АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 липня 2011р.                                                                                                  м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:  

Головуючого:              Градовського Ю.М.

суддів:                          Артеменко І.А.

                   Черевко П.М.

    при секретарі:              Ксендзюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 25 січня 2011р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

 У червні 2010р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивача посилається на те, що з метою ведення спільного бізнесу ОСОБА_2 почав перераховувати ОСОБА_4 на його розрахунковий рахунок кошти. Усього було перераховано 95400грн., що підтверджується платіжними дорученнями, окрім цього позивач надав відповідачу готівкою особисто без розписки близько 200 000грн. Після передачі грошей відповідач зник, гроші не повернув. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 25 січня 2011р. в задоволені позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити, заочне рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надіслав ОСОБА_4 гроші у сумі 95400грн. за домовленістю, однак позивач не надав доказів того, що зазначена сума грошей була ним отримана. Оскільки факт отримання грошей не доведено, суд вважав, що підстав для задоволення позову не має.

Проте з вказаним заочним рішенням судова колегія не може погодитись, оскільки суд першої інстанції помилково застосував закон, який не підлягав застосуванню і не застосував закони, який необхідно було застосувати.

Відповідно до ст.213ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

    Судова колегія вважає, що вказані порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.309ЦПК України, рішення суду скасовує, ухвалює по справі нове рішення, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, що в літку 2009р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбулась домовленість, згідно якої позивач надсилає останньому гроші для вирощування сільгосппродукції. Після отримання грошей ОСОБА_4 зник, гроші не повернув, продукцію не виростив.

Вирішуючи спір, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як вбачається з матеріалами справи, між сторонами виникли зобов’язання, згідно яких ОСОБА_2 передає гроші ОСОБА_4, а останній бере на себе обов’язок вчинити певні дії (виростити сільгосппродукцію чи інше).

На виконання своїх зобов’язань ОСОБА_2 перерахував на рахунок відповідача гроші у сумі 95400грн., що підтверджується листом №138\24\223 від 7 липня 2011р. АТ «Укрсиббанк» та листом №114 від 1 липня 2011р. ПАБ «Банк-Фінанси та Кредит».

Однак, ОСОБА_4 отримавши гроші свої зобов’язання не виконав, продукцію не виробив, отримані гроші не повернув, на телефонні дзвінки не відповідає.

За правилами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки ОСОБА_4 не виконав свої зобов’язання, судова колегія вважає, що на нього покладається відповідальність щодо повернення грошей.

Суму, яку перерахував на картку ОСОБА_4 позивач складає 95400грн.

Таким чином, вказана сума грошей підлягає стягненню з винної особи.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що позивач не довів ті обставини на які посилався.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обгрнутованим, а тому воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про стягнення боргу.

Розглядаючи справу у відсутності ОСОБА_4 судова колегія вважає можливим розглянути справу, оскільки за довідкою ЖКС «Пересипський» від 22 липня 2011р. відповідач за місцем прописки не знаходиться, встановити де він проживає не можливо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309,316,319ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 25 січня 2011р. скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 95400грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті ІТЗ у розмірі 120грн. та державне мито у розмірі 954грн.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскарженим у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:                             Ю.М. Градовський

Судді:                                 П.М. Черевко

                                      І.А. Артеменко