АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року м. Одеса
Суддя Апеляційного суду Одеської області Балан В.Д., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.11.2010 р. по справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП,
встановив:
Зазначеною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на два роки за те, що він, 16.10.2010 року о 6 год. 20 хв. на автодорозі «Одеса - Санжійка» на території Овідіопольського району Одеської області, керував автомобілем «Ніссан» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння, порушивши тим самим п. 2.5 ПДР.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що суд розглянув справу у його відсутності, не повідомивши про час та дату судового засідання. Внаслідок цього, він був позбавлений можливості давати пояснення та навести доводи своєї невинуватості.
Насправді, він не був у стані алкогольного сп’яніння, тому відмовився від дачі пояснень та підпису протоколу.
Постанову суду він своєчасно не отримав, а про судове рішення дізнався 13.01.2011 року.
Оскільки строк на оскарження постанови судді він пропустив з поважної причини, просить його поновити, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності та її захисника, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, інспектора ДПС ВДАІ м. Іллічівська при ВДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги по суті необхідно відмовити за наступних підстав.
У відповідності зі ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови .
Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як видно з матеріалів справи, суд, дійсно, не сповіщав ОСОБА_1, у встановленому законом порядку про час та дату її розгляду, а копію постанови судді він отримав 13.01.2011 року, тому строк на подачу апеляційної скарги пропущений ним з поважної причини і має бути поновлений.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, спростовуються доказами по справі, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, з якого випливає, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а від медичного огляду відмовився; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_3 підтвердив, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, а свідок ОСОБА_4, підтвердивши факт його участі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, пояснив, що до водія близько не підходив і про його реакцію судити не може.
Таким чином, аналіз фактичних обставин справи в суді апеляційної інстанції, у сукупності з наявними доказами свідчать про те, що відсутність ОСОБА_1 у судовому засіданні суду першої інстанції, не вплинула на правильність прийнятого суддею рішення, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Довід захисника про те, що у мотивувальній частині постанови судді не зазначена суть правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнано винним, не може бути прийнятий до уваги, оскільки у абзаці першому мотивувальної частини постанови зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп’яніння та порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, який, саме, передбачає відмову водія від проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння.
За таких обставин, вважаю, що підстави для задоволення апеляційної скарги по суті, - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.11.2010 року.
У задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 16.11.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на два роки, - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Одеської області
Балан В.Д.