ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
____________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.04.12 Справа № 26пн/5014/267/2012
Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом
Прокурора Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація”, м.Луганськ
за участь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області, м.Луганськ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Міністерства оборони України, м.Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Східні ресурси”, м.Луганськ
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1202 га шляхом здійснення робіт по знесенню самочинно збудованого нерухомого майна –автостоянки з огорожею, металевих споруд ринку, будівлі станції технічного обслуговування автомобілів та відшкодування завданої шкоди у розмірі 19357 грн. 00 коп.
в присутності представників сторін:
від заявника –помічник прокурора Захарова Н.О., посвідчення НОМЕР_1 від 08.06.2011;
від позивача –головний спеціаліст-юрисконсульт відділу контрольно-юридичної роботи ОСОБА_1., довіреність №б/н від 13.02.2012;
від відповідача –представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність №б/н від 13.02.2012;
від Управління Держкомзему у м.Луганськ –не прибув;
від Міністерства оборони України –помічник військового комісара з правової роботи-начальник юридичної групи ОСОБА_3 довіреність №220/35д від 05.01.2012;
від ТОВ „Східні ресурси” –представник за довіреністю ОСОБА_4, довіреність №3 від 26.01.2012.
.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1202 га за адресою: вул.Анрі Барбюса, 12, м.Луганськ, шляхом здійснення робіт по знесенню самочинно збудованого нерухомого майна –автостоянки з огорожею, металевих споруд ринку, будівлі станції та технічного обслуговування автомобілів та відшкодування завданої шкоди у розмірі 19357 грн. 00 коп.
Відповідач відзивом на позовну заяву №б/н від 14.02.2012 вимоги позову відхилив з підстав, викладених у відзиві.
Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області відзивом №1281/4-5/14 від 20.03.2012 вимоги позову підтримало з підстав, викладених у відзиві.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Східні ресурси” відзивом б/н від 29.03.2012 повідомило, що є суміжним землекористувачем з відповідачем на земельній ділянці за адресою: м.Луганськ, вул.Анрі Барбюса, 55 (біля автостоянки), на якій розташоване нерухоме майно, до складу якого входить за літерою №1 –огорожа; що заявником в позовній заяві не зазначено, з якої дати почалося порушення земельного законодавства відповідачем.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.03.2012 строк розгляду справи був продовжений на 15 днів до 17.04.2012.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, третіх осіб та заявника, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наступне.
Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.
Управлінням Держкомзему у м.Луганськ Луганської області на вимогу прокуратури Жовтневого району м.Луганська від 23.02.2011 №70 під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю „Акація” на земельній ділянці за адресою: вул.А.Барбюса, 12, м.Луганськ, під розміщення автостоянки та некапітальних будівель було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1202 га під розміщеними автостоянкою з огорожею, металевими спорудами ринку, будівлею станції технічного обслуговування автомобілів, про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011 (а.с.13).
В подальшому з метою притягнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” Терещенка А.М. до адміністративної відповідальності його 12.03.2011 було викликано до Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області.
На вказаний виклик Терещенко А.М. прибув, але від підпису надання пояснень та отримання матеріалів адміністративної справи відмовився, що засвідчили свідки (а.с.9).
Враховуючи викладене, провідним спеціалістом-державним інспектором Горбатенковою А.І. у відношенні директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” Терещенка А.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення №0012 від 12.03.2011 (а.с.12), постанова про накладення адміністративного стягнення №010 від 12.03.2011 (а.с.9), а також був виданий припис про усунення порушень №0013 від 12.03.2011 (а.с.11).
Як зазначив заявник, у зв”язку з порушенням відповідачем вимог земельного законодавства (самовільне зайняття земельної ділянки) державі спричинена шкода, яка скала 19357 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, прокурор Жовтневого району міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Обраний прокурором спосіб захисту відповідає вказаним приписам законодавства.
Статтею 116 Земельного кодексу України передбачені підстави набуття права на землю.
Статтею 123 Земельного кодексу України передбачений порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.
Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ч.5 ст.126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачені підстави звільнення від доказування.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 по справі №2а-2595/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” до Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо здійснення заходу по перевірці дотримання вимог земельного законодавства відповідачем по складанню акта обстеження земельної ділянки від 12.03.2011 за №7, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011, визнання протиправним та скасування припису управління Держкомзему у м.Луганськ від 12.03.2011, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.08.2011 по справі №2а/2595/11/1270, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Вказаними судовими рішення була надана належна правова оцінка діям Управління Держкомзему у м.Луганськ Луганської області при проведенні перевірки, встановлений факт самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Акація” земельної ділянки орієнтовною площею 0,1202 га під розміщеними автостоянкою з огорожею, металевими спорудами ринку, будівлею станції технічного обслуговування автомобілів за адресою: вул.Анрі Барбюса, 12, м.Луганськ без наявності рішення відповідного органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (оренду) чи набуття права на земельну ділянку на підставі укладення цивільного-правової угоди та правовстановлюючого документа, зареєстрованого в установленому порядку.
У вказаних судових рішеннях зазначено також і це не оспорюється відповідачем, що останній згідно Державного акту від 05.10.2011 набув право постійного користування земельною ділянкою площею 0,4000 га під розміщення автостоянки за адресою: вул.Анрі Барбюса, 12, м.Луганськ, і що на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.06.2003, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Акація” відповідачу було передано в оренду (на 49 років) земельну ділянку площею 0,0515 га за адресою: вул.Анрі Барбюса (біля автостоянки) під розміщення торговельних павільйонів (некапітальні споруди) та павільйонів по обслуговуванню автомобілів (некапітальні споруди) та благоустрій прилеглої території.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладені приписи законодавства та зазначені обставини справи суд дійшов наступного.
Відповідно до п.10 ст.29 Закону України „Про планування і забудову територій” здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
В статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” дається визначення самовільного зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Прокурором Жовтневого району належним чином доведено факт самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Акація” земельної ділянки орієнтовною площею 0,1202 га за адресою: вул.Анрі Барбюса, 12, м.Луганськ.
Також заявником визначено спосіб, у який слід звільнити самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку –шляхом знесення, та наведено перелік об’єктів, які підлягають знесенню –автостоянка з огорожею, металеві споруди ринку, будівлі станції технічного обслуговування автомобілів.
При розгляді справи, третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю „Східні ресурси”, яку було залучено до участі у справі, заявила, що частина огорожі, від якої прокурор просить звільнити самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку, належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Східні ресурси” та надав у підтвердження цього відповідні документи (а.с.107, 108, 113).
Таким чином, прокурором Жовтневого району м.Луганська, враховуючи приписи ст.33 Господарського процесуального кодексу України та ч.4 ст.376 Цивільного кодексу України, не доведено, що саме відповідач здійснив самовільне будівництво огорожі, яка зазначена в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011, а тому відсутні правові підстави для зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” знести цю огорожу.
В частині вимог прокурора про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” знести автостоянку, металеві споруди ринку, будівлі станції технічного обслуговування автомобілів, які розташовані на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтовною площею 0,1202 га, зазначеній в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, то ці вимоги є обґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розмір шкоди, спричиненої відповідачем, визначений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 №963 „Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”.
Таким чином, з відповідача слід стягнути шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки площею 0,1202 га в сумі 19357 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 10.04.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1.Позов Прокурора Жовтневого району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація” задовольнити частково.
2.Зобов”язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Акація”, вул.Анрі Барбюса, б.12, м.Луганськ, код 31443900 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,1202 га, зазначену в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.03.2011, за адресою: вул.Анрі Барбюса, б.12, м.Луганськ, шляхом здійснення робіт по знесенню самочинно збудованого нерухомого майна –автостоянки, металевих споруд ринку, будівлі станції технічного обслуговування автомобілів.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація”, вул.Анрі Барбюса, б.12, м.Луганськ, код 31443900 на користь Луганської міської ради, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.14, код 26070794 на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Жовтневого району, банк –УДК у Луганській області, МФО –804013, код –24046538, р/р 33216812700004, код платежу 13050200 шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1202 га в сумі 19357 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Акація”, вул.Анрі Барбюса, б.12, м.Луганськ, код 31443900 в Доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, МФО 804013, ОКПО 37991503, одержувач –УДКСУ у м.Луганську, банк –ГУДКСУ у Луганській області, код бюджетної класифікації 22030001, символ 206 судовий збір в розмірі 2682 грн. 50 коп. (1073 грн. 00 коп. + 1609 грн. 50 коп.), видати наказ Державній податковій інспекції у Жовтневому районі у м.Луганську.
5.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 11.04.2012.
Суддя С.С. Єжова