ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"20" травня 2008 р. | Справа № 34/360-07-7984 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання Арбієві А.А.
за участю представників сторін:
від позивача –Бершадський О.О., Климчук В.Г.
від відповідача – Рудой В.В., Стратулат С.Д.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Грінвуд"
на рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2008р.
по справі № 34/360-07-7984
за позовом ТОВ "Грінвуд"
до ТОВ "Данзас Одеса ЛТД"
про стягнення 27090,02 грн.
встановив:
ТОВ "ГРІНВУД" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Данзас Одеса ЛТД" грошової суми у розмірі 25890,02грн., яка є загальною сумою реальних збитків позивача заподіяних відповідачем, посилаючись на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Данзас Одеса ЛТД" взятих на себе зобов’язань за договором транспортно-експедиторського обслуговування № 326 від 02.12.2005р., укладеним між позивачем та відповідачем, виходячи із загальної кількості пошкодженого товару, його контрактної вартості, а також додаткових витрат, пов’язаних з придбанням пошкодженого товару, які є реальними збитками, заподіяними пошкодженням частини вантажу, що знаходився у контейнері № POCU 0142774. Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1200 грн. - суми вартості юридичних послуг, яка є не лише реальними збитками позивача, а й належить до судових витрат, які повинні відшкодовуватись позивачу за рахунок відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 25.02.2008р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у позові відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Не погодившись із рішенням суду, позивач ТОВ "Грінвуд" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а саме стягнути з ТОВ "Данзас Одеса ЛТД" 25890,02 грн. реальних збитків і 1200 грн. витрат на юридичні послуги, а також 407 грн. держмита і 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, посилаючись на незаконність і необгрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні дійсним обставинам справи.
Відповідач не погоджується з доводами апелянта та вважає рішення суду законним і обгрунтовваним та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги і заперечень на неї, судова колегія дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни прийнятого судом рішення немає з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи і правильно встановлено господарським судом, 02.12.2005р. між ТОВ "ГРІНВУД" (замовник) та ТОВ "Данзас Одеса ЛТД" (виконавець) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 326, відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов’язання за плату та за рахунок замовника організувати перевезення морським та наземним транспортом, а також транспортно-експедиторське обслуговування вантажів замовника на підставі замовлення замовника.
Відповідно до п.1.2 цього договору умови перевезення та транспортно-експедиторського обслуговування вантажів визначаються сторонами в замовленнях та додатках до даного договору, які є його невід’ємною частиною.
Пунктом 2.1 договору встановлено зобов’язання виконавця щодо організації перевезення та здійснення ТЕО вантажу замовника відповідно до його замовлень, які є додатком до цього договору.
Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Ці законодавчі норми коресподуються зі ст. 316 Господарського кодексу України.
Статтею 934 ЦК закріплено, що за умови порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Відповідно до ст.134 Кодексу торговельного мореплавства України, доказом існування та змісту договору морського перевезення вантажу є коносамент. Матеріали справи свідчать, що перевезення вантажу здійснювалось за коносаментом szx157203, відповідно до якого відправником є компанія «ТАІРING НЕАLТНВRЕЕD ОF (SHANTOU) СО LTD»(Республіка Китай), отримувач - ТОВ "Грінвуд", генеральний перевізник - компанія "DANMAR LINES" (Швейцарія), експедируючий агент - "DANZAS Z.F. FREIGHT AGENCY CO., LTD" (-керуюча компанія відповідача по справі компанії "Данзас Одеса ЛТД"). В подальшому для фактичного морського перевезення було залучено компанію "MAERSK", з якою було укладено договір морського перевезення (коносамент) SZHVDA124. Перевезення автомобільним транспортом здійснювала компанія "Форвард".
Згідно п. 4.5 договору транспортно-експедиторського обслуговування № 326 виконавець не несе відповідальності за нестачу, невідповідність фактичної кількості, якості вантажу, який міститься всередені цілісної тари і упаковки. Як свідчать матеріали справи, відповідачем були надані позивачу послуги з транспортного експедирування за договором № 326 від 02.12.2005р., і, як вбачається із акту прийому митного вантажу від 04.07.2007р. та акту приймальної комісії від 04.07.2007р., вантаж у кількості 370 ящиків загальною вагою 4270кг, загальною вартістю 15330,76 доларів США, знаходився у контейнері № POCU 0142774, який був запломбований відправником, при огляді пломби була засвідчена її цілісність і непошкодженість.
Із вищезазначених актів видно, що при відкритті контейнера № POCU 0142774 за однією непорушеною пломбою відправника виявлено, що контейнер заповнений не до повної місткості ящиками із гофрованого картону, згідно маркуванню з чаєм „Канкура”; дно контейнеру та нижній ряд ящиків мокрі; в місцях підмочки ящики з механічними пошкодженнями, забрудненнями та пошкодженням картону; при підрахунку в контейнері виявлено 370 ящиків з чаєм, із них пошкоджених: ящиків з чаєм „Канкура” фасуванням 80гр. у кількості 39 шт., ящиків з чаєм „Канкура” фасуванням фільтр.пакети № 30 по 1,4гр. у кількості 36 шт.; стан підмочки ящиків та контейнеру зображено на фотографіях у кількості 6 шт., які додані до зазначеного акту.
06.07.2007р. за замовленням ТОВ "ГРІНВУД", з метою визначення загального об’єму пошкодженого вантажу, спеціалістами Київської торгово-промислової палати проведена експертиза отриманого позивачем вантажу, і Експертним висновком № І-2556 підтверджується підмочка з механічними пошкодженнями та розшаруванням картону, згідно маркування, а саме: KANKURA HERB TEA 80g –39 ящиків; KANKURA HERB TEA 42g –36 ящиків.
При цьому судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, який зазначив, що позивачем всупереч ст. 33 ГПК України не доведено наявності протиправної поведінки відповідача, яка втілилася в невиконанні або неналежному виконанні ним своїх зобов'язань, а також не доведено наявності безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками у розмірі 25890,02 грн., і, більш того, не доведено самих збитків.
26.07.2007р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію з проханням відшкодувати заподіяні йому збитки у сумі 25890,02 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало причиною для звернення позивача з позовом про стягнення цієї суми в судовому порядку.
Судова колегія вважає, що суд правильно відмовив в позові, оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивачем надані суду докази пошкодження тари і не представлені докази пошкодження товару, оцінка пошкодженого товару, якщо це мало місце. При цьому із матеріалів справи, зокрема, із експортної митної декларації КНР (том 2, а.с. 8) та із тексту самої позовної заяви, вбачається, що частина товару була розфасована в банках (48), а частина - в коробочках, тому не виключається пошкодження лише частини товару, якщо коробочки не знаходились в додатковій упаковці, або пошкодження лише тари і збереження товару чи його частини.
Матеріали справи, а саме акт приймання митного вантажу від 04.07.2007р. та акт приймальної комісії від 04.07.2007р., складений при відкритті контейнеру, взагалі не містять опису саме товару, а лише свідчать про непорушність пломб відправника та пошкодження тари, в якій знаходився цей товар в банках та коробочках. Більш того, надані акти приймання митного вантажу приймальної комісії від 04.07.2007р. не відповідають вимогам, які ставляться до складення актів (не вказано місце складання, час складання, не містять даних про стан саме товару, а лише про стан тари).
Отже, всупереч ст. 33 ГПК України збитки позивачем не доведені.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 25.02.2008р. у справі № 34/360-07-7984 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Судді: Т.А. Величко
А.М. Жукова