Справа №  2702/1788/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      "26" березня 2012 р.                                                                        м. Севастополь

Гагарінський  районний суд м. Севастополя  в складі:

Головуючого, судді:                О.Д.Опанасюка

при секретарі:                           К.О. Крижанівській  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу  за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

УСТАНОВИВ:    

        ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про  розірвання шлюбу,  мотивуючи свої вимоги  тим, що  їх сім’я фактично розпалася у вересні 2011 року, сумісне життя подружжя не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння.  Від шлюбу мають двох неповнолітніх  дітей  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спору щодо  проживання дітей, майнового спору сторони не мають.

       12.03.2012 року до суду надійшли заяви позивачки та відповідача, відповідно до яких  позивачка  підтримує  позовні вимоги у повному обсязі,  а відповідач – визнає позовні вимоги  про розірвання шлюбу. У наданих до суду заявах сторони по справі  просять  суд розглянути справу  у  їх відсутності.

        Суд, на підставі ст.169 ЦПК України  вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, з урахуванням того, що сторони подали  до суду заяви  з проханням розглянути справу у їх відсутності,  виразивши  свою думку щодо  позовних вимог,  і з урахуванням того, що  немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення.

      Суд, вивчивши матеріали справи, вважає вимоги позивачки   обґрунтованими  та законними,  і які  підлягають   задоволенню у повному обсязі.

      Суд встановив,  що 24.10.2003  року  у  Відділі реєстрації актів громадянського стану  Гагарінського районного управління юстиції  м. Севастополя був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий  запис  №  869  від  24.10.2003  року.

      Від шлюбу подружжя має двох неповнолітніх  дітей  – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

     На даний час шлюб між сторонами  розпався, з вересня  2011 року подружжя проживає окремо, подальше спільне життя подружжя  і збереження шлюбу неможливо.

    Майнового спору, спору щодо проживання і виховання їх неповнолітніх дітей  сторони на даний час  не мають.

      Суд, враховуючи інтереси сторін, їх неповнолітніх дітей,  вважає необхідним  шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -  розірвати, тому що  ця вимога відповідає дійсній волі  сторін, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить  їх інтересам, і інтересам їх дітей.

Суд вважає недоцільним  прийняти заходи щодо примирення подружжя,   відповідно до вимог ст.111 СК України, оскільки ні позивачка, ні відповідач не мають наміру зберегти шлюб. Суд при цьому враховує роз’яснення ВСУ  у  Постанові Пленуму  від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,  згідно з якими суд застосовує заходи примирення у випадку відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін  ( абз.2 п.10 Постанови).  А відповідно до наданих до суду заяв, подружжя не мають наміру і не бажають зберегти шлюб,  і заперечують щодо примирення.

    Позивачка  не просила   стягнути судові витрати.

    Керуючись ст. ст.104-105, 110-113  Сімейного Кодексу України,  ст. ст. 10,11,  60, 79, 88, 169,  208- 209, 212-215 ЦПК України, суд  

ВИРІШИВ:

      Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

      Розірвати шлюб  між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований  у Відділі реєстрації актів громадянського  стану Гагарінського районного управління юстиції  м. Севастополя ( актовий  запис  №   869  від  24.10.2003  року).

      Рішення може бути  оскаржено   до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя   у порядку, передбаченому ст. ст. 292, 294  ЦПК України.

Суддя: