Справа №2-1458 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ярошенко

Номер провадження 22-ц/1890/355/12 Суддя-доповідач - Лузан

Категорія - 24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Лузан Л. В.,

суддів -  Криворотенка  В. І.,  Маслова  В. О.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

в с т а н о в и л а :

В травні 2010 року ТОВ "Брок-Енергія " звернулось до суду з позовом, просило суд стягнути з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію.

Заочним рішенням суду від 07 липня 2010 року позов ТОВ "Брок-Енергія " був задоволений ( ас. 24).

За заявою ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 грудня 2011 року ухвалене у даній справі заочне рішення було скасоване ( ас. 60).

Під час подальшого розгляду справи ТОВ "Брок-Енергія " змінило позовні вимоги, просило суд стягнути заборгованість за надані послуги в сумі 2680 гривень 61 копійку, яка утворилася за період з жовтня 2009 року по листопад 2011 року внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати послуг з теплопостачання.

Рішенням суду від 26 грудня 2011 року позовні вимоги ТОВ "Брок-Енергія" задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ТОВ "Брок-Енергія"   заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 2680 грн. 61 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "Брок-Енергія" понесені судові витрати по 94 гривни 10 копійок з кожного.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи,  що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради від 19 вересня 2007 року № 297 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 і зареєстровані у названій квартирі. ( а.с. 5, 108).

Відповідачам відкрито особовий рахунок по сплаті послуг з постачання теплової енергії НОМЕР_1.

Встановлено, що ТОВ "Брок-Енергія" як енергопостачальна організація, надавав послуги з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1, а відповідачі за період із 01 жовтня 2009 року до 01 грудня 2011 року їх отримали і не оплатили.

Судом також встановлено, що позивач нарахував оплату за теплову енергію згідно тарифів на теплопостачання, затверджених рішеннями виконкому Охтирської міської ради від 31.12.2008 р. № 350, від 31.12.2009 р. № 301, від 18.05.2011 року № 97 та відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с. б, 7, 107) .

Так, судом встановлено, що у сторін виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 зазначеного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Постановлюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно п.п.17, 18 «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затв. постановою Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2005 р. N 630  відповідачі зобов'язані своєчасно вносити плату за надані послуги з централізованого опалення за тарифами, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Охтирської міської ради.

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, яким, зокрема, згідно з ч.2 ст. 4 ЦК України є Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

За змістом п.1 ч.3 ст.20 Закону "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Спеціальною нормою, що регулює відносини у сфері теплопостачання також визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії (ч.3 ст. 24 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з чч.1, 2 ст. 509 та ст. 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що як власники квартири, відповідачі повинні нести тягар утримання своєї квартири та сплачувати послуги з теплопостачання, які надаються позивачем.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про нарахування оплати за постачання теплової енергії в залежності від кількості осіб, зареєстрованих у квартирі, оскільки з матеріалів справи вбачається, що така оплата нараховувалась позивачем згідно з вимогами п. 21 Правил, відповідно до яких у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

Інші доводи апеляційної скарги також не можна визнати обґрунтованими.

Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється вищеназваними "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Згідно з п. 26 Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1268) відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Відповідно до п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за N 1478/11758 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року N 169), установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Аналіз положень названих норм права свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування відповідачам оплати за постачання теплової енергії у зв’язку з відмовою відповідачів у односторонньому порядку від надання цієї  послуги.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування постановленого рішення. Колегія суддів  вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам  матеріального і процесуального права, підстав для його зміни або скасування не вбачається.

Керуючись ст.303,  п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів –

у  х  в  а  л  и  л  а   :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 грудня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -