ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2012 року справа № 5020-59/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1. (довіреність від 03.01.2012 №14/0/2-12);
відповідача –ОСОБА_2. (довіреність від 01.12.2011 б/н)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства
«Енергетична компанія «Севастопольенерго»
(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
до Малого приватного підприємства «Фінк і син»
(99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 52-А, кв. 412)
про стягнення 501,36 грн,
ВСТАНОВИВ:
13.01.2012 Публічне акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(далі –позивач, ПАТ «ЕК «Севастопольенерго») звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі – суд) з позовом до Малого приватного підприємства «Фінк і син» (далі –відповідач, МПП «Фінк і син») про стягнення 501,36 грн. Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 275-277 Господарського кодексу України, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику»та зазначає, що відповідачем порушені умови договору на поставку електроенергії в частині оплати вартості електроенергії за перевищення договірної величини енергоспоживання.
Ухвалою суду від 16.01.2012 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) зобов’язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. На підставі ст..77 ГПК України у судовому засідання неодноразово оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 21.03.2012.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові, та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов (а.с.56-57), зокрема, зазначив, що 12.07.2011 МПП «Фінк і син»помилково зазначили в акті про споживання електроенергії показники електролічильнику, а саме: «9995»замість «9955», про що співробітниками МПП «Фінк і син»був складений відповідний акт. Про факт виявлення вказаної помилки позивачу було письмово повідомлено 13.07.2012. З цих підстав відповідач вважає невірним та незаконним надісланий йому рахунок про сплату вартості електроенергії за перевищення договірної величини енергоспоживання в розмірі 600 кВт/год. на суму 501,36 грн та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 22.03.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
17.03.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(реорганізовано у ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», постачальник) та МПП «Фінк і син»(споживач) укладений договір №1537 (далі - Договір) про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов зазначеного договору та додатків до нього (п. 1 Договору (а.с. 7-14).
Згідно з Додатком № 3 до Договору, об’єктом електроспоживання є баня, що розташована за адресою: м. Севастополь, вул.Блюхера, 4-Б (а.с. 13).
Відповідно до п.2.2.2 Договору споживач зобов’язався додержуватися режимів споживання електроенергії у відповідності до розділу 5 Договору, яким передбачено встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності, а також щомісячно у встановлений Договором строк надавати постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період (п. 2.2.3 Договору).
Розділом 3 Договору визначені права сторін. Так, постачальник має право встановлювати величини споживання електроенергії та потужності відповідно до розділу 5 даного Договору (п.3.1.3 Договору). В свою чергу, споживач має право на корегування об'ємів споживання електроенергії, визначеної розділом 5 даного Договору (п.3.2.1 Договору).
Розділом 5 Договору визначений порядок встановлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.
Відповідно до п. 8.1 Договору розрахунковим вважається період з 12 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом користування.
Споживач щомісячно 12 числа надає постачальнику звіт про об'єми поставленої електроенергії за розрахунковий період, за формою, передбаченої Додатком 6 «Звіт про об'єми поставки електроенергії за розрахунковий період». У випадку, якщо дата надання звіту випадає на вихідний або святковий день, звіт надається протягом першого робочого дня після встановленої дати. Строк кінцевого розрахунку —17 число календарного місяця. Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом перемноження діючого у розрахунковому періоді рівня тарифу на об'єм електроенергії, заявлений на поточний розрахунковий період з урахуванням процента планового платежу (п.8.3 Договору).
Відповідно до п. 8.5 Договору згідно з фактичним об'ємом споживання електроенергії постачальник визначає величину необхідної доплати у випадку перевищення фактичного об’єму понад заявленого та виписує споживачу рахунок для проведення остаточного розрахунку.
Пунктом 1 Додаткової угоди від 15.08.2005 до Договору сторони погодили зміни до п.4.2.2 Договору, виклавши його у наступній редакції: «за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, встановлених згідно розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитої та договірною величинами»(а.с. 102).
За даними Акту про використання електричної енергії станом на 12.07.2011 (а.с.15), на підставі попередніх (9760,0), поточних (9995,0) та послідуючих (10155,00) показників приладу обліку електроенергії, постачальником (позивачем) виявлено перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 4700 кВт/год. ((9995,0 —9760,0) *20 =4700кВт/год). Величина дозволеної потужності для споживача по місяцях 2011 року визначена на рівні 4100 кВт/год (відповідно до Додатку №1 до Договору, а.с. 12). Таким чином, перевищення договірної величини склала 600 кВт/год. Виходячи з цього, на підставі п.5.2 Договору, споживачу нарахована плата за перевитрати ліміту активного споживання у розмірі 501,36 грн (600 кВт/год*0,835600 (середньодобовий тариф) = 501,36 грн (а.с.17).
У зв'язку з наведеним споживачу був надісланий рахунок від 12.07.2011 № 37851 щодо сплати за перевищення договірної величини споживання електроенергії на суму 501,36 грн (а.с.16). Рахунок був отриманий споживачем, про що свідчить відповідна відмітка у журналі видачі рахунків (а.с.18).
Заявою від 13.07.2011 споживач повідомив постачальника про вчинену ним помилку в Акті про використання електричної енергії щодо зазначення показників електролічильника: поточні «9955», а подані «9995». Крім того, просив зробити відповідний перерахунок (а.с.42, 59).
21.07.2011 уповноваженим співробітником ПАТ «ЕК «Севастопольенерго»з приладу обліку електроспоживання МПП «Фінк і син»зняті (зафіксовані) контрольні показники на рівні «10022», про що свідчить акт контрольного огляду, підписаний обома сторонами без зауважень (а.с.103).
Листами від 23.08.2011 та 29.09.2011 постачальник повідомив споживача про те, що факт надання останнім помилкових показників приладу обліку електроспоживання не підтверджений, а рахунок від 12.07.2011 № 37851 за перевищення договірної величини споживання електроенергії —на суму 501,36грн виписаний вірно та підлягає оплаті (а.с.44, 46, 60, 62).
Вказаний рахунок відповідачем не сплачений, а претензія позивача від 25.11.2011 за вих.№ 20821/0/2-11 з вимогою погасити існуючу заборгованість (а.с.52-53) залишена споживачем без задоволення.
Наведене і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Зазначені спірні відносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (далі –ГК України). Крім того, правовідносини у сфері електропостачання регулює Закон України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 №575/97-ВР, Порядок постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Правила користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі —Правила).
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод). Також цивільні права і обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»та п.1.3, п.5.1 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Судом встановлено, що між сторонами укладено Договір постачання електричної енергії від 17.03.2004 № 1537, який у силу п. 10.4 Договору є чинним на час виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 4.2.2 Договору (у редакції Додаткової угоди від 15.08.2005) передбачена відповідальність сторін за перевищення договірної величини споживання електроенергії та потужності, визначених у розділі 5 Договору.
Відповідно до ч. 5 і 7 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов’язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено право споживача протягом розрахункового періоду на звернення до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Будь-яких доказів у підтвердження коригування (збільшення) договірних величин на підставі п. 4.4 Правил на спірний період сторонами суду не надано.
Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Судом встановлено, що за даними Акту про використання електричної енергії станом на 12.07.2011 (а.с. 15), на підставі попередніх (9760,0), поточних (9995,0) та послідуючих (10155,00) показників приладу обліку електроенергії, постачальником (позивачем) виявлено перевищення договірних величин споживання електроенергії у розмірі 4700 кВт/год. ((9995,0 —9760,0) *20 =4700кВт/год). Вказаний Акт підписаний обома сторонами Договору без зауважень та скріплений їх печатками.
Щодо твердження представника відповідача, що ним в Акті про використання електричної енергії помилково зазначений показник приладу електрообліку «9995»суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування
Отже, твердження відповідача про наявну у нього помилку під час заповнення Акту, судом до уваги не може бути прийнятий, оскільки жодного доказу, що вказує на наявну помилку у розумінні ст.33-34 ГПК України останнім суду надано не було. А тому зазначена обставина є лише припущенням відповідача.
Крім того, у зв’язку із зверненням відповідача із відповідною заявою про вчинену ним помилку при знятті показників приладу електрообліку та фіксуванні невірних даних в Акті про використання електричної енергії постачальником складений акт контрольного огляду від 21.07.2011 у із змісту якого вбачається, що будь-яких порушень щодо технічного стану приладу обліку або його помилкових показників виявлено не було, про що листами від 23.08.2011 (а.с. 44) та від 29.09.2011 (а.с. 46) постачальник повідомив споживача.
Отже, виходячи з того, що величина дозволеної потужності для споживача по місяцях 2011 року погоджена сторонами на рівні 4100 кВт/год (відповідно до Додатку №1 до Договору, а.с. 12), то постачальником зафіксовано перевищення договірної величини на 600 кВт/год. (4700кВт/год - 4100 кВт/год = 600 кВт/год) за яку позивачу нараховане 501,36 грн.
Щодо твердження відповідача про порушення ним умов Договору та обов’язку позивача скласти відповідний акт про порушення за перевищення договірної величини електроспоживання суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, зазначений Договір є дійсним, а отже є обов’язковим для сторін та підлягає виконанню.
Відповідно до п. 4.3 Договору у випадку виявлення однією зі сторін Договору порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій або які спричинили збитки, крім порушень, передбачених п.п. 4.2.1 - 4.2.2 Договору, на місці оформлюється двосторонній акт порушення. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору у двох примірниках. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважної підстави відмовитися від підписання акту. Сторона, діяльність або бездіяльність якої стала підставою для складання акту, має право внести до акту свої зауваження. У випадку відмови підписати акт однією зі сторін, про це робиться запис в акті. При цьому акт вважається дійсним якщо він підписується не менш ніж двома уповноваженими представниками сторони, яка складала акт.
Тобто складання акту про порушення Договору у випадку перевищення договірної величини електроспоживання останнім не передбачено, а отже посилання відповідача на порушення умов Договору є безпідставним.
Крім того, посилання відповідача на лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії від 26.01.2012 №01/11-409 (а.с. 80-81) як на підставу своїх заперечень проти нарахування суми заборгованості у розмірі 501,36 грн суд вважає помилковим, оскільки зазначений документ не стосується предмету даного спору.
Таким чином, доводи позивача в обґрунтування позовних вимог відповідачем спростовані не були, і суд вважає їх доведеними.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч.1 ст.193 ГК України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів оплати заборгованості за перевищення договірних величин енергоспоживаняу розмірі 501,36 грн суду не надано, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з МПП „Фінк і син” зазначеної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Фінк і син»(ідентифікаційний код 20716723; 99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 52-А, кв. 412; будь-якого рахунку) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 5471081; п/р зі спеціальним режимом використання №2603830131168 в СВ Ощадбанку №4548, МФО 384027, ОКПО 05471081) заборгованість за перевищення договірної величини енергоспоживання у розмірі 501,36 грн (п’ятсот одна грн. 36 коп).
3. Стягнути з Малого приватного підприємства «Фінк і син» (ідентифікаційний код 20716723; 99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої революції, 52-А, кв. 412; будь-якого рахунку) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 5471081, п/р №260073537, МФО 300506, ОКПО 0471081 в АВ «Перший інвестиційний банк»м.Києва) судовий збір у розмірі 1609,50 грн (одна тисяча шістсот дев’ять грн 50 коп.)
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Янюк
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 27.03.2012.