ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"03" липня 2025 р. м ХарківСправа № 922/2252/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (62651, Харківська область, Великобурлуцький район, с. Шипувате, вул. Набережна, буд. 40, код ЄДРПОУ 30742938)

до Фермерського господарства "Вікторія 777" (62651, Харківська область, Куп`янський район, село Гнилиця, вул. Центральна, буд. 51, код ЄДРПОУ 37327044)

про визнання договорів оренди недійсними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Вікторія 777", в якій просить суд визнати недійсними договори оренди землі, укладені між Фермерським господарством "Вікторія 777" (Код ЄДРПОУ 37327044; 62651, Харківська область, Куп`янський район, село Гнилиця, вул. Центральна, 51, тел. +380963232632) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 земельних ділянок з кадастровими номерами 6321481100:01:000:0248, площею 6,8946 га, 6321481100:01:000:0250, площею 6,8945 гa, 6321481100:01:000:0316, площею 6,8939 га, 6321481100:01:000:0120, площею 6,7286 га, 6321481100:01:000:0118, площею 4,7319 га, 6321481100:01:000:0119, площею 1,5020 гa, 6321481100:01:000:0200, площею 6,8946 гa, 6321481100:01:000:0155, площею 6,8943 га, 6321481100:01:000:0206, площею 7,1569 гa, 6321481100:01:000:0021, площею 6,8869 га, 6321481100:01:000:0254, площею 6,5566 га, 6321481100:01:000:0193, площею 6,1689 га, 6321481100:01:000:0212, площею 8,2203 гa, 6321481100:01:000:0202, площею 6,6846 гa, 6321481100:01:000:0203, площею 6,8947 га, 6321481100:01:000:0192, площею 6,1687 га, 6321481100:01:000:0193, площею 6,1689 га, 6321481100:01:000:0158, площею 6,8945 га, 6321481100:01:000:0146, площею 6,8944 га, 6321481100:01:000:0130, площею 3,1160 гa, 6321481100:01:000:0131, площею 3,7779 га, 6321481100:01:000:0096, площею 6,2727 га, 6321481100:01:000:0251, площею 6,8949 га, 6321481100:01:000:0252, площею 6,8945 га, 6321481100:01:000:0095, площею 6,4163 га та судові витрати просить суд покласти на відповідача.

01.07.2025 відповідач подав заяву, в якій просить відмовити у відкритті провадження у справі №922/2252/25, оскільки справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Проте суд не погоджується з таким висновком відповідача, з огляду на таке.

В п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Так, відповідно до норм статтей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності та інших справ як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб - підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання, відповідно до статті 20 ГПК України, норми якої визначають особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

У даному випадку спірні земельні ділянки використовуються для ведення сільськогосподарської діяльності, а тому ця справи підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено 25 вимог немайнового характеру, отже за подання даного позову позивач повинен був сплатити 75'700 грн.

Разом з тим, суд установив, що позивачем до позовної заяви надано докази сплати судового збору на суму 60'560 грн. Сума недоплаченого судового збору складає 15'140 грн.

Отже, в порушення вимог ст. 164 ГПК України, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви у встановленому законом розмірі.

Щодо посилань представника відповідача на повторне звернення позивача з цим позовом до суду та неможливість повторного використання платіжної інструкції №4447 від 06.06.2025, суд зазначає таке.

Дійсно, платіжна інструкція №4447 від 06.06.2025 вже надавалась позивачем до інших позовних заяв, але ці позовні заяви були повернуті без розгляду.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

За загальним правилом процесуального законодавства в Україні при поверненні позивачу позовної заяви така заява вважається неподаною. Таким чином, якщо позовна заява є неподаною, то відповідно оригінали платіжних інструкцій про сплату судового збору підлягають поверненню (за виняткових обставин, які вказані у ГПК України та ЗУ "Про судовий збір").

Суд, перевіривши платіжну інструкцію №4447 від 06.06.2025, зазначає, що вона містить всі необхідні реквізити, при цьому позивач з клопотанням про повернення судового збору, сплаченого за вказаним платіжним документом не звертався, а тому ця платіжна інструкція може бути використана в якості доказу сплати судового збору на відповідну суму в даній справі.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як убачається з доданих до позовної заяви матеріалів, позивачем, на підтвердження доказів направлення позовної заяви сторонам, було додано поштові описи вкладення від 05.06.2025 та від 06.06.2025.

Ці ж самі докази направлення позовної заяви сторонам додавались позивачем і до позовних заяв від 06.06.2025 у справі №922/1974/25, від 12.06.2025 у справі №922/2039/25.

Суд враховує, що в позовних заявах від 06.06.2025 у справі №922/1974/25 та від 12.06.2025 у справі №922/2039/25 містився інший виклад обставин, а також інший предмет спору, оскільки тоді подавалась позовна заява про визнання договорів оренди укладеними та визнання договорів оренди недійсними, а наразі позивач заявив інші позовні вимоги.

Таким чином, надані поштові описи вкладення від 05.06.2025 та від 06.06.2025 не можуть бути використані в якості доказів направлення позовної заяви з додатками відповідачу в даній справі.

Отже, в порушення ст. 164 ГПК України, позивачем до позовної заяви не додано належних доказів направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

Крім того, вимогами пункту 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З поданої позовної заяви убачається, що позивач зазначає про наявність договорів, укладених між Фермерським господарством "Вікторія 777" та фізичними особами стосовно спірних земельних ділянок.

Проте до позовної заяви жодних із вказаних у позові копій договорів не надано та не заявлено клопотання щодо їх витребування.

Отже, позивачу необхідно виправити встановлені судом недоліки позовної заяви та привести її у відповідність до вимог пунктів 2, 5 частини 3 ГПК України.

Крім того, згідно з Господарським процесуальним кодексом України, копії документів, подані до суду, повинні бути засвідчені належним чином.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища та дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Як встановлено судом, на копіях документів доданих до позовної заяви відсутні підпис уповноваженої особи підприємства та дата їх засвідчення.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин та підстав, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 ГПК України, вона підлягає залишенню без руху, із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" без руху.

2. Установити позивачу строк десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

3. Визначити позивачу наступний спосіб усунення недоліків шляхом подання:

- доказів, які підтверджують зазначені у позові обставини;

- доказів сплати судового збору у вставленому порядку та розмірі;

- належні докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача;

- додатків до позовної заяви, які належним чином засвідчені.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя І.В. Трофімов