Судове рішення #22055653

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

03.04.2012 р.           справа №7/416пн


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:


головуючого:

суддівПриходько І. В.,

Донця О. Є., Скакуна О. А.,

за участю  

представників сторін:                                                                             

від позивача:ОСОБА_1- паспорт, свідоцтво;

від відповідача:ОСОБА_2- за довіреністю;


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області


на рішення господарського суду Донецької   області

від24.01.2012р.

у справі№7/416пн  (суддя Сгара Е.В.)

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Волноваха Донецької області

до публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області

провизнання незаконним та скасування рішення комісії

та зустрічним позовом простягнення вартості донарахованої електроенергії у розмірі 47713,62грн.


В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (далі –відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією (протокол № 23 з розрахунком від 30.09.2011 р.) про нарахування 47 713,62грн.

15.03.2010 р. ПАТ «Донецькобленерго»звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення вартості донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 47 713,62грн. Зазначена зустрічна позовна заява була прийнята судом  у  порядку визначеному ст. ст.22, 60 ГПК України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2012 р. у справі № 7/416пн первісні позовні вимоги задоволені повністю та скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості недоврахованої електроенергії у кількості 58151 кВт/год на суму 47 713, 62 грн., оформлену протоколом № 23 від 30.09.2011 р.; відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення вартості донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 47 713,62грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач за первісним   позовом звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог і задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було з’ясовано обставини яким саме чином міг бути встановлений прилад обліку електроенергії з радіокерованим пристроєм всередині при цілісності пломб енергопостачальної організації. Також скаржник посилався на те, що після встановлення спірного лічильника кількість спожитої електроенергії знизилась, а після виявлення порушення і вилучення лічильника - значно зросла.  

Позивач за первісним  позовом у судових засіданнях 20.03.2012 р., 03.04.2012р. та відзиві на апеляційну скаргу проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Представник скаржника судових засіданнях 20.03.2012 р. та 03.04.2012р. підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, надав додаткові обґрунтування до скарги.

Також представник скаржника заявив клопотання про призначення у справі №7/416пн  судової електротехнічної експертизи  для  вирішення  питань  щодо  способу  встановлення радіокерованого пристрою  у  електролічильнику  та  перевірки  відповідності  пломб Держспоживстандарту.

Заслухавши доводи апелянта, судова колегія вважає, що вказане клопотання  не підлягає задоволенню, оскільки    ґрунтується  на  припущені  та  наявні в матеріалах справи документи надають можливість розглянути спір по суті без призначення судової експертизи.

Крім того,  скаржником 22.03.2012р. було надано додаткові докази по справі, а саме Акти прийому-передачі  електричної енергії за період липень 2007 р.-грудень 2009 р.  та Акт технічної перевірки від 05.08.2008 р. і заявлено клопотання про залучення їх до матеріалів справи. Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України вказане клопотання  не підлягає  задоволенню,  оскільки  заявник не обґрунтував   неможливість  надання  їх  в  суді  першої  інстанції при  тому,  що  Акти  прийому-передачі  за  період грудень 2009 р.-  грудень 2011 р. були  надані  апелянтом  в  суді  першої  інстанції  та  залучені  до  матеріалів  справи (а.с.66-90).

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, суд встановив наступне.

Між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго»(постачальник –правонаступником якого є відповідач за первісним  позовом) та позивачем  за  первісним  позовом  був укладений договір про постачання електричної енергії № 250 від 15.02.2010р. (далі –Договір) з додатками, згідно з умовами якого, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.1 Договору).

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2010 р. та вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

07.12.2010 р. представниками відповідача проведено перевірку об’єкту відповідача «кафе-пекарня»за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої представниками постачальника складений Акт № 041195 про порушення Правил (далі –Акт), який підписано трьома посадовими особами постачальника і споживачем ОСОБА_1 (копія - а.с. 42).

Згідно вказаного акту встановлено, що позивач порушив вимоги Правил, а саме п.6.40 Правил «пошкодження розрахункового приладу обліку електричної енергії, встановлення в середині приладу обліку пристрою не  передбаченого заводом-виробником,   що зупиняє лічильний механізм, виявити який представники постачальника електричної енергії під час проведення технічної перевірки не мали можливість)», засіб вимірювальної техніки - штангенциркуль №71221018 (дата повірки ІІ кв. 2010р.), вимірювальні клещата №1632 (дата повірки ІІ кв. 2010р.); перелічено струмоприймачі та зазначено їх потужність, режим роботи –24 години, матеріал ввідного кабелю –алюміній, площею перерізу 3х35 мм2.

За результатами проведення спірної перевірки пошкоджений прилад обліку було демонтовано працівниками відповідача, згідно Акта технічної перевірки розрахункових  засобів обліку до 1 кВ № 500346 від 07.12.2010 р.  та  Акта-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії б/н від 07.12.2010 р.  електролічильник було направлено на експертизу. В зазначеному акті б/н від 07.12.2010р. споживачу повідомлено про дату проведення такої експертизи –08.12.2010р. (14:00 год.).(а.с.8-9).

08.12.2010 р.  була  проведена  експертиза  лічильника про що складено Акт №11461 (а.с.43).

30.09.2011 р. на засідання комісії відповідача на підставі  Акту № 041195 представниками постачальника  було визначено обсяг недоврахованої електричної енергії в обсязі 58 151кВт/год на суму 47 713,62 грн., про що складено протокол № 23  (копія - а.с.44).

У відповідності  до вимог п.6.43 Правил  споживачу направлено  для  сплати   протягом 30 календарних  днів рахунок № 4195  на   47 713,62  грн. Факт направлення рахунку позивачу  за  первісним  позовом підтверджено матеріалами справи (опис вкладення від 03.10.2011 р. та поштова квитанція № 8984 від 03.10.2011р., а.с.50).

Не погоджуючись з вказаним рішенням,  позивач за первісним позовом у  листопаді 2011 р. звернувся до господарського суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення Правил (протокол № 23 з розрахунком від 30.09.2011 р.) про нарахування 47 713,62 грн.

У зв’язку з несплатою  споживачем зазначеної  суми,  постачальник звернувся до господарського суду з зустрічними вимогами про стягнення вартості донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил у розмірі 47 713,62грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», що кореспондується положеннями п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, п.1.3 Правил, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Як вже встановлено судом між сторонами укладений Договір на  постачання  електричної  енергії.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31 липня 1996 року (далі – Правила) постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або  умов  договору  на  місці виявлення порушення у присутності представника споживача  оформляється акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Як вже встановлено, спірний Акт підписано трьома уповноваженими представниками  відповідача  за  первісним  позовом  і  споживачем  ОСОБА_1

За приписами п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р.  № 562, (далі - Методика в редакції № 1384  від 18.12.2008 р.  що діяла на момент складення Акту) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ.

Опис порушення яке виявлено під час спірної перевірки у позивача  за  первісним  позовом та зафіксовано в Акті, а саме пошкодження розрахункового приладу обліку електричної енергії, встановлення в середині приладу обліку пристрою не  передбаченого заводом-виробником,   що зупиняє лічильний механізм, виявити який представники постачальника електричної енергії під час проведення технічної перевірки не мали можливість   визначено  у  п.п.3 п.2.1. Методики.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акта-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії б/н  07.12.2010 р.  на  експертизу  було  направлено електролічильник № 003310 (а.с. 9).

08.12.2010 р. комісією  постачальника   проведено  експертизу  лічильника  про  що було складено  Акт № 11461 (а.с.43).

При цьому, в даному акті зазначено,  що досліджувався  електролічильник  за № 0033010, тобто лічильник  з іншим номером, ніж той, що було вилучено у споживача та направлено  на експертизу.

Судова  колегія погоджується  з  позицією  суду  першої  інстанції  щодо  врахування  вказаного  факту  під  час  прийняття  рішення  по  справі.

Крім  того,  судова  колегія  при  розгляді  апеляційної  скарги  враховує й  висновки   експертизи,  які  встановлені  представниками  постачальника  та  зафіксовані  в  Акті проведення  експертизи  лічильника електроенергії  № 1146 від 08.12.2010 р. (а.с.43).

         Відповідно  до положень пункту 2.1. Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень  фактом пошкодження пломб та/обо  засобів  обліку факт пошкодження  встановлюється  експертизою, проведеною  відповідно  до законодавства.

          В  Акті  № 11461   встановлено, зокрема, що лічильник опломбовано пломбами з підробкою відбитку тавра „2008/І”ПТ”а” (пломба  Держспоживстандарта).

Як  убачається  з Акту про пломбування № 420323   споживачу   на  збереження 07.05.2010 р. разом  з  пломбами  електропередавальної   організації  передавалась  пломба  Держспоживстандарта   «І/08/А-ПТ». (а.с.41)

Приймаючи  рішення,  судова  колегія  враховує  положення  ДСТУ 3968-2000 «Тавра  повірочні  та  калібровані. Правила виготовлення, застосування і  зберігання».

Відповідно  до  вказаного  ДСТУ 3968-2000 повірочні  тавра  виготовляє Харківський дослідно-експериментальний завод «Еталон».Повірка електролічильників  здійснюється   державними підприємствами  Держспоживстандарту  України.

За приписами ДСТУ 3968-2000  ВАТ «Донецькобленерго»не  могло мати у своєму  розпорядженні  вказаних зразків-пломб, крім того враховуючи термін встановлення тавра (І-квартал, рік 2008)  та термін зберігання (до 1 лютого наступного року), повірочні тавра  станом  на час проведення   експертизи (08.12.2010 р.) повинні бути повернуті  заводу виробнику  і  звідти  для  проведення  експертизи  не  були витребувані  (п.3.3.ДСТУ 3968-2000).  

Вказані  обставини маються значення  для  вирішення  спору, оскільки  для  встановлення   факту фальсифікації пломби Держспоживстандарту експерту необхідні відбитки  пуансонів  (зразки) Держспоживстандарту відповідного періоду. Як  встановлено   матеріалами  справи  та  підтверджено поясненнями  сторін,  вказані  зразки експерту  взагалі  не  надавались. Зазначене  ставить  під  сумнів  висновок  експертизи в  Акті № 11461  щодо  фальсифікації пломби Держспоживстандарту.

          Крім  того цей же Акт № 11461 містить  інші висновки щодо порушення, а  саме  пошкоджена обв’язки лічильника  та  наявність на монтажній платі  слідів ручної пайки  та  у  середині  лічильника додаткового  пристрою.            

Відповідно до пп. 3 п. 2.1 Методики (№ 1338 від 14.10.2010 р. в редакції, що діяла на момент нарахування вартості недоврахованої електричної енергії Протокол комісіі № 23  від 30.09.2011 р.), вона застосовується в разі виявлення, зокрема, такого порушення Правил як порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).

Факт відсутності пошкодження будь-якої пломби електропостачальної  організації на металевому ящику, в якому знаходився прилад обліку, а також на самому приладі обліку не заперечується постачальником електроенергії та про це свідчить зміст самого Акту № 041195 від 07.12.2010р. (а.с.42).

Факт пошкодження  пломби Держспоживстандарту, який встановлено в Акті  № 11461 не підтверджено матеріалами справи (а.с.43).

Таким чином, необхідно зазначити, що оскільки з  Акту № 041195 та всіх наявних у справі документів вбачається, що фактично було виявлено порушення всередині приладу обліку, а при цьому, пломби, встановлені безпосередньо на приладах обліку електричної енергії та на шафі, в якій знаходився прилад обліку, пошкоджені не були, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказане свідчити про неможливість втручання саме позивача за первісним позовом в розрахунковий прилад обліку з метою зниження показників використаної електроенергії.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Інших належних та допустимих у розумінні статей  32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів порушення споживачем Правил, на підставі чого була нарахована спірна сума недорахованої електричної енергії, позивачем  за  зустрічним  позовом не надано.

При цьому посилання апелянта на те, що після встановлення спірного лічильника кількість спожитої електроенергії знизилась, а після виявлення порушення і вилучення лічильника - значно зросла, не можуть бути прийняті до уваги колегіє судді, оскільки причинно-наслідковий зв'язок між вказаними подіями та можливими діями споживача щодо втручання в розрахунковий механізм не доведений матеріалами справи і не спростовує висновків  суду  щодо відсутності факту пошкодження  пломб.

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду  першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення вартості донарахованої електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил у розмірі 47 713,62грн, оскільки позивачем  за  зустрічним  позовом  не доведено факту порушення  відповідачем  за  зустрічним  позовом  Правил.

Щодо первісних позовних вимог судова колегія виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу                      47 713,62грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій  визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил.

Вищевказане узгоджується з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 16.05.2011 р. у справі № 2-28/2397-2010 і є обов’язковим для господарського суду згідно приписів ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначено вище, відповідачем за  первісним  позовом не доведений факт вчинення саме позивачем за  первісним  позовом  порушення Правил та умов Договору, отже місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог та скасував оперативно-господарську санкцію у вигляді нарахування вартості недоврахованої електроенергії у кількості 58151 кВт/год на суму 47 713, 62 грн., оформлену протоколом №23 від 30.09.2011р.

Будь-яких порушень норм процесуального або матеріального законодавства з боку суду першої інстанції при розгляді ним справи не встановлено.

Доводи скаржника щодо неповноти дослідження господарським судом наданих доказів також не знайшли своє підтвердження  і не спростовують висновків суду.

Отже, відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2012р р. у справі № 7/416пн ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового  збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2012р р. у справі № 7/416пн залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2012р р. у справі № 7/416пн –без змін.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.



Головуючий суддя                                                                         І. В. Приходько

                     Судді                                                                         О. Є. Донець  

                                                                                                        О. А. Скакун





                                       Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація