УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого -судді Ковалюка Я.Ю.
суддів: Матківського Р.Й., Проскурніцького П.І
секретаря Возняк В.Д.
з участю: апелянтів-ОСОБА_5, ОСОБА_1, їхнього представника ОСОБА_2; представника ПАТ «Фольксбанк» - Пастушенка А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» про забезпечення позову по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» до відкритого акціонерного товариства «Крона», ОСОБА_4, ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Агропостач» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства «Крона», ОСОБА_4, ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Агропостач» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2012 року року частково задоволено заяву публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» про забезпечення позову. Накладено арешт на майно та грошові кошти належні відкритому акціонерному товариству »Крона», ОСОБА_4, ОСОБА_1, товариству з обмеженою відповідальністю »Агропостач» в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі 12 049 258.70 грн.
________________________________________________________________________________________Справа № 2/0907/1089/2012 Головуючий у І інстанції Антоняк Т.М.
Провадження №22ц/0990/585/2012 Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.
Категорія 27

На дану ухвалу відповідачі по справі подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом норм процесуального права.
Апелянти зазначили, що позивач подаючи заяву про забезпечення позову не подав жодних доказів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Ухвала суду про задоволення заяви про забезпечення позову також не містить обґрунтування з чого випливає така загроза та якими доказами це підтверджено. Апелянти акцентували увагу на тому, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та грошові кошти перешкоджає їхній господарській діяльності та порушує права третіх осіб, оскільки вони не будуть мати змоги виплачувати податки та обов’язкові платежі, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном.
Посилаючись на те, що судом неповністю досліджено обставини справи, що призвело до необґрунтованого накладення арешту на грошові кошти, апелянти – ВАТ «Крона», ОСОБА_1, ОСОБА_4, просили ухвалу суду в цій частині змінити, звільнивши з-під арешту належні їм грошові суми та залишити під арештом належне майно.
ТзОВ «Агропостач» просило апеляційний суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, щодо товариства.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянти та їх представник вимоги апеляційних скарг підтримали, представник ПАТ «Фольксбанк» заперечив їх доводи.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.
Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2004 року між публічним акціонерним товариством «Фольксбанк» та відкритим акціонерним товариством »Крона» укладено кредитний договір № 191 на суму 2113120.00 грн. з кінцевим строком погашення не пізніше 22.06.2009 року.
26.06.2006 року укладено кредитний договір № 06-1/24 на суму 2 113120.00 грн. з кінцевим строком погашення не пізніше 25.05.2011 року.
Відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредитні кошти і сплатити позивачу відповідну платню за користування кредитами. За порушення умов договору передбачена відповідальність позичальника.
У відповідності до договорів поруки ОСОБА_4, ОСОБА_1, ТзОВ»Агропостач» виступили поручителями ВАТ «Крона» за кредитними договорами.
Із змісту кредитних договорів вбачається, що сторони погодили всі істотні його умови, як це передбачено ст. 207 ЦК України і це узгоджується з вимогами ч.1 ст.638 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 151,152,153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов майнового характеру забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".
Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви ПАТ «Фольксбанк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів в межах ціни позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Посилання апелянтів на те, що господарським судом на даний час вирішується спір між позивачем та відповідачем-1 у даній справі про стягнення коштів за даними кредитними договорами, шляхом звернення на заставлене,згідно іпотечних договорів майно й дані кредитні угоди повністю забезпеченні іпотекою нерухомого майна, а тому немає підстав для накладення арешту на їхнє майно та грошові кошти не заслуговують на увагу, оскільки станом на час розгляду справи заборгованість по кредитних договорах не погашена. А в судовому засіданні апеляційного суду відповідачі по справі не заперечили, що погашення заборгованості ними припинено приблизно ще у першому кварталі 2010 року по сьогоднішній день, а тому колегія суддів вважає, що вимоги кредитора до боржника та поручителів, згідно укладених договорів є обґрунтованими.
Враховуючи обставини справи, предмет спору, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права при задоволенні заяви про забезпечення позову в межах заявлених вимог. Вжиті заходи є співрозмірними, застосовані з метою можливого майбутнього виконання рішення за пред’явленим позовом, а доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що ухвала постановлена з порушенням вимог і норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Крона», ОСОБА_4, ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Агропостач» - відхилити, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 31 січня 2012 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: П.І. Проскурніцький
Р.Й. Матківський