ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13:40 год.
"15" березня 2012 р. Справа № 2a-548/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до СПД ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
20.02.2012 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 04.08.2008 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом, всупереч вимогам підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, не подавав до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську податкову звітність, що у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
21.02.2012 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу та запропоновано подати заперечення або заяву про визнання позову.
02.03.2012 року поштова кореспонденція, яка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців повернулася на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
Згідно із пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську позов до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, встановив наступне.
ОСОБА_1 03.04.2007 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, що підтверджується Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7).
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування” відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, дає право органам Державної податкової служби на підставі пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” звертатись до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Як встановлено судом, в період з 04.08.2009 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом відповідач не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що підтверджується довідкою позивача за №27368/10/17-113/7975 від 30.12.2011 року, а також судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами зі сплати податків та обов'язкових платежів (довідка ДПІ від 04.01.2012 року за №183/10/19-012/104).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Пунктом 3 частиною 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” неподання протягом року органам державної податкової служби, документів фінансової звітності відповідно до закону, передбачена як підстава для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи–підприємця.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача, що виразилися у неподанні з 04.08.2009 року до моменту звернення позивача до суду, тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності вчинені всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність суб’єкта підприємницької діяльності–фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Згідно ч.1 ст.49 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає. та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Микитюк Р.В.