УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "21" травня 2008 р.

Справа № 8/6-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюк В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача  Камінська Т.А. дов.  від 31.03.07

від відповідача   Жильцов А.Б дов.  від 14.01.08., Невмержицький В.М.- голова

третіх осіб  

прокурора  

Розглянув у  відкритому  судовому  засіданні справу за позовом Виконавчого комітету  Коростенської міської ради (м. Коростень)  

до Інформаційно - аналітичного  вісника  "Правозахист" (м. Коростень)

про спростування недостовірної інформації

У судовому засіданні 15.05.08 року у відповідності з вимогами  ст.  77 ГПК  України  судом  оголошувались  перерви  до   20.05.08  року  на  11:30  та  21.05.08   на  15:00

Позивач - виконавчий  комітет  Коростенської  міської  ради  звернувся  до  суду  з  позовом   про  зобов'язання   відповідача Інформаційно - аналітичного  вісника "Правозахист"   спростувати  в  черговому   випуску  газети  відомості  про  прийняття  виконавчим  комітетом  Коростенської  міської  ради 01.03.2006  року  рішення "Про  приватизацію  цілісного  майнового  комплексу  колишнього   державного  комунального  комерціалізованого  підприємства "Міський  торговий  дім", по  вул. 1 Травня, 4  малому  підприємству  "Стандарт""  та  припинити  випуск друкованого  засобу  масової  інформації -  аналіточного вісника "Правозахист".

Представник   позивача  позовні  вимоги  у судовому  засіданні  підтримав   повністю.

Представники   відповідача  позовні  вимоги  не  визнають  в  повному  об'ємі.    Суд дослідивши  матеріали  справи, вислухавши  представників  сторін,

ВСТАНОВИВ:

В Інформаційно - аналітичному віснику "Правозахист" № 12 "березень"2006  року опубліковано  статтю  "Прихватизація  по - коростенські".  Позивач    вважає,  що  в  даній   публікації  поширена   недостовірна  інформація, яка принижує  гідність  і  ділову  репутацію  виконавчого  комітету  Коростенської  міської  ради   в  громадській  думці  щодо  додержання  законів  та  загальних  правил  людської моралі. Позивач   також зазначає,  що    поширюючи  недостовірну  інформацію  відповідач  повідомив,  що  01.03.2006  року  виконавчий  комітет  Коростенської  міської  ради  перевищуючи  свої  повноваження прийняв  рішення  "Про  приватизацію  цілісного  майнового  комплексу  колишнього  державного  комунального  комерціалізованого  підприємства "Міський  торговий  дім",  по  вул. 1 Травня, 4  малому   підприємству "Стандарт". При  цьому,  зазначалось,  що   виконавчий  комітет  вже  прийняв  рішення від  01.03.2006  року  про  продаж  комплексу,  а  не  виніс  це  рішення  на  розгляд  сесії,  в  супереч  чинному  законодавству.  На  засіданні виконавчого  комітету  дійсно  було  прийнято  рішення,  яке  стосується  даного  майнового  комплексу  від 01.03.2006  року № 125   "Про  погодження  текстів  договорів купівлі - продажу  об'єктів  комунальної  власності",  а  не  щодо   продажу  комплексу. Даним  рішенням  лише  погоджено тексти  договорів  купівлі - продажу  цілісного  майнового  комплексу.  Процедура  оцінки  майнового   комплексу  була  проведена згідно  чинного  законодавства,  а  тому  посилання  на  те,  що    була  занижена ціна  об'єкту є  неправдивими  та  такими,  що  підривають  авторитет  виконкому  Коростенської   міської  ради.

На  підставі  викладеного  позивач  просить  суд  позов  задовольнити,  зобов'язати  відповідача  спростувати  в  черговому  випуску  газети  відомості  про  прийняття  виконкомом  Коростенської  міської  ради   01.03.06  року  рішення "Про приватизацію  цілісного  майнового  комплексу  колишнього  державного  комунального  комерціалізованого  підприємства "Міський  торговий  дім", по  вул. 1 Травня, 4   Малому  підприємству "Стандарт",  та  припинити  випуск  друкованого  засобу  масової   інформації Інформаційно - аналітичного  вісника "Правозахист".

Відповідач  у  відзиві  на  позовну   заяву  позовні  вимоги  не  визнає,   просить  відмовити  у  задоволенні  позову  за  безпідставністю ( а. с. 20 том 1).

Суд  перевіривши доводи  сторін,  дослідивши  матеріали  справи дійшов  висновку,  що  позовні  вимоги не   підлягають    задоволенню.

Згідно  п. 2.2 Статуту  Коростенського    регіонального  громадського  об'єднання захисту  конституційних  прав  і  свобод громадян України "Правозахист",  основними  напрямками  діяльності   об'єднання  є роз'яснення  законів  та  інших нормативних  актів,  що  регулюють  права і  свободи  громадян,  висвітлення   у  ЗМІ   та  інформаційних  листах  діяльності  об'єднання, стану  дотримання  прав  і  свобод  громадян регіону, внесення  пропозицій  до  органів  місцевого  самоврядування  щодо  змін і  доповнень  до  прийнятих  нормативних   документів  та  інші.

Для виконання  статутних  завдань   об'єднання  збирає  та  розповсюджує  інформацію,  бере  участь   в  інформаційних  мережах  з  питань  прав  і  свобод  громадян,  організовує  випуск  бюлетенів   та інформаційних  листків  та  інших  засобів  масової  інформації.

Інформаційно - аналітичний вісник "Правозахист"  заснований  Коростенським   регіональним  громадським  об'єднанням  по  захисту конституційних  прав  і  свобод  громадян  України "Правозахист". Свідоцтво про  реєстрацію  ЖТ № 304  від 10.12.2004  року.

В номері  12 "березень" 2006року Інформаційно - аналітичного  вісника "Правозахист"  опубліковано   статтю "Прихватизація  по - коростенські".  В  даній  статті  вказується,  що    виконком  спробував  самостійно   прийняти  рішення  про  продаж   комунальної  власності,  чого  взагалі  не  мав  права  робити  в  рамках  встановлених   законом   повноважень.  Автор  також  вказує,  що    30.04.2001  року  мале  підприємство  ТОВ "Стандарт - люкс" одержало  в  концесію  магазини  "Міського  торгового центру" строком на  10 років.  Причому,  без  проведення  конкурсу  або  аукціону, як  це  передбачено  законом.  Як  вказано  в  проектах  договорів,  підприємство "Міський  торговий  центр"  та  інші  об'єкти  будуть  продані "Стандарту" за 3.6 млн.,  ціна  була  встановлена   без  конкурсного  відбору оцінщика.

Відповідно  до  Постанови Пленуму Верховного  Суду України  від 28 вересня 1990 року  № 7  "Про  застосування  судами  законодавства,  що  регулює захист  честі,  гідності і  ділової  репутації  громадян  та  організацій" з  послідуючими  змінами,  під   поширенням відомостей   слід  розуміти опублікування  їх  у  пресі,  передачу  по  радіо,  телебаченню,  з  використанням  інших  засобів  масової  інформації,  викладення  в  характеристиках, заявах,  листах,  адресованих  іншим  особам,  повідомлення    в  публічних  виступах,  а  також   в іншій формі невизначеному  числу  осіб  або  хоча  б одній  людині.

До відомостей,  що  порочать  особу,  слід  відносити  ті  з  них,  які  принижують  честь і  гідність  громадянина або  організації   в  громадській думці  чи  думці  окремих  громадян  з  точки  зору  додержання законів, загальновизнаних  правил  співжиття  та  принципів  людської  моралі (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України).

Згідно  п. 6 Постанови  Пленуму ВС  України,  відповідачами  у  справі  про  захист  честі і  гідності  може  бути  фізична  або  юридична особа,  яка  поширила  відомості,  що  порочать   позивача.  Якщо  позов  пред'явлено  про  спростування  відомостей,  опублікованих     в  пресі або  поширених  іншими засобами  масової  інформації, як   відповідач  притягується автор.

Судом  встановлено,  що автором  вищевказаної   публікацію "Прихватизація  по-коростенські"  був Котляр В.Б., який   підписав статтю  під  псевдонімом -  Микола Литвиненко.   Залучити  вказаного  автора  до  участі  у  справі  у  якості  відповідача  не  представилось  можливим,  оскільки  останній  помер,  що  підтверджується  довідкою  (а.с. 58 том 3)   та  поясненнями  сторін  у  судовому  засіданні.

В пункті  8   Постанови Пленуму Верховний Суд  України  роз'яснює,  що  при  задоволенні  позову  суд  повинен  в  резолютивній  частині  рішення  зазначити,  які  саме  відомості  визнано  такими,  що  не  відповідають  дійсності  та порочать  честь  і  гідність  позивача,  вказати на  спосіб  спростування  й  визначити  строк,  протягом  якого  воно  має  бути  здійснене.

З резолютивної  частини  позовної  заяви  вбачається,  що  позивач  просить  суд  зобов'язати   відповідача  спростувати  в  черговому  випуску газети  відомості  про  прийняття  виконавчим  комітетом  Коростенської   міської  ради 01.03.2006  рішення  "Про  приватизацію  цілісного  майнового  комплексу  колишнього  державного  комунального комерціалізованого  підприємства "Міський торговий дім",  по  вул. 1 Травня,4  малому  підприємству  "Стандарт".

Підтримуючи  вказані вимоги,  представник позивача  у судових  засіданнях  також пояснював,  що відповідач  поширюючи  недостовірну  інформацію  повідомив, що  01.03.2006  року  виконком  Коростенської  міської  ради,  перевищуючи свої  повноваження,  прийняв  рішення  "Про приватизацію  цілісного  майнового  комплексу державного  комунального  комерціалізованого  підприємства "Міський торговий дім" (вул. 1 Травня,4)  малому  підприємству "Стандарт",  а  не  виніс це  рішення  на  розгляд  сесії,  в  супереч  вимогам  чинного  законодавства.

Однак,  оглянувши  у  судовому  засіданні   статтю "Прихватизація  по - коростенські"   суд не  встановив   факту  поширення  вказаної  інформації.   Тобто,  стаття  не  містить    посилань  на  те,  що   01.03.2006року  прийнято  рішення  про  приватизацію  цілісного  майнового  комплексу.  Вказана  стаття  містить  посилання   на те,  що  01.03.2006  року на  розгляд  виконкому   під  № 125  було  винесено  проект   рішення    щодо  договорів  купівлі -  продажу  об'єктів комунальної  власності.  Вказане  підтверджується    рішенням  125  від  01.03.06 "Про   погодження  текстів  договорів  купівлі - продажу об'єктів  комунальної  власності (а.с. 6 том 1).

Суд  також зазначає,  що  в  даній  статті  містяться   судження,  які  за  змістом  є  досить  критичними,  зокрема,  що  виконком    продає  приміщення  "Міського  торгового  центру"  без  проведення  конкурсу  або  аукціону,  як  це  передбачено  законом, що    в  проектах  договорів  об'єкти  ( всього 23 загальною  площею  11017  кв.м.) будуть  продані  за  3.6 млн, тоді  як  із слів  експертів  вартість  цих  об'єктів  становить  16 млн.грн.  

Однак,  позивач  у позовній  заяві  не    висував  вимог  щодо  спростування  саме цієї  інформації.  

Посилаючись  на  ст. 3, 18  Закону  України  "Про  друковані  засоби  масової  інформації (пресу)  в  Україні  позивач  просить  суд  припинити  випуск  друкованого  засобу  масової  інформації Інформаційно - аналітичного  вісника "Правозахист",  оскільки   було  здійснено   втручання  в  особисте  життя  громадян,  посягання  на  їх  честь  та  гідність.

Відповідно  до  вимог  ст.  18 вказаного  закону,  випуск  друкованого засобу  масової  інформації  може  бути  припинено  за  рішенням  засновника  (співвласників) або  суду.

Суд  припиняє  випуск  видання  у  разі  порушення  частини  першої  ст. 3  цього  закону  або  ліквідації   юридичної  особи,  яка  є  засновником  видання.

Згідно ч. 1  ст.  3  Закону, друковані  засоби   інформації  в  Україні не  можуть  бути використані  для  поширення  відомостей,  розголошення  яких  забороняється  ст.  46 Закону  України "Про  інформацію";  закликів  до  захоплення  влади, насильницької  зміни   конституційного  ладу  або  територіальної  цілісності  України; пропаганди  війни,  насильства  та  жорстокості;   розпалювання   расової,  національної, релігійної  ворожнечі;   розповсюдження  порнографії,  а також  з  метою вчинення терористичних  актів  та  інших  кримінально караних діянь.

Судом  в  ході  слухання  справи     не   встановлено  фактів,  які  відповідно  до  ч. 1 ст. 3   Закону  могли б  бути  підставою  для    припинення   випуску  друкованого  засобу  масової  інформації.

На  підставі  ст. 33 ГПК  України,  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини на  які  вона    посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  та  заперечень.

Враховуючи  викладене ,  суд  дійшов  висновку  про  відмову у  задоволенні  позову.

Судові  витрати  покладаються  на  позивача.

Керуючись ст. 94, 200, 277 ЦК  України, ст. 33, 49, 82-85 ГПК  України,  господарський  суд,

ВИРІШИВ:

В  задоволенні  позову  відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання мотивованого рішення  суду.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання мотивованого  рішення

                                                                    "______"________"2008"

Віддрукувати:   

1 - в справу

2 -