Справа №  2 –341\11

Провадження № 2\2035\1048\2012

                              РІШЕННЯ

                                                             ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

12.03.2012 року                                                                         м. Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого у справі  судді Нікуліної Л.П.,

при секретарі  Сиротенко І.М.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  у м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс», третя особа -    генеральний директор УАСП «Влада –Промтекс»  Вегер Юрій Леонідович,  про стягнення заборгованості по заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -  

                                                         В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом   до Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс», третя особа -  генеральний директор УАСП «Влада –Промтекс»  Вегер Юрій Леонідович,  про стягнення заборгованості по заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,  та просила  просить суд   стягнути   з відповідача на її користь заборгованість по виплаті заробітної плати у сумі 2250,00 гривень  , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 2856,80 гривень.

 Під час розгляду справи позивач кілька разів збільшувала позовні вимоги в частині стягнення на її користь середнього заробітку за період затримки розрахунку  та просила  стягнути з Відповідача  в її користь  заборгованість по заробітній платі  у сумі 2250,00 гривень,  суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 16 жовтня 2009 року по 22 травня 2011 року ( 370 робочих  дні)  при середньоденному заробітку 35,71 гривень, що складає 13212,70 гривень. Крім того, позивач просила  допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць та відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати по справі, а саме - витрати на правову допомогу в сумі 11 392,20 гривень, витрати, затрачені на її прибуття до суду у сумі 247,00 гривень  та витрати на прибуття до суду її представника у сумі 5 164,27 гривень.

         Свої позовні вимоги  ОСОБА_1 обґрунтувала  тим, що  з 02 червня 2009 року по 16 жовтня 2009 року вона  перебувала в трудових відносинах з підприємством - УАСП «Влада –Промтекс»на посаді менеджера по збуту , що підтверджується записами в трудовій книжці.  Посадовий оклад був визначений у сумі 1500,00 гривень  на місяць, що підтверджується наказом № 82 від 02.06.2009 року про прийняття на роботу.

18.10.2009 року вона була звільнена  за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

       При звільненні  повний розрахунок з нею не був проведений. Відповідач не виплатив їй  заробітну плату за період з 01 вересня 2009 року по 16 жовтня 2009 року у загальній сумі 2250,00 гривень, відповідну компенсацію за  невикористану відпустку, відмовився видати довідку про нараховані, але не виплачені при звільненні, кошти. Тому,  з 16.10.2009 року по день свого працевлаштування на іншу роботу –23 травня 2011 року, тобто за 370 робочих днів, виходячи з середньоденної заробітної плати 35,71 гривень за календарний день ( 370 дні Х 35,71 грн. ),  сума середнього заробітку за час затримки виплати складе  13 212,70 гривень.

Представник відповідача  позов не визнав, надав суду заперечення, в якому  зазначив, що ОСОБА_1 09.12.2009 року отримала повний розрахунок при звільненні у сумі 821,52 гривень. На підтвердження зазначеної обставини надав суду копію відомості від 09.12.2009 року на виплату грошей № ВП –0000158 за жовтень 2009 року зі вставним аркушем до додатка № ВП –0000158. До заперечення долучено довідку від 28.10.2010 року з розрахунком середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за липень, серпень, вересень 2009 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час судового розгляду справи повідомлений належним чином, не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.

Суд, вислухав представника позивача,  дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, про задоволення  позову, виходячи з наступного.

          Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

У відповідності до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому  від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював , то зазначені суми мають бути виплачені йому не пізніше наступного дня після пред”явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.          

Відповідно до ст.. 21 КЗпП України обов’язок по виплаті заробітної плати є однією з істотних умов трудового договору

          У судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач працювала у відповідача, та при звільненні  з нею  не був проведений остаточний розрахунок.

За ст. 117 КЗпП в разі незплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір,  підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

          У пункті 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»роз’яснено, що, установивши під час розгляду  справи про стягнення заробітної плати  у зв’язку іх затримкою розрахунку під час  звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог по розрахунок , суд на підставі ст.. 117 КЗп П України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а під час не проведення його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Розмір заробітної плати позивача підтверджено наказом № 82 від 02.06.2009 року  та становить 1500,00 гривень  на місяць,  а також розрахунком позивача. Так, середній заробіток Позивачки за один день становить 35,71 гривень , затримка розрахунку складає  370 робочих  дні, тому  середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача  з 16.09.2009 року по день працевлаштування позивача на іншу роботу ( в межах заявлених позовних вимог)  - 22.05.2011 року  становить  13212,70 гривень  ( 370 дні Х 35,71 грн.).

При звільненні позивачу не виплачено заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період часу з 01 вересня 2009 року по 16.09.2009 року у сумі 2250,00 гривень.

Про зазначене свідчить вимога позивача у заяві про звільнення від 06.10.2009 року, де остання прохає при звільненні виплатити заробітну плату за вересень місяць 2009 року.

Судом не береться до уваги надана  представником відповідача довідка від 28.10.2010 року про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1, оскільки середньомісячний розмір заробітної плати, наведений в довідці, а саме: липень 2009 року –521,74 гривень , серпень 2009 року –525,00 гривень., вересень 2009 року –818,18 гривень  суперечить наказу № 82 від 02.06.2009 року про прийом на роботу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду менеджера зі збуту із посадовим окладом 150,00 гривень  на місяць. За змістом ст.. 21 КЗпП України розмір заробітної плати є суттєвою умовою трудового договору.

          Відповідачем не спростовані вимоги позивача, не надано суду підтвердження виплати заборгованості з заробітної плати за період часу з 01.09.2009 року по день звільнення.

          Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

          Суд критично відноситься до ствердження представника відповідача щодо того, що ОСОБА_1 09.12.2009 року було виплачено суму 821, 52 гривень  на підтвердження чого суду було надано копію вставного аркуша до додатка № ВП –0000158. \

Стосовно виплати позивачу заборгованості із заробітної плати, яка утворилась  за вересень місяць, відповідачем не надано будь –яких пояснень та спростувань цієї вимоги.

          За клопотанням позивача 24.11.2010 року було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання,  чи виконано підпис про одержання суми 821,52 гривень  на вставному аркуші до додатка № ВП –0000158 до відомості від 09.12.2009 року на виплату грошей ОСОБА_1.

Проведення експертизи доручено Харківському науково –дослідному інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса. Відібрано відповідні зразки почерку позивача, позивачем оплачено вартість робіт по проведенню експертизи ( рахунок № 2444 від 06.12.2010 року; банківська квитанція від 07.02.2011 року). Однак, проведення експертизи не виявилось можливим, оскільки відповідачем не виконано  вимогу суду про необхідність надання експертній установі оригінала вставного аркуша до додатка № ВП – 0000158.

Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їхній сукупності та їх належна оцінка , суд вважає, що  позовні вимоги  ОСОБА_1 підлягають   задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на відповідача і судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 154,63 гривень,  які підлягають стягненню до держбюджету, а також на  користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу у сумі 11 392,20 гривень,   витрати, затрачені на прибуття до суду позивача,   в сумі 247,00 гривень  та витрати, затрачені на прибуття до суду  представника позивача у сумі 5164,27 гривень.

         На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218,367  ЦПК України,  ст.ст.23, 47, 115,116,117 КЗпП України, ст.. 43 Конституції України, суд,  -           

                                                           В И Р І Ш И В :

         Позов ОСОБА_1 до Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс», третя особа -  

генеральний директор УАСП «Влада –Промтекс»  Вегер Юрій Леонідович,  про стягнення заборгованості по заробітній плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні   -  задовольнити .

         Стягнути з Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс» на користь ОСОБА_1    заборгованість по заробітній платі та  середній заробіток за час затримки розрахунку  при звільненні у сумі 15462,70 ( п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят дві грн. 70 коп.) гривень.

          Стягнути з Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 11392,20 ( одинадцять тисяч триста дев’яносто дві гривні.

          Стягнути з Українсько - Американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями  «Влада –Промтекс» на користь ОСОБА_1 витрати, затрачені на прибуття до суду у розмірі 5411,27 ( п’ять тисяч чотириста одинадцять гривень.   

Стягнути з УАСП ІІ «Влада –Промтекс»на користь держави судовий збір у розмірі 154,63 гривень.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати за один місяць – у розмірі 1500,00  ( одна тисяча п’ятсот грн.) гривень  підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України  апеляційна скарга на рішення суду  подається протягом десяти днів  з  дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                  Нікуліна Л.П.  

12.03.2012