ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/211/25/12                                                                                 Справа № 2-470/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.12.2012 року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого - суддіСушко О.О.,

при секретаріПоник Л.М.,

за участю:

позивача ОСОБА_3,

відповідачівОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Ладижин Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів –Ладижинська міська рада Вінницької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і жилим будинком,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до суду з цим позовом, і просив зобов’язати відповідачів за власний рахунок зрізати дерево, яке росте на земельній ділянці у АДРЕСА_1

          На обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.1979 року він є власником житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_2. Житловий будинок та господарські споруди знаходяться на земельній ділянці, яку виділила 6 сесією 22 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області.

На земельній ділянці його сусідів, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що знаходиться в АДРЕСА_1 росте дерево -горіх на відстані 2.7 м від межі та 5 м від його житлового будинку чим порушені вимоги п. 2.18 ДБН 79-92 діючих на час висадження цього дерева. Відповідно до актів обстеження від 15.10.2009 року та 22.09.2001 року Ладижинська міська рада зобов’язала відповідачів в його присутності зрізати гілки дерев по межі, які звисають на його земельну ділянку. Враховуючи порушення норм ДБН та ту обставину, що дане дерево може завдати шкоду його будинку, його необхідно зрізати за рахунок відповідачів.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просив їх задовольнити.

          Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали.

На обґрунтування своїх заперечень повідомили, що дійсно на їх земельній ділянці, яка їм належить, декілька років назад було посаджене дерево з дотриманням необхідної відстані від їхньої огорожі та 5,3 м від житлового будинку відповідача. З часом дерево розрослося і на сьогоднішній день відстань від дерева до його огорожі становить 2,7 м і 5,0 м до житлового будинку сусіда. ОСОБА_3 звертався зі скаргою до Ладижинської міської ради Вінницької області якою було здійснено комісійні виїзди на присадибну земельну ділянку. В результаті перевірок Ладижинської міської ради при проведенні обмірів було встановлено, що дерево росте 2,7 від межі ОСОБА_3 чим порушені вимоги п. 2.18 ДБН 79-92 та 5,0 м. від житлового будинку чим дотримано вимоги цього ж пункту, також зазначалося, що гілки дерева розрослися та засмічують земельну ділянку сусіда. Зазначений в акті двох тижневий термін, вони добровільно обрізали гілки дерева, які перетинали межу. В жодному акті не було вказано їм зрізати дерево і тому вважають що немає жодних підстав зрізати дерево.

Представник Ладижинської міської ради в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву в якій справу просить розглянути в його відсутність, проти задоволення вимог позивача заперечує.

Дослідивши докази і давши їм належну правову оцінку суд вважає, що позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Виходячи зі змісту ст. 103 Земельного Кодексу України, про зміст добросусідства, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам , землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення,задимлення і т.п..)

Відповідно до ст. 105 Земельного Кодексу України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоную у користуванні земельною ділянкою за цільовим призначенням.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 та суміжним землекористувачем з відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, на земельній ділянці яких по АДРЕСА_1, на відстані 2.70 м від межі та 5.0 м від житлового будинку позивача росте дерево –горіх. Хоча відстань від дерева до межі земельної ділянки позивача є меншою за норми ДБН 79-92 лише на 30 см, суд вважає це незначним відхиленням, яке не порушує прав позивача.

Відповідно до актів від 15.10.2009 року та 22.09.2011 року Ладижинської міської ради Вінницької області відповідачі добровільно у двохтижневий термін самостійно зрізали гілки дерев по межі, які звисали на земельну ділянку по АДРЕСА_2

           Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо можливості пошкодження деревом його будинку, так як ця обставини ним не була доведена.

          На підставі ст. ст. 103, 105 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову –відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів після його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.          

Суддя: ( підпис )

З оригіналом вірно:

Суддя:О. О. Сушко