УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0603/1-343/11
Стаття ч.1 ст.164 ККУ
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого – судді Жизнєвського Ю.В.,
суддів: Широкопояса Ю.В., Фоміна Ю.В.,
з участю прокурора Сидоренка О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у суді 1 інстанції на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07 грудня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Бердичева Житомирської області, громадянина України, з вищою юридичною та технічною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2004 та 2006 р.н., непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_2 що мешкав в АДРЕСА_1, відбуваючого покарання в Бердичівському виправному центрі (№108), раніше судимого 21.12.10 Бердичівським міськрайонним судом за ст.ст.286 ч.2, 69, 135 ч.1, 70 ч.1 КК України до 4 років 5 місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки,
засуджено за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 грудня 2010 року та остаточно призначено до відбуття 4 (чотири) роки обмеження волі.
Початок строку відбування покарання рахується з 07.12.2011 року.
До набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_1 запобіжний захід не обрати.
Згідно вироку, відповідно до рішення Бердичівського міського суду Житомирської області від 22 жовтня 1999 року ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 для утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, в розмірі ј частини від всіх видів його заробітку (доходів), але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму, щомісячно, починаючи з 30.09.1999 року і до повноліття доньки. Від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) ОСОБА_1 злісно ухиляється, не працює, на обліку в центрі зайнятості населення м.Бердичева не перебуває, ніякої матеріальної допомоги сім’ї не надає, на попередження державного виконавця не реагує, починаючи з квітня 2010 року та до 01 квітня 2011 року протягом дванадцяти місяців не сплачує аліменти, в результаті чого виник борг, що в грошовому еквіваленті становить 4711 грн. 25 коп.
Заборгованість, що виникла внаслідок ухилення ОСОБА_1 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини нарахована на підставі ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме ВДВС Бердичівського МРУЮ Житомирської області нарахована заборгованість за квітень 2010 року – 354,75 грн., за травень 2010 року – 354,75 грн., за червень 2010 року – 394,75 грн., за липень 2010 року – 394,75 грн., за серпень 2000 року – 394,75 грн., за вересень 2010 року – 402,50 грн., за жовтень 2010 року – 402,50 грн., за листопад 2010 року – 402,50 грн., за грудень 2010 року – 402,50 грн., щомісячно виходячи із середнього заробітку по м.Бердичеву; за січень 2011 року – 402,50 грн., за лютий 2010 року – 402,50 грн., за березень 2011 року – 402,50 грн., щомісячно виходячи із середнього заробітку по м.Бердичеву.
В апеляції прокурор, який приймав участь в розгляді справи судом 1 інстанції просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України 1 рік обмеження волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2010 року та остаточно призначити до відбуття 4 роки 6 місяців обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції кримінального закону, оскільки при призначенні покарання ОСОБА_1 суд не в повній мірі врахував вимоги ст.71 КК України.
Також, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків суд першої інстанції не приєднав до остаточного основного покарання додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 21.12.2010 року.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію, засудженого ОСОБА_1, який не заперечує проти поданої апеляції, перевіривши вирок суду, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вироку Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2010 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.286, ст.69, ч.1 ст.135, ч.1 ст.70 КК України на 4 роки 5 місяців обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Згідно довідки виданої начальником Бердичівського виправного центру №108 від 07.12.2011 року №3973 ОСОБА_1 відбуває покарання за вказаним вироком суду в Бердичівському виправному центрі з 06.06.2011 року (а.с.74).
При застосуванні правил ст.71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком.
Судом 1 інстанції ОСОБА_1 призначено покарання з урахуванням вимог ст.71 ч.1 КК України із приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком у розмірі 3 років 10 місяців 30 днів та остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.71 КК України призначене хоча б за один із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Таким чином, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків суд першої інстанції не приєднав до остаточного основного покарання додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, призначеного за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 21.12.2010 р.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону.
Керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
З А С У Д И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у суді 1 інстанції задовольнити, а вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 17.12.2011 року щодо ОСОБА_1 – скасувати в частині призначення покарання.
Постановити новий вирок, яким, призначити покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КК України 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.ч.1,3 ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.12.2010 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироку – 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку.
Судді: