У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.05.08 Справа №10/302-ПД-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Кричмаржевський В.А. , Шевченко Т. М.
при секретарі Шерник О.В.
за участю представників:
позивача – не з’явився;
відповідача – Чернишева С.В., довіреність № 4028/517 від 29.01.2008 року, заступник генерального директора
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/302-ПД-07 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод», м. Нова Каховка, Херсонська область
на рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. у справі № 10/302-ПД-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медично-санітарна частина» медичний центр «Богдан», м. Нова Каховка, Херсонська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод», м. Нова Каховка, Херсонська область
про визнання додаткової угоди недійсною
Встановив:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. у справі № 10/302-ПД-07 (суддя Александрова Л.І.) позовні вимоги задоволено. Визнано дійсною укладену між сторонами по справі додаткову угоду б/н від 16.08.2007 року до договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.2007 року № 4028/00/07. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст.ст. 220 ч.2, 654, 764 ЦК України та мотивоване тим, що договір оренди продовжує свою дію, що підтверджується виставленням позивачу рахунків на сплату орендної плати та фактичною оплатою останнім цих рахунків. Крім того, відповідач заяву позивача від 11.09.07р. про нотаріальне посвідчення додаткової угоди до договору оренди залишив без відповіді. Оскільки договір оренди № 4028/00/07 від 01.01.2007 року укладений у письмовій формі, додаткова угода до цього договору правомірно вчинена у письмовій формі.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області у справі №10/302-ПД-07 від 07.02.2008 року. Заявник апеляційної скарги вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. У апеляційній скарзі, заявник зазначає, що договір оренди від 01.01.2007 року припинив свою дію 01.07.2007 року, а позивач звернувся з додатковою угодою 16.08.2007 року, після закінчення дії договору, ігноруючи умови відповідача звільнити приміщення добровільно. Заявник апеляційної скарги посилається на ст. 794 ЦК України, і стверджує, що права та обов’язки сторін за спірною додатковою угодою виникають тільки після державної реєстрації, навіть якщо її посвідчено нотаріально відповідно до вимог ст. 793 ЦК України. Таким чином, заявник апеляційної скарги зазначає, що спірну додаткову угоду неможливо визнати дійсною, у зв’язку з тим, що вона не укладена і є дійсною за законом тільки після державної реєстрації. До того ж, відповідач, посилаючись на ч. 2 ст. 220 ЦК України, стверджує, що правочин, який підлягає нотаріальному посвідченню, може бути визнаний дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов. У даному випадку не досягнуто згоди щодо укладення додаткової угоди. Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснила, що листом № 4028/1553 від 31.05.07р. відповідач звернувся до позивача із проханням надіслати додаткову угоду належним чином оформлену, або лист інформацію про вирішення питання, а не як суд першої інстанції неправомірно зазначив, що відповідач надіслав позивачу лист –пропозицію з примірником додаткової угоди. Матеріалами справи висновки суду не підтверджуються. Відповідач не направляв позивачу 31.05.07р. проект додаткової угоди, а проект додаткової угоди, що був направлений відповідачу листом № 83 від 16.08.07р. не підписувався відповідачем. До того ж, проект цієї додаткової угоди відрізняється від того, який надано позивачем до позовної заяви. Від імені відповідача надана позивачем додаткова угода підписана О.М. Супруненко, як генеральним директором, однак станом на 31.05.07р та на 16.08.07р. генеральним директором був Іванов М.М. Додаткова надана позивачем до позову є нікчемною, відповідачем не укладалась і не може бути визнана дійсною.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28 березня 2008 року у справі № 10/302-ПД-07 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 15.05.2008 року.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 913 від 15.05.2008 року справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Кричмаржевський В.А., Шевченко Т.М., якою і прийнято постанову.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання, призначене на 15.05.2008 року, не з’явився, надіславши на адресу Запорізького апеляційного господарського суду телеграму із клопотанням перенести розгляд справи через відрядження керівника підприємства. Дане клопотання задоволенню не підлягає, як безпідставне, оскільки позивач є юридичною особою і відповідно до ст. 28 ГПК України мав право та можливість уповноважити для участі у судовому засіданні іншого свого представника. Так з матеріалів справи вбачається, що у судових засіданнях у суді першої інстанції приймала участь юрист позивача Балацька А.В.(а.с83,т1).
Колегія суддів відхиляє клопотання позивача, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у матеріалах справи документами.
За заявою представника відповідача, присутніх у судовому засіданні, судовий процес проводився без застосування технічних засобів фіксації. За згодою представника відповідача у судовому засіданні 15.05.2008 року оголошено тільки вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, Запорізький апеляційний господарський суд встановив наступне.
01.01.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод» (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Медично-санітарна частина» медичний центр «Богдан» (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4028/00/07, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду – строкове платне користування – нежитлову будівлю, загальною площею 1 523,90 кв.м., що розташована за адресою: вул. Першотравнева, б. 35-з в місті Нова Каховка Херсонської області.
Орендна плата, відповідно до п. 3.1 договору становить 8 579 грн. 56 коп. щомісячно, з урахуванням 100% передплати на наступний місяць, не пізніше 5-го числа поточного місяця.
Згідно з п. 9.1 Договору, строк дії Договору спливає 01.04.2007 року.
Листом № 35 від 30.03.2007р. ТОВ “МСЧ “Медичний центр “Богдан” звернулось до ТОВ “НКЕМЗ” з проханням укласти додаткову угоду до договору оренди щодо продовження дії цього договору на 5 років. Згідно резолюції відповідача на цьому листі (а.с.48,т.1) погоджено продовження дії договору на 3 місяці до 01.07.07р.
Листом № 4028/1553 від 31.05.07р.(а.с45,т.1) «Новокаховський електромашино-будівний завод» (відповідач у справі) просив позивача надіслати на адресу ТОВ “НКЕМЗ” додаткову угоду до договору оренди належним чином оформлену і підписану або лист інформацію про вирішення цього питання. Цим листом відповідач також попередив ТОВ “Медично – санітарну частину” Медичний центр “Богдан”, що продовження дії договору оренди було погоджено на 3місяці і з 01.07.07р. договір оренди з останнім буде вважатись розірваним, просив направити представників для складання акту приймання-передачі приміщення. Позивач визнає отримання цього листа, про що зазначає у позовній заяві.
Листом № 61 від 04.06.07р. позивач просив відповідача переглянути умови оренди та ціну.
Відповідач листом № 4028/2113 від 10.07.07р.(а.с.46,т1) нагадав позивачу, що листом від 31.05.07р. попередив про розірвання з ним договору оренди та просив погасити заборгованість з орендних платежів, призначити представників для складання акту приймання-передачі орендованого майна та звільнити об’єкт оренди у зв’язку з його розірванням.
Позивач у листі №72 від 12.07.07р.(а.с47,т.1) визнав наявність заборгованості з орендної плати і просив укласти новий договір оренди на один рік.
16.08.2007р. позивач з листом № 83 (а.с.28,т.1) на ім’я генерального директора ТОВ “Новокаховський електромашинобудівний завод” Іванова М.М. направив для розгляду та підписання додаткову угоду про внесення змін до договору оренди № 4028/00/07.
Листом № 4028 від 28.08.07р. (а.с55,т.1) відповідач надав відповідь про відхилення пропозиції позивача.
11 вересня 2007р. позивач листом №99 (а. с 32, т1) просив у строк до 14.09.2007р нотаріально посвідчити додаткову угоду від 16.08.07р. до договору оренди нежитлового приміщення № 4028/00/07 від 01.01.07р.
12 вересня 2007р. позивач звернувся з позовом про визнання додаткової угоди від 16.08.2007р.до договору оренди нежитлового приміщення № 4028/00/07 від 01.01.2007 року на підставі п.2 ст. 220 ЦК України дійсною. Вказані вимоги з зазначених підстав і були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи предметом позову є визнання дійсною додаткової угоди від 16.08.07р. до договору оренди нежитлового приміщення, а саме: нежитлової будівлі.
Особливості регулювання відносин з найму нежитлової будівлі встановлені нормами глави 58 ЦК України, зокрема ст.ст. 793-797 ЦК України.
Згідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Стаття 794 ЦК України передбачає, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки підлягає державній реєстрації.
Зі змісту ч.3 ст. 640 ЦК України слідує, що договір найму будівлі на строк більше трьох років є укладеним з моменту державної реєстрації.
Угода сторін щодо зміни договору в силу положень ч.1 ст. 202 ЦК України є договором (письмовим правочином).
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного Кодексу України правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зі змісту додаткової угоди від 16.08.2007 року, наданої позивачем до позовної заяви (а.с. 27 т. 1), вбачається, що остання є правочином, спрямованим на зміну прав та обов’язків сторін за договором оренди нежитлового приміщення № 4028/00/07 від 01.01.2007 року, а саме продовження строку дії вказаного договору на 25 років.
Частина 4 статті 203 ЦК України, яка визначає умови чинності правочину, передбачає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Також, статтею 654 ЦК України визначено, що зміна договору вчиняється в такій формі , що й договір, що змінюється.
Відповідно до ч.1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин, який підлягає державній реєстрації вважається вчиненим лише з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст. 210 ЦК України).
У п. 9.2. договору оренди сторони визначили, що зміни та доповнення вносяться шляхом укладання угод, договорів тощо, які підписуються обома сторонами, скріплюються їх печатками та стають невід’ємною частиною договору.
Виходячи з системного аналізу вказаних норм закону та змісту додаткової угоди від 16.08.07р., колегія суддів дійшла висновку, що за законом нотаріальному посвідченню та державній реєстрації у випадку найму будівлі більш ніж на три роки підлягає як договір оренди будівлі, так і зміни до нього, тобто і спірна додаткова угода, в якій вказано, що термін оренди продовжується до 25 років.
Враховуючи наведене, права та обов’язки сторін за додатковою угодою відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України виникають тільки після її державної реєстрації, навіть якщо спірна додаткова угода від 16.08.07р. і була б нотаріально посвідченою відповідно до вимог статті 793 ЦК України. Таким чином, неможливо визнати спірну додаткову угоду від 16.08.07р. до договору оренди нежитлового приміщення № 4028/00/07 від 01.01.2007р. дійсною у зв’язку з тим, що остання підлягає державній реєстрації за законом.
При недотриманні вимог закону стосовно нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного правочину, у випадках, коли така форма правочину визнана законом обов’язковою, такий правочин вважається неукладеним, а отже не має юридичної сили.
Місцевий господарський суд зазначені вимоги закону не врахував, що призвело до неправильного застосування ним норм матеріального права та прийняття невірного рішення.
Крім того, колегія зазначає, що позивач у позовній заяві, а суд першої інстанції у рішенні безпідставно зазначили, що відповідач направив позивачу примірник додаткової угоди без дати до договору оренди з листом від 31.05.07р. № 4028/1553 щодо продовження дії договору.
Відповідач вказаний факт заперечує, та наголошує на тому, що листом від 31.05.07р. № 4028/1553 ніякого примірника додаткової угоди не направляв позивачу та пояснив, що станом як на 31.05.07р. так і на 16.08.07р. генеральним директором ТОВ«Новокаховський електромашинобудівний завод» був Іванов М.М. і лише він в цей час мав право на підписання спірної додаткової угоди, а не Супруненко О.М. Повноважень на укладення спірної додаткової угоди відповідач останньому не надавав. Також представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що у ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» немає додаткової угоди від 16.08.07р. в редакції, що надана позивачем до позову.
З наявних у справі матеріалів, а саме: зі змісту листа № 4028/1553 від 31.05.07р., який підписаний генеральним директором Івановим М.М., слідує, що від імені позивача, як генеральний директор, станом на 31.05.07р. вже виступав Іванов М.М. і додаткова угода позивачу направлялась не цим листом, а раніше. А листом № 83 від 16.08.2007р. позивач направив відповідачу на ім’я генерального директора Іванова М.М. не спірну угоду, яку додав до позовної заяви(а.с27), а проект додаткової угоди від 16.08.07р. іншого змісту (а.с.124,т.1), який відповідач не підписав. До того ж, відповідно до належним чином оформленого листа № 4028/3123 від 28.08.2007 року (а.с. 126 т.1), підписаного генеральним директором підприємства позивача Івановим М.М., позивач відхиляє пропозицію відповідача про внесення змін до спірного договору оренди.
Виходячи з вищенаведених обставин, додаткова угода від 16.08.07р. щодо продовження дії договору оренди зі сторони відповідача не підписана особою, уповноваженою на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, з чого слідує, що така додаткова угода не укладена.
Докази направлення відповідачу саме додаткової угоди від 16.08.07р., яку позивач вимагає визнати дійсною, в матеріалах справи відсутні.
Додаткова угода від 16.08.07р., яку надав позивач (а.с.27,т1) і проект додаткової угоди, який фактично отриманий відповідачем (а.с124,т1) різні за змістом, зокрема і щодо строку дії договору оренди. До того ж, спірну додаткову угоду, що надана позивачем до справи від 16.08.07р. (а.с.27,т1.), не можна вважати належним доказом у справі, оскільки остання не відповідає вимогам ст. 36 ГПК України, на що місцевий господарський суд не звернув уваги.
Також колегія вважає за необхідне зазначити, що докази виконання додаткової угоди в розумінні ч.2 ст. 220 ЦК України в матеріалах справи відсутні. Виставлення рахунків для сплати орендної плати за договором оренди не свідчить про виконання саме спірної додаткової угоди від 16.08.07р. Крім того, зі змісту п.6.5. договору оренди слідує обов’язок орендаря вносити орендну плату за весь час користування до складання акту приймання - передачі об’єкту оренди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не з’ясував вищезазначених обставин справи, що призвело до прийняття господарським судом незаконного рішення. У зв’язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року у справі № 10/302-ПД-07 слід скасувати.
Судові витрати за розгляд справи у суді першої і апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод», м. Нова Каховка, Херсонська область задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року у справі № 10/302-ПД-07 скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медично-санітарна частина» медичний центр «Богдан», м. Нова Каховка, Херсонська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод», м. Нова Каховка, Херсонська область 42грн. 50коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Кричмаржевський В.А. Шевченко Т. М.