ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2012 р. справа № 2а-3076/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року
у справі № 2а-3076/10
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя
про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», –
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, про визнання неправомірними дій відповідача та стягнути з останнього недоплачені суми виплат пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до чинного часу.
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 15 січня 2010 року по 14 жовтня 2010 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та у подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
При цьому суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції помилково застосовано норму процесуального права в частині розподілу судових витрат.
Так, відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне виключити частину четверту резолютивної частини постанови.
Керуючись статтею 195, пунктом 2 частини 1 статті 198, пунктом 1 частини 1 статті 201, статтями 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя –залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року –змінити, виключивши частину четверту резолютивної частини постанови.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2010 року –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим