ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" травня 2008 р. | Справа № 5/12-08-817 |
За позовом: Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”
До відповідача: Малого приватного підприємства „ФСТ”
Про стягнення 12 162, 75 дол. США, 3 381, 52 грн.
Суддя Могил С. К.
Представники:
від позивача: Буданцев Р.А. за довіреністю;
від відповідача: не з’явився.
Суть спору: Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до малого приватного підприємства „ФСТ” про стягнення 12 162, 75 дол. США, 3 381, 52 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та судового розгляду справи у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне заявленим позовним вимогам. Розглянув матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В процесі розгляду справи з боку позивача по справі до суду було надано додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.
Розглянув матеріали справи, суд встановив:
Між Ізмаїльським морським торговельним портом та малим приватним підприємством „ФСТ” 02.04.2004 року був укладений договір № 159/66КО-П за умовами якого позивач взяв на себе зобов’язання надавати відповідачу можливість використання причалу № 5 на ділянці 85 км. р. Дунай для відстою суден з підключенням до берегового електроживлення, а відповідач в свою чергу взяв на себе зобов’язання з оплати наданих позивачем послуг.
Сторонами за договором в подальшому було укладено додаткові угоди, а саме № 1 від 01.08.2005 року якою було уточнено порядок розрахунків та № 2 від 01.01.2006 року якою було продовжено строк дії договору.
В матеріалах справи також наявний акт звірки розрахунків станом на 08.02.2008 року підписаний сторонами за договором, відповідно до якого відповідачем було підтверджено наявність заборгованості станом на дату складення акту в розмірі 11 642, 96 дол. США, та 3 259, 87 грн.
Пунктом 3.1. укладеного договору, із змінами внесеними додатковою угодою до договору № 1 від 01.08.2005 року плата за користування причалом для відстою суден здійснюється щомісячно згідно калькуляції, затвердженої начальником порту. Пунктом 3.3. укладеного договору передбачено, що оплата послуг здійснюється на протязі 5 банківських днів з дня виставлення рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено судом під час розгляду справи, на виконання своїх зобов’язань за договором позивачем надавались відповідачу певні послуги у відповідності до умов укладеного договору. В матеріалах справи також наявні рахунки для оплати наданих послуг виставлені позивачем відповідачу.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Натомість відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача.
Таким чином суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами а справи та такими що підлягають задоволенню в сумі 11 642, 96 дол. США та 3 259, 87 грн.
Щодо стягнення пені у розмірі 519, 79 дол. США., та у розмірі 121, 65 грн., слід зазначити наступне.
Статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.
У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного між сторонами по справі договору видно (пункт 3.4. укладеного договору), що між сторонами за договором узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов’язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 519, 79 дол. США., та у розмірі 121, 65 грн.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на рахунок позивача та відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з малого приватного підприємства „ФСТ” (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. К. Маркса, 40а) код 30365811, на користь державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”, (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7) код 01125815, р/р 260020153192 у ВАТ Державний експортно –імпортний банк України відділення у м. Ізмаїл, МФО 328629, а саме:
- 11 642 (одинадцять тисяч шістсот сорок два) долари США 96 центів та 3 259 (три двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 87 коп. основного боргу;
- 519 (п’ятисот дев’ятнадцять) доларів США 79 центів та 121 (сто двадцять одна) грн. 65 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань;
- 121 (сто двадцять один) долар США, 63 центи державного мита та 33 (тридцять три) грн. 82 коп., державного мита;
- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Рішення підписано 12.05.2008 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Могил С.К.