СПРАВА №22ц-3264 від 2006 р.                                                                                     Головуючий у 1 Інстанції Мельник В.В.

Категорія 17-19                                                                                                              Доповідач Костюченко Н.Є.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року                                                                        м.Дніпропетровськ

Апеляційний суд/ Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Костюченко Н.Є. Суддів Осіяна О.М., Дерев'янко О.Г. при секретарі Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення ВД Фонду ССНВВ ПЗУ в м. Павлограді про стягнення моральної шкоди,-

встановив:                                                                     

В апеляційній скарзі відповідач просить змінити рішення Павлоградського міськрайонного суду від 06 березня 2006 року про стягнення з нього на користь позивача 42 000 грн моральної шкоди - з тієї підстави, що з 01.01.2006 року, згідно ст. 77 Закону "Про державний бюджет на 2006 рік" було накладено мораторій на виплату моральної шкоди потерпілим та членам їх сімей. Також немає висновку МСЕК про наявність у позивача моральної шкоди.

Суд 1-ї інстанції встановив, що висновком МСЕК 24.11.2004 року позивачу встановлено 60% втрати профпрацездатності, третя група інвалідності безстроково - від професійного захворювання. Ця обставина спричинила йому моральну шкоду, яку суд стягнув у сумі 42 000 грн. з відповідача.

Апеляційний суд вважає за необхідне рішення міськрайонного суду змінити в частині розміру стягнутої суми.

Встановлений факт отримання позивачем в результаті роботи на шахтах каліцтва та професійного захворювання у 2003-2004 роках, третьої групи інвалідності, втрати 60% профпрацездатності. В матералах справи маються висновки медичних органів та свідоцтво Дніпропетровського обласного МСЕК від 24.11.2005 року (ас. 40-43).

В зв'язку із захворюванням позивач поніс моральну шкоду, тому висновок суду 1-ї шстанції про стягнення останньої з відповідача відповідає встановленим обставинам, доказам та вимогам ст.ст. 21,28 Закону № 1105-ХГУ від 23.09.1999.

Однак апеляційний суд вважає, що сума шкоди, стягнута міськрайонним судом - 42 000 грн. є завищеною, а тому зменшення її до розміру 20 000 грн. буде відповідати обставинам, характеру та тяжкості понесених позивачем моральних переживань та принципу розумності.

Довод скарги про те, що дія норм закону про стягнення моральної шкоди - призупинена не заслуговує на увагу, оскільки захворювання і встановлення ступеню прсфпрацездатності мали місце у 2004 році. - до такого призупинення, яке діє з січня 2006 р.

Також необгрунтованим є твердження у скарзі про відсутність висновку МСЕК про отримання позивачем моральної шкоди, оскільки уже самим фактом отримання ним травми та професійного захворювання йому спричинена така шкода.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, апеляційний суд,-

вирішив:

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду від 06 березня 2006 року змінити, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди до 20 000 грн. В решті - рішення залишити без змін.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 2 міс. строк у касаційному порядку.