УХВАЛА

іменем   україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів:

за участю прокурора Сахна Р.І., Шибко Л.В.,

Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні 6 березня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області на вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2011 року, яким

ОСОБА_5,

                                  ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого

в силу ст. 89 КК України,

    ОСОБА_6,

    ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                   громадянина України, раніше не судимого,

                  ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

 Громадянина України, раніше судимого у 2005 році за ч. 1 ст. 190 КК України, звільненого від покарання на підставі п. «а» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 30 травня 2005 року,

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.

      Постановлено стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 3840,13 грн. за проведену експертизу у справі.

Згідно з вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 визнано  винними в тому, що вони 21 лютого 2008 року за попередньою змовою проникли до автомобільного гаража АДРЕСА_1, та який належить ОСОБА_8 і таємно викрали майно на загальну суму 21 473 грн. 40 коп.

Крім того, 3 березня 2008 року біля 22 год засуджені проникли до складського приміщення підприємства «Еліт Пласт», розташованого по вул. Сливова, 3 м. Хуст, звідки таємно викрали 55 штук металевих дверей, загальною вартістю 43450 грн.

У касаційній скарзі прокурор просив вирок місцевого суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м’якості, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що суд безпідставно перекваліфікував дії засуджених з ч. 5 на ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів, які свідчать про вчинення злочинів організованою групою.

В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_6 вказував на необґрунтованість і безпідставність доводів касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка частково підтримала касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підстав.

    Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, що завдало значної шкоди потерпілому, ґрунтується на зібраних у справі доказах, наведених у вироку і їх дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

Доводи касаційної скарги про безпідставність перекваліфікації дій засуджених з ч. 5 на ч. 3 ст. 185 КК України є необґрунтованими.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочин, вчинені стійкими злочинними об’єднанням» під організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК України) належить розуміти внутрішньо стійке об’єднання трьох і більше осіб, яке було попередньо утворене з метою вчинення ряду злочинів або тільки одного, який  потребує ретельної довготривалої підготовки. Так групу слід вважати утвореною з метою досягнення її учасниками домовленості про вчинення першого злочину за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи і вироку суду, в судовому засіданні будь-який достатніх і достовірних доказів, які свідчать про стійке об’єднання ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 в організовану групу, про наявність у них заздалегідь розроблених і узгоджених планів на вчинення злочинів, не встановлено.

Під час досудового і судового слідства засуджені давали показання про те, що вчинення злочинів вони попередньо не планували, функцій між собою не розподіляли, а крадіжки скоїли спонтанно, по мірі потреби грошей.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції і про те, що суду не було надано доказів на підтвердження такої ознаки організованої групи як її стійкість, оскільки злочини засуджені вчинили протягом незначного проміжку часу – на протязі одного місяця.

 Тому висновки суду про відсутність доказів створення засудженими злочинної групи та вчинення злочинів у складі такої групи підтверджуються матеріалами справи і є обґрунтованими.

Покарання засудженим ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 призначено згідно з вимогами ст. 65 КК України та є обґрунтованим, необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Разом з тим вирок щодо засуджених у порядку ст. 395 КПК України підлягає зміні з наступних підстав.   

Суд прийняв правильне рішення про стягнення із засуджених на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області 3840,13 грн. судових витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, однак невірно стягнув цю суму із засуджених у солідарному порядку.   

Згідно з ч.2 ст. 93 КПК України при визнанні підсудного винним суд постановляє стягнути з нього судові витрати. В тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє, в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.   

З урахуванням вимог зазначеної норми кримінально-процесуального закону судові витрати у сумі 3840,13 грн. повинні бути стягнені із засуджених не в солідарному, а в дольовому порядку.   

Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області залишити без задоволення .   

Вирок Хустського районного суду Закарпатської області від 14 червня 2011 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в порядку ст. 395 КПК України змінити.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати в дольовому порядку, а саме: із ОСОБА_5 – 1280,04 грн, ОСОБА_6 – 1280,04 грн та ОСОБА_7 – 1280, 05 грн.

С у д д і:

___________                                 ____________                          _____________

О.В. Єлфімов Р.І. Сахно Л.В. Шибко