано. 27 лютого 1998р. відповідач одержав ордер на квартиру АДРЕСА_1, де й був зареєстрований. Проте, з 26 березня 1998р. ОСОБА_2 у вказаній квартирі не мешкає, позивачка змушена оплачувати за нього комунальні послуги. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.
У червні 2010р. ОСОБА_2 також звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_3, третя особа виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради про вселення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 лютого 1998р. отримав ордер на спірну квартиру, але колишня дружина перешкоджає у його вселенні в квартиру. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 жовтня 2010р. позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1
Зобов’язане ВГІРФО Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 – ОСОБА_2.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити частково, рішення суду змінити, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ордеру №3 від 27 лютого 1998р. (а.с.10) ОСОБА_2 отримав право на вселення в квартиру АДРЕСА_1 складом сім’ї із трьох чоловік. Усі члени сім’ї були вселені в спірну квартиру. Між тим, з березня 1998р. ОСОБА_2 в спірній квартирі, без поважних причини не проживав до початку розгляду справи, втративши право користування вказаним житловим приміщенням.
В частині позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловою площею, а саме квартирою АДРЕСА_1 судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки воно прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Проте в частині зобов’язання ВГІРФО Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 – ОСОБА_2 не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов помилково.
За таких обставин, судова колегія вважає, що зазначенні порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.309ЦПК України, рішення суду змінює з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі ордеру №3 від 27 лютого 1998р. (а.с.10) ОСОБА_2 отримав право на вселення в квартиру АДРЕСА_1 складом сім’ї із трьох чоловік. Усі члени сім’ї були вселені в спірне приміщення.
За правилами ст.58ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Таким чином, ОСОБА_2 разом із членами сім’ї, на відповідній правовій підставі вселився в спірну квартиру.
Згідно ст.72ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Статтею 71 ЖК України такий строк визначений у шість місяців.
Як вбачається з акту від 27 серпня 2008р. (а.с.11) в спірній квартирі ОСОБА_2 не проживає з березня 1998р.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтвердив факт того, що дійсно, протягом десяти років він на спірній житловій площі не проживає, оскільки шлюбні відносини з дружиною припинив.
Свідоцтвом про розірвання шлюбу від 29 листопада 2001р. (а.с.9) підтверджено, що дійсно сторони припинили шлюбні відносини вже понад десять років.
Крім акту від 27 серпня 2008р. (а.с.11), факт відсутності і проживання в квартирі №1 за визначеною адресою, підтверджується актами від 22 грудня 2009р. (а.с.74), актами (а.с.68-73.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованного висновку про те, що дійсно ОСОБА_2, який понад десять років не проживав в спірній квартирі без поважних підстав, втратив право на користування вказаною житловою площею.
Зобов’язуючи Білгород-Дністровський РВ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації за вказаною адресою, суд виходив з того, що у нього є усі передбачені законом підстави.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов помилково.
За правилами ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» від 11 грудня 2003р. (із змінами) зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином законодавством чітко передбачений певний порядок і підстави зняття особи з реєстрації за місцем проживання.
Виходячи з того, що судом визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1, це і є підставою для зняття його з реєстрації.
А тому судова колегія вважає, що в цій частині рішення підлягає зміні, з вказівкою Білгород-Дністровскому РВ УМВС України в Одеській області питання щодо реєстрації ОСОБА_2 за спірною адресою вирішити у відповідності до діючого законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309,316,319ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 6 жовтня 2010р. в частині зобов’язання Білгород-Дністровський РВ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 – змінити.
Зазначити: «Білгород-Дністровському РВ УМВС України в Одеській області питання щодо зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - вирішити у відповідності до діючого законодавства».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: В.О. Суворов
І.А. Артеменко