1
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а-2271 /2006р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Головуючий по 1-й ін-т. Кононенко С.Д. Суддя-доповідач: Абрамов П.С.
12 вересня 2006 року.
м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Абрамова П.С.
Суддів: Дряниці Ю.В. Макарчука М.А
При секретарі: Лимар О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Полтави від 21 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної внаслідок затоплення квартири.
Колегія суддів , заслухавши доповідь судді- доповідача Апеляційного суду
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2004 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, зазначали, що їм на праві приватної власності належить АДРЕСА_1 в м. Полтаві. 22.03.2004 року внаслідок несправності обладнання санвузла в АДРЕСА_2, що знаходиться поверхом вище їхню квартиру було залито водою, внаслідок чого їм було заподіяно матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 21 червня 2006 року позов ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 3060 грон. Матеріальної шкоди, судові витрати в розмірі 58 грн. та на користь ОСОБА_2 1000 грн. моральної шкоди.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що залиття квартири сталася з вини ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 прохав рішення суду першої інстанці скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, вказуючи , що його вини у затопленні квартири позивачів немає.
2
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про задоволення скарги.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає с касуванню з постановленням у справі нового рішення внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю немайновим права м фізичної особи чи її майну відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Як вбачається з матеріалів справи 19.03.2004 року позивачі у справі з власної ініціативи проводили заміну труб ( на пластикові труби) стояків холодної та гарячої води у себе в АДРЕСА_1 в м. Полтаві.
З дозволу відповідача вивели замінені труби у квартиру відповідача.
Для виконання цієї роботи найняті ними особи від'єднували та приєднували шланг холодної води від стояка води на змивний бачок унітазу.
20.03.2004 року цей ремонт був закінчений, а 22.03.2004 року внаслідок того що шланг холодної води від стояка на змивний бачок прорвався відбулося затоплення квартири позивачів поверхом нижче.
Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи №27 від 30.04.2006 року шланг від подаючої труби до змивного бачка унітазу є неякісним виробом.
Крім того доводи відповідача про можливість пошкодження шлангу при його встановленні працівниками які працювали у позивача і проводили заміну труб належним чином не спростовані.
Таким чином належні докази які б свідчили про винні дії ОСОБА_1 у залитті водою квартири сім»ї ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому оцінивши згідно вимог ст. 212 ЦПК України обґрунтованість, належність , допустимість та достатність доказів у їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про недоведеність вини відповідача у прориві шлангу та заподіянні матеріальної та моральної шкоди позивачам.
Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 303, 309 ч.1 п 3., 316 ЦПК України колегія суддів , -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 21 червня 2006 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовити.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України в двохмісячний строк.