Справа №22ц - 5727 2006 рік
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Дніпропетровської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про часткове задоволення апеляційної скарги
та зміну рішення суду першої інстанції
м. Дніпропетровськ 06 вересня 2006 року
Судова колегія
судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської, області
в складі:
судді-головуючої - ГАЙДУК В.І.
суддів - ЧУБУКОВА О. П.
- ГОКОВА П.В. при секретареві - ГОРОБЕЦЬ К.В. та за участю:
представника відповідача - ЗАЛОГІНОЇ Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
України в м. Першотравенську Дніпропетровської області
на рішення
Першотравенського міського суду Дніпропетровської області
від 11 липня 2006 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань
в м. Першотравенську Дніпропетровської області
про стягнення страхової виплати на відшкодування моральної
шкоди, заподіяної наслідками професійного захворювання, -
Справа №22ц-5727/30 Суддя-головуючий
Категорія: 21 У суді першої інстанції
БОНДАРЬОВА Г.М. Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції ЧУБУКОВ О.П.
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської. Області від 11 липня 2006 року задоволено частково: в розмірі 21000 (двадцяти однієї тисячі) гривень, - позов ОСОБА_1. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення на його користь - за рахунок, відповідача відшкодування завданої йому, в наслідок професійного захворювання, моральної, шкоди.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції як безпідставного,. посилаючись на те, що Законом України „Про бюджет 2006 року" .призупинена дія Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди, а також через те, що суд не встановив наявність, підтвердженого висновком медичного закладу, факту заподіянії я ОСОБА_1. моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши
представника відповідача, який просив рішення суду першої інстанції скасувати на підставах, викладених в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апелянта, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції встановлено що ОСОБА_1., працюючи на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля", набула професійне захворювання у вигляді пило-токсичного бронхіту з бронхо-обструктивним синдромом і емфіземи легень.
За висновком МСЕК (медико-соціальної експертної комісії)від 12 жовтня 2004 року, після тривалого лікування, у позивачки встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності безстроково і її визнано інвалідом третьої групи.
Але окрім вище вказаних обставин та причин втрати позивачкою професійної працездатності і визнання її інвалідом, судом першої інстанції також встановлено, що від наслідків професійного захворювання позивачка одночасно зазнає і моральних страждань: стан її здоров"я залишається незадовільним, вона фактично не може займатися домашніми справами, які потребують навіть незначних фізичних зусиль, відчуває себе неповноцінною людиною, втратила впевненість у своє, відносно спокійне, майбутнє.
Вказані обставини цілком вірно визнані судом як наявні, а також і як такі, що обумовлюють для ОСОБА_1.
необхідність по новому організовувати своє повсякденне життя і по новому пристосовуватись до нього, що спричиняє їй, окрім фізичних, тахож і психічні страждання.
з
Згідно ст.ст.1,6,21,28 і 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних • захворювань, які спричинили втрату працездатності", суд першої інстанції задовольнив вимоги позивачки про разове грошове відшкодування за рахунок відповідача завданої їй наслідками професійного захворювання' моральної шкоди, цілком обґрунтовано.
В той же час, відносно розміру цього разового грошового
відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачці
ОСОБА_1. наслідками набутого нею на виробництві
професійного захворювання, суд першої інстанції визначив його
без достатньо повного та всебічного на те урахування характеру
та обсягу страждань останньої, величини відсотка втрати нею
професійної працездатності та загального стану її здоров"я, а
тому, виходячи із засад об'єктивності та справедливості
судового рішення з цього питання, судова колегія вважає, що він, цей розмір відшкодування, повинен бути зменшеним до межі його розумності та виваженості.
Посилання апелянта на те, що дія ч.З.ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" призупинена на період 2006 рстту Закоко.м України „.Про державний бюджет України на 2006 рік" і тому у Фонда обов'язку щодо відшкодування моральної шкоди по заяві позивачки немає, судова колегія- визнає безпідставним, тому що у відповідності з положеннями ст 22 Конституції України право у неї на відшкодування спричиненої їй професійним захворюванням, моральної шкоди, зберігається і на вказаний період, часу, тому що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина не допускається, а також, у відповідності з положеннями ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність.
Такого способу звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод людини і громадянина як мораторій, на який посилається відповідач, ні Конституцією України, ні ЦК України, не передбачено, і він, цей мораторій, в даному конкретному випадку, дію ч.З ст.34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", як цивільно-правової норми, не змінює і не скасовує.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.303,307,309 і 314 УПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
4
професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2006 року змінити: зменшити розмір стягнення відшкодування в рахунок страхової виплати за спричинення моральної шкоди з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, України в
м. Першотравенську Дніпропетровської на користь ОСОБА_1 до 18000 (вісімнадцяти тисяч)гривень.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж моменту може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Суддя-головуючий: Судді колегії.: