АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2011р. м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Артеменко І.А.
Черевко П.М.
при секретарі: Ксендзюк І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 11 лютого 2010р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення сум невиплаченої пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2007р. ОСОБА_2 (уточнюючи в процесі розгляду спраи свої вимоги) звернулася в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення сум невиплаченої пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що після досягнення 52 років, тобто з 15 квітня 2008р. у неї виникло право звернення до ПФУ в Суворовському районі м.Одеси з вимогами про призначення пенсії на пільгових умовах. При розрахунку пенсії, на думку позивача, були допущені численні помилки, внаслідок чого розмір пенсії не відповідає розміру, який має бути визначений згідно діючого законодавства України. В зв’язку з чим ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду, яку вона оцінює в 2500грн., а також моральну шкоду – 50 000грн., а тому посилаючись на вказані обставини просить позов задвовльнити.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2010р. адміністративний позов задоволено частково, зобов’язано УПФ у Суворовському районі м.Одеси здійснити визначення розміру пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст.27 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне державне страхування» та виплату пенсії з 15 квітня 2008р.
Стягнуто з УПФ у Суворовському районі м.Одеси на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3,40грн. Допущено негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
В задоволені решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
В апеляційній скарзі УПФ у Суворовському районі м.Одеси просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи часткове адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до запису №1 в трудовій книжці ОСОБА_2 навчалась в Одеському технікумі газової та нафтової промисловості в період з 1971р. по 1975р. (а.с.36). 12 травня 1991р. вона звільнена по догляду за дитиною до досягнення 14 років, на підставі ст.38 КЗПП України, а 18 листопада 1991р. прийнята на роботу інженером по газовому господарству РЕМ – запис №№20 та 21 в трудовій книжці (а.с.37). В період з 29 січня 2007р. по 29 травня 2007р. ОСОБА_2 отримував допомогу по безробіттю, що підтверджується записом №32 (а.с.39). 10 жовтня 2007р. позивачка звернулась до Суворовського відділення пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком №2, але рішенням №14 від 4 лютого 2008р. (а.с.11) відповідач відмовив їй у призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв’язку із відсутністю необхідного пільгового стажу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до положень п.б ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництва, робіт, професій, посад і показників затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць – жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи – жінкам.
Між тим, статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, п. «д» ч.3 якої вказує, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За бажанням застрахованої особи, згідно положень ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону – ч. 3 ст.27 цього Закону.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік стархового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Пенсії згідно положень ст.64 Закону України «Про пенсійне забезпечення» обчислюються за встановленими нормами процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 1 липня 2003р. до моменту звернення за пенсією – ст..65 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заробіток за період роботи до 1 липня 2003р. враховується на підставі документів про нараховану заробітну плату (виплати, дохід), виданих у встановленому законодавством порядку, а за період роботи, починаючи з 1 липня 2003р. – за даними персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. А ст..66 цього Закону визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми оподаткованого доходу).
Частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» визначено, що у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій части ні, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.
Виходячи із вищенаведених норм, після досягнення 52 років у ОСОБА_2 виникло право на отримання пенсії на пільгових умовах, у зв’язку із чим вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси, однак їй було відмовлено.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 має право на отримання пенсії на пільгових умовах, а тому управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси неправомірно відмовило заявнику у призначенні зазначеної пенсії.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного та обгрунтованного висновку про те, що дійсно ОСОБА_2 має право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тому обґрунтовано визнав дії працівників Пенсійного фону в Суворовському районі м.Одеси неправомірними.
Вирішуючи питання щодо проведення певних розрахунків пенсії позивачу, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що до компетенції суду не входить проведення розрахунків, а вирішує спір між сторонами на підставі конкретних норм діючого законодавства.
Що стосується позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов обгрунтованного висновку про те, що підстав для задоволення вимог не має, оскільки сторона не довела ті обставини, на які посилалась.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обгрунтованного висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди не має.
В доводах апеляційних скарг апелянти посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст.159,163 КАС України, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.200,206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Одеси - залишити без задоволення.
Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 11 лютого 2011р. залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справа протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: П.М. Черевко
І.А. Артеменко