ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217
РІШЕННЯ
Іменем України
05.04.2012Справа №5002-25/848-2012
за позовом – Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа»,
м. Сімферополь
до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс –СВ», м.Сімферополь
про стягнення 11 457,47 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники сторін:
від позивача – ОСОБА_1., довіреність №1.34-626 від 28.03.2012, представник
від відповідача – ОСОБА_2., довіреність №б/н від 04.04.2012, представник
Обставини справи:
Позивач – Кримське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 996,77 грн.; 537,02 грн. – пені; 103,93 грн. – 3% річних; 49,98 грн.- індекс інфляції; 769,77 – 7% штрафу. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 457,47 грн.
Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та строк розгляду справи продовжений, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні представив суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Згідно ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд –
встановив:
28 липня 2009 року між Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» укладений договір зберігання №152, пунктом 1.1. якого встановлено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, зберігач зобов’язується прийняти від поклажодавця та за плату зберігати майно останнього, а також повернути поклажодавцю відповідне майно в цілості в обумовлений договором строк.
Відповідно до пункту 1.2. договору встановлено, що на зберігання передається майно у вигляді: обладнання та компонентів геліосистем для гарячого водопостачання та опалення.
Згідно пункту 3.2.2. договору, поклажодавець зобов’язується своєчасно сплачувати надавані послуги на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 5.1. договору, оплата за зберігання проводиться поклажодавцем на підставі рахунків зберігача протягом п’яти днів з моменту їх виставлення. Вартість зберігання визначається у відповідності з додатком №3 до договору.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформлюються додатковими угодами до цього договору.
Згідно пункту 7.4. договору, зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є невід’ємною його частиною та мають юридичну силу, у випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані уповноваженими на то представниками сторін.
Відповідно до розрахунку вартості послуг по зберіганню майна, додаток №3 до договору зберігання №152 від 28.07.2009 вартість зберігання склала 1 159,64 грн. за місяць, з 20 травня 2010 року, згідно додатку №3 до договору зберігання №152 від 28.07.2009 вартість зберігання була змінена і склала 1 522,25 грн. за місяць, з 01 квітня 2011 року, згідно додатку №3 до договору зберігання №152 від 28.07.2009 вартість зберігання була змінена і склала 1 696,26 грн. за місяць (а.с.28-30).
03 серпня 2011 року між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору зберігання №152 від 28.07.2009, відповідно до якої сторони дійшли згоди розірвати договір зберігання №152 від 28.07.2009 з 05 серпня 2011 року (а.с.31).
З акту прийому-передачі майна вбачається, що Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа» на підставі договору зберігання №152 від 28.07.2009 було здійснено повернення поклажодавцю його майна у вигляді обладнання та компонентів геліосистем для гарячого водопостачання та опалення (а.с.32).
Однак, у період з січня 2011 року по жовтень 2011 року, у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем обов’язків за договором зберігання №152 в частині оплати послуг за зберігання майна, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-СВ» склалась заборгованість в сумі 10 996,77 грн.
Сума заборгованості була визнана відповідачем в повному обсязі, про що свідчить підписаний між Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс – СВ» акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 33).
У зв’язку із затримкою оплати Кримським державним авіаційним підприємством «Універсал-Авіа» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс –СВ» претензію вих.№1.34-2251 від 03.11.2011.
08 листопада 2011 року відповідач перерахував частину заборгованості у розмірі 1000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача. Таким чином, сума заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду склала 9 996,77 грн.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 9 996,77 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 537,02 грн.- пені; 103,93 грн.- 3% річних; 49,98 грн.- індексу інфляції; 769,77 грн.-7% штрафу.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що у випадку порушення зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством України.
Пунктом 4.3 договору передбачено, що якщо плата за зберігання, перерахована поклажодавцем несвоєчасно або не в повному обсязі, сплачуться поклажодавцем з урахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Позивач в позовній заяві зазначає, що Кримське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» є суб’єктом, який відноситься до державного сектору економіки, оскільки діє лише на основі державної власності.
Відповідно до змін до статуту Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 23.11.2011 №567, Кримське державне авіаційне підприємство «Універсал-Авіа» є державним унітарним підприємством, яке діє як комерційне підприємство, що засновано виключно на державній власності та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд погоджується з розрахунком пені та штрафу, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, як вже було зазначено, відповідач 05 квітня 2012 року представив суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Оскільки суд не вбачає в діях відповідача порушення діючого законодавства або порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає за необхідним прийняти заяву відповідача про визнання позовних вимог, позовні вимоги задовольнити.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 09 квітня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс –СВ» (вул. Данилова,33, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, Україна, ідентифікаційний код 25623937) на користь Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» (вул. Аерофлотська, 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95024, Україна, ідентифікаційний код 01130615) заборгованість у розмірі 9 996,77 грн., пені – 537,02 грн., 3% річних – 103,93 грн., індекс інфляції – 49,98 грн., 7% штрафу – 769,77 грн., загалом 11 457,47 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс –СВ» (вул. Данилова,33, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, Україна, ідентифікаційний код 25623937) на користь Кримського державного авіаційного підприємства «Універсал-Авіа» (вул. Аерофлотська, 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95024, Україна, ідентифікаційний код 01130615) 1 609,50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.