Судове рішення #22022455

Дата документу             Справа №

                      

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-822/12р.                                    Головуючий у 1-й інстанції: Громов І.Б.

                                                                              Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня  2012 року                                                               м. Запоріжжя

          Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької с області у складі:

Головуючого:                         Онищенка Е.А.

Суддів:                                    Панкеєва О.В.,

                                                Подліянової Г.С.                     

При секретарі:                     Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_3 на  рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, процентів та штрафних санкцій за порушення умов зобов’язання, -

В С Т А Н О В И  Л А:

              

В грудні 2010 року  ОСОБА_4 звернулася до суду  з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу, процентів та штрафних санкцій за порушення умов зобов’язання.

В обґрунтування позову зазначала, що  між нею та відповідачем 21.12.2009 року було укладено договір позики, що підтверджується розпискою.

Згідно розписки відповідач отримав грошові кошти в сумі 30 000 грн. та зобов’язався повернути ці кошти в строк до 01 травня 2010 року.

Станом на 25.11.2010 року вказану суму позивачу повернуто не було.

Виходячи з вищенаведеного позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму боргу в розмірі 30 000 грн., Крім того  позивач посилаючись на ст.. 625 та 1048 ЦК України просить стягнути з відповідача на її користь 2 563 грн. –проценти за користування грошовими коштами, 930 грн. - суму інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання, 515,34 грн. –відсотки за прострочення виконання зобов’язання та 460,08 грн. судових витрат.

Рішенням  Хортицького районного суду м. Запоріжжя  від  05 грудня 2011 року в позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права  просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким  частково відмовити в задоволенні позову з урахуванням частково виконаного зобов’язання.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів  апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України  суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд  першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того що, відповідач ОСОБА_5., отримавши 21 вересня  2009 року за договором позики від позивача гроші в сумі 30000 гривен, на підставі ст.ст. 526,  625, 1046,1047,1048,1049 ЦК України має перед ним обов’язок  що до виконання грошового зобов’язання.  

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 21.09.2009 року відповідач за договором позики отримав від позивачки гроші в сумі 30000 гривен.  Договір укладений письмово.

Своє зобов’язання про повернення грошей відповідач до теперішнього часу не  виконав.

З огляду наведеного , судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача  боргу в сумі 30000 грн. , який виник у зв’язку  зобов’язанням за договором позики.

Вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 3% від простроченої суми –513,34  грн., інфляційні втрати –930 грн., відсотки за користування грошовими коштами у сумі 2563 грн.,  відповідають наданим суду розрахункам та вимогам ст. 625, 1048 ЦК України.

Посилання апеляційної скарги на те, що грошове зобов’язання частково виконано є безпідставними, оскільки на підтвердження цього, апелянтом належних доказів до суду не надано.  

Таким чином доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду  постановлено з додержанням вимог закону  і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308,317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 відхилити.

Рішення  Хортицького районного суду м. Запоріжжя від  05 грудня 2011 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий:

          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація