ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2012 року м. Київ К/9991/70529/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіЗайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,Зайцева М.П.,
суддів:Веденяпіна О.А.,Веденяпіна О.А.,Веденяпіна О.А.,Олексієнка М.М.,
Зайця В.С.,Олексієнка М.М.Олексієнка М.М.Рецебуринського Ю.Й.,
Олексієнка М.М.,Рецебуринського Ю.Й.,Рецебуринського Ю.Й.,Сороки М.О.,
Рецебуринського Ю.Й.,Черпака Ю.К.,Черпака Ю.К.,Черпака Ю.К.,
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_9 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
в с т а н о в и в:
У серпні 2009 року ОСОБА_9 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відноситься до категорії “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив визнати таку бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області (далі –УПФ) неправомірною, зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 08 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФ щодо не сплати ОСОБА_9 підвищення до пенсії за період з 01.07.08р. по 31.12.08р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", незаконною. Зобов’язано УПФ нарахувати на користь ОСОБА_9 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01.07.2008р. по 31.12.08р.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_9 народився у 1938 році, і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, набула статусу “дитина війни”.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Стосовно підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
За таких обставин, правильним є висновок суду про те, що позивач до 9 липня 2007 року, а також з 1 січня 2008 до 22 травня 2008 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи положення статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення вимог за 2007-2008 роки, оскільки позивачем порушено річний строк звернення до адміністративного суду.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то суд обґрунтовано визначив, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновок суду та встановлених обставин справи.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для їх скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,-
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення, а постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2010 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України.
Суддя М.П. Зайцев