27.03.2012 Справа № 2-100/12

справа №2-100/2012

Р і ш е н н я

І м е н е м    у к р а ї н и

«15»березня 2012 року                    Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді                                                  –Жежери О.В.,

при секретарях                                                   –Каланжові В.М., Барзул І.М., Снісар Т.В.,

за участю позивача                                                  - ОСОБА_1,

та відповідача                                                   - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний Банк України»про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила поділити спільне майно їх подружжя, посилаючись на те, що під час її шлюбу з відповідачем було придбано легковий автомобіль НОМЕР_1. Оскільки ОСОБА_2 відмовився добровільно вирішити питання про поділ зазначеного майна подружжя, позивачка просила постановити рішення яким виділити в користування та визнати за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль НОМЕР_1 вартістю 65 665 гривень та зобов’язати відповідача, відступивши від засад рівності часток, виплатити їй компенсацію вартості вказаного автомобіля.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що автомобіль НОМЕР_1 дійсно був придбаний під час шлюбу з позивачкою, проте, кредит він сплачує самостійно. Крім того, вказує, що є інвалідом другої групи, ніде не працює, автомобіль майже єдине джерело його доходу. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_1 відповідач надавав їй матеріальну допомогу кожного місяця, потім свою банківську карточку на пенсію переоформив на її ім’я, з якої позивачка кожного місяця отримує по 700 грн. Більше того, в позовній заяві про розірвання шлюбу позивачка вказала, що син ОСОБА_4 не є його сином, а зазначила, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_5. Також вказала, що спору про поділ майна, яке було придбано сторонами в період шлюбу не має і вона ні на що не претендує. Крім того, відповідач пояснив, що між ними була домовленість про те, що позивачка залишається проживати у квартирі його батьків за адресою: АДРЕСА_1 в кімнаті де вони проживали під час шлюбу, також реєстрація за цією адресою залишається за нею і її сином.

Під час розгляду справи судом до участі в справі в якості третьої особи був залучений ПАТ «Державний Ощадний Банк України», який в судове засідання свого представника не направив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, до початку розгляду справи подав заяву в якій просить розглядати справу у відсутності його представника.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що 09.09.2006 року між сторонами був укладений шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського районного управління м. Києва в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис № 1449 та видано відповідне свідоцтво (а.с.8).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Оболонського районного управління м. Києва, актовий запис № 1058 (а.с. 9).

                   Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 25.11.2010 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.10).

                   Відповідно до договору № 1998, що був укладений між ПАТ «Державний Ощадний Банк України»та відповідачем ОСОБА_2 06.05.2008 року, останній отримав кредит з метою придбання транспортного засобу в розмірі 65 000 гривень з терміном погашення до 06.05.2015 року (а.с.44-45).

                   Відповідно до договору купівлі-продажу від 24.04.2008 року № 0804-24004 ОСОБА_2 був придбаний у власність автомобіль НОМЕР_1 (а.с.7-11). З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором даний автомобіль був наданий ОСОБА_2 в заставу ПАТ «Державний Ощадний Банк України»за договором застави № 2274 від 06.05.2008 року (а.с.48-50).

                   Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

                   Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об’єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

                   Відповідно до ч. 1 ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 70 СК України, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.1, 2, 4, 5 ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускаються лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному із подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. При відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом.

Судом встановлено, що отриманий кредит повністю не погашений, проте у період шлюбу з 07.05.2008 року по 25.11.2010 року сторонами було здійснено виплат по кредиту на суму 45 236,96 гривень, що підтверджується розрахунком, наданим ПАТ «Державний Ощадний Банк України», та перший внесок за автомобіль в сумі 35 735 гривень, отже частка позивачки становить 40 485,98 гривень.

            Таким чином, позовні вимоги позивачки про поділ майна та стягнення грошової компенсації в розмірі частини здійснених виплат по кредиту та першого внеску замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.   

Відповідно до вимог ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивачки судовий збір в сумі 400,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 гривень.

На підставі викладеного, ст. ст. 60, 61, 69, 70 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний Банк України»про поділ майна подружжя –задовольнити.

В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки MITSUBISHI модель LANCER шасі НОМЕР_3, рік випуску 2008, чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 40 485 (сорок тисяч чотириста вісімдесят п’ять) грн. 98 коп. грошової компенсації, що становить ? частину від сплачених станом на 23.11.2010 року коштів за кредитним договором №1998 від 06.05.2008 року укладеного між АТ «Ощадбанк»та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 понесені судові витрати, що пов’язані з оплатою судового збору в сумі 400,00 грн., а також пов’язані з оплатою витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., всього стягнути 520,00 (п’ятсот двадцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга  на рішення суду  подається  протягом десяти днів  з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.

Суддя:                                                                                О.В. Жежера